15 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 484/2911/17
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Максютенко О.А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,
при секретарі Жигайлової О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожнього нагляду Первомайського ВП ГУНП Миколаївської області Трофименка Віктора Валентиновича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
У вересні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративними позовом до відповідача, в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення АР № 222203 від 30 серпня 2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що правил дорожнього руху не порушував. Зазначає, що 30.08.2017 року о 07 годині 25 хвилин рухався по вул. Вознесенській в м. Первомайську на своєму автомобілі та був зупинений інспектором дорожнього нагляду. Причиною зупинки інспектор пояснив перевищення швидкості руху автомобілем, однак через деякий час причину зупинки інспектор змінив та виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що нібито він здійснив обгін, однак будь-які докази на підтвердження зазначеного в постанові інспектора відсутні. Посилаючись на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП, позивач просив скасувати постанову.
Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 вересня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, визнати протиправною та скасувати постанову інспектора дорожнього нагляду Первомайського ВП ГУНП Трофименко В.В, у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 222203 від 30 серпня 2017 року.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 серпня 2017 року інспектором дорожнього нагляду Первомайського ВП ГУНП Первомайський відділ поліції Головного управління Національної поліції Миколаївської області Трофименко Віктором Валентиновичем винесена постанова серії АР № 222203 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої позивач 30.08.2017 року о 07 годині 25 хвилин керуючи автомобілем «Шкода» н/з НОМЕР_1 по вул. Вознесенській в м. Первомайську Миколаївської області здійснив обгін транспортного засобу ближче ніж 50 метрів до пішохідного переходу в населеному пункті, чим порушив вимоги ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 грн.
В постанові позивач поставив свій підпис та зазначив, що з постановою не згоден, так як правил дорожнього руху не порушував.
Справа про адміністративне правопорушення у відношенні позивача розглянута інспектором дорожнього нагляду Первомайського ВП ГУНП Первомайський відділ поліції Головного Управління національної поліції Миколаївської області Трофименко В.В. що відповідає приписам п. 5 ч. 1 ст. 213, ч. 1 та ч. 2 ст. 222 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення відповідачем не складався, що відповідає приписам ст. 255 та ст. 258 КУпАП.
Розмір накладеного на позивача штрафу відповідає приписам ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, правомірність дій відповідача та законність оскарженої постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106 1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132 1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133 1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164 4, статтею 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181 1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189 2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об'єктивного дослідження справи, однак не зобов'язаний підміняти собою осіб, шукаючи доказів виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, відсутні будь-які об'єктивні і беззаперечні докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Статтею 62 Основного Закону встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися, зокрема, на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з системного аналізу статей 245, 252, 280, 283, 284 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративного правопорушень.
Отже, викладені в постанові по справі про адміністративне правопорушення обставини повинні чітко та однозначно свідчити про повноту та об'єктивність встановлених обставин справи та її розгляду, а також відображати конкретний склад адмінправопорушення, що повинно підтверджуватись відповідними доказами.
Разом з тим, як вбачається з постанови серії АР № 222203 від 30 серпня 2017 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те що він здійснив обгін транспортного засобу ближче ніж 50 метрів до пішохідного переходу в населеному пункті.
Колегією суддів на підставі наявних доказів у справі встановлено, що позивач не погоджувався зі спірною постановою відповідача під час її винесення та з застосуванням адміністративного стягнення. Відповідачем не надано жодного доказу про вчинення позивачем зазначеного у постанові правопорушення.
Враховуючи викладене, а також вимоги ст. 62 Конституції України, за якою усі сумніви щодо доведеності вини, тлумачаться на користь особи, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відсутній, оскільки факт порушення водієм вимог п.11.6 Правил дорожнього руху відповідачем не доведений, а судом не встановлений.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, колегія суддів вважає що спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
За таких обставин, колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є доведеними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 вересня 2017 року - скасувати.
Ухвалити по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову серії АР № 222203 від 30 серпня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії постанови.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: А.Г. Федусик