20 листопада 2017 р.Справа № 820/2401/17
Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2017р. по справі № 820/2401/17
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд скасувати:
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0000811315 від 01.06.2017 р. на суму 43598,75 грн.;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0000791315 від 01.06.2017 р. на суму 16 128,99 грн.;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0000801315 від 01.06.2017 р. на суму 1344,08 грн.;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Харківській області № Ф-0000181315 від 01.06.2017 р. на суму 14 826,04 грн.;
- рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000781315 від 01.06.2017 р. на суму 1 482,60 грн.;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000771315 від 01.06.2017 р. на суму 510,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2017р. позов задоволено.
На зазначену постанову суду Головне управління ДФС у Харківській області подало апеляційну скаргу.
Вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ч. 6 ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю фінансування на сплату судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.
Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, що викладена в ухвалі від 25.09.2015 року по справі №21-5401а15.
Крім того, по-перше, до апеляційної скарги не додано належних доказів, які б свідчили про майновий стан заявника, а, по-друге, апелянтом не надано доказів стосовно вжиття відповідних заходів на момент подання апеляційної скарги щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, а саме: звернення до відповідних органів з запитом щодо фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору, доказів відмови в виділенні грошових коштів на відповідні цілі та будь-якого підтвердження можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду.
Виходячи з наведеного, вказані заявником апеляційної скарги обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору. Інших доказів щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору або інших поважних причин, які б позбавляли можливості сплатити судовий збір заявником апеляційної скарги надано не було, а отже клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, розмір судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п. 2 п. 3 ч.1 ст. 4 цього Закону України за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлено розмір судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.
З урахуванням вищенаведеного та суми майнових вимог, розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні даного позову до суду першої інстанції, становить 778 грн. 90 коп. (0,4 х 77890,46).
Отже, виходячи з відсоткової ставки, встановленої Законом України "Про судовий збір", розмір судового збору при зверненні до апеляційного суду по даній справі складає 856 грн. 79 коп. (110% від 778,90).
Недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: отримувач - УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030101, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 .
Частиною 3 статті 189 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
У відповідності до приписів пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України у разі не усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1 ст. 108, ч. 6 ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2017р. по справі № 820/2401/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги у 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя: Русанова В.Б.