14 листопада 2017 рокусправа № 804/8810/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.
судді: Суховаров А.В. Головко О.В.
секретар судового засідання: Троянов А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент» звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської ОДПІ № 0001941542 від 28.11.2012, № 0001961542 від 18.02.2013; визнати протиправними дії щодо прийняття Державною податковою службою у Дніпропетровській області рішення від 04.02.2013 № 533/10/10-25, після закінчення строків для його прийняття та надсилання. (том 1 а. с. 80-89)
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що формально строк розгляду ДПС у Дніпропетровській області скарги позивача від 04.12.12 № 04/12/1 тривав з 07.12.12 по 04.02.13, однак фактично скарга розглядалась у період з 07.12.12 по 21.02.13, що підтверджено відбитком календарного штемпеля поштової служби на конверті, у якому було відправлено рішення ДПС у Дніпропетровській області № 533/10/10-25 від 04.02.13, яким частково задоволено скаргу ТОВ «Рітейл Девелопмент» та зменшено суму штрафних санкцій. Оскільки рішення ДПС у Дніпропетровській області не було прийнято та здано на пошту 04.02.13, 05.02.13 первинна скарга ТОВ «Рітейл Девелопмент» від 04.12.12 № 04/12/1 вважається задоволеною, а податкове повідомлення-рішення МДПІ від 28.11.12 № 0001941542 скасованим повністю. Однак, всупереч приписів пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, ДПС у Дніпропетровській області приймає рішення від 04.02.13 № 533/10/10-25, яким частково задоволено первинну скаргу позивача та надсилає його 21.02.13. На підставі цього рішення, прийнятого з порушенням порядку розгляду скарг, передбаченого законодавством, МДПІ було незаконно прийнято нове повідомлення-рішення від 18.02.13 № 0001961541. Враховуючи результати адміністративного оскарження, первинну скаргу ТОВ «Рітейл Девелопмент» від 04.12.12 № 04/12/1 необхідно вважати задоволеною, податкове повідомлення-рішення МДПІ від 28.11.12 № 0001941542 скасованим повністю, а повідомлення рішення від 18.02.13 № 0001961541 - прийнятим протиправно. Рішення Міндоходів від 13.05.13 № 2340/6/99-99-10-01-15 не відповідає предмету скарги, не спростовує жодного його твердження, прийнято протиправно та з пропущенням строків для прийняття та надіслання рішення.
За висновками виїзної документальної позапланової перевірки АТЗТ «Енергопромбуд» (підприємство, яке виконувало підрядні роботи для ТОВ «Рітейл Девелопмент»), дане підприємство працювало з підприємствами ТОВ «Бренд Строй» та КП «Альянс», які в свою чергу формували податковий кредит від постачальників з ознаками фіктивності. На підставі цього Дніпропетровська МДПІ дійшла висновку, що ТОВ «Рітейл Девелопмент» здійснило видимість придбання послуг від АТЗТ «Енергопромбуд», яке в дійсності їх не надавало, а лише здійснило документальне їх оформлення, з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів. Однак жодним нормативно-правовим актом законодавства України не встановлено солідарної відповідальності платника податків за дії контрагентів. Позивачем було отримано виконання реальних підрядних робіт від АТЗТ «Енергопромбуд», що підтверджено первинними документами та може бути встановлено безпосередньо під час огляду об'єктів нерухомості, на яких було проведено відповідні роботи. Факт наявності необхідних первинних документів щодо операцій між ТОВ «Рітейл Девелопмент» та АТЗТ «Енергопромбуд» податковим органом не оспорюєтьсята прямо підтверджено матеріалами перевірки. Також податковим органом не заперечується факт використання придбаних робіт в межах господарської діяльності ТОВ «Рітейл Девелопмент». Крім того, акт перевірки АТЗТ «Енергопромбуд» не може бути належним доказом наявності порушень податкового законодавства з боку АТЗТ «Енергопромбуд», оскільки актом не встановлено завищення чи заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток або податку на додану вартість, за вказаним актом не приймалось податкове повідомлення-рішення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 28.11.2012 №0001941542. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.02.2013 №0001961542. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В частині відмови у задоволенні позову постанова суду першої інстанції не оскаржена.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на правомірність дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення. За результатом отриманих матеріалів перевірки АТЗТ «Енергопромбуд» (акту перевірки) відповідачем встановлено, що не можуть вважатись достовірними та такими, що відповідають вимогам до первинної документації та бути підтвердженням здійснення фінансово-господарської діяльності між суб'єктами господарювання документи, надані ТОВ «Рітейл Девелопмент» з питань взаємовідносин з АТЗТ «Енергопромбуд», яке виступало підрядником за укладеними договорами та залучало у якості виконавців підприємства ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс», що мають ознаки, підтверджуючі «нікчемність» укладених ними правочинів. Тож ТОВ «Рітейл Девелопмент» не мало права на віднесення до складу податкового кредиту тих сум ПДВ, що були сплачені від операцій з АТЗТ «Енергопромбуд». Виключенню зі складу податкового кредиту підлягає сума ПДВ у розмірі 542724,28 грн., у тому числі за вересень 2010 року у розмірі 38105,92 грн., за жовтень 2010 року у розмірі 95555,86 грн., за листопад 2010 року у розмірі 293717,71 грн., за січень 2011 року у розмірі 47949,49 грн., лютий 2011 року у розмірі 67395,30 грн. Отже, МДПІ правомірно визначено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідні періоди.
В запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Рітейл Девелопмент», посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягає на її задоволенні.
Представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що Дніпропетровською МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Рітейл-Девелопмент» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з АТЗТ «Енергопромбуд» за вересень 2010 року, про що складено Акт № 618/15-0/34735704 від 16.11.2012 року, яким встановлено:
-нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Рітейл Девелопмент» та його контрагентом-постачальником АТЗТ «Енергопромбуд» за вересень 2010 року та встановлено юридичну дефектність первинних документів;
-порушення частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216, статті 901 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (пункт 5 статті 203 ЦК України) по правочинах; статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 44 ГК України;
- на порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 розділу 5 ПК України ТОВ «Тітейл Девелопмент» завищено суму ПДВ, яка віднесена до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з АТЗТ «Енергопромбуд» на суму 542724,28 грн.
На підставі проведеної перевірки позивача, 28.11.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001941542 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 814 086,14 грн., в тому числі: 542 724 грн. основного платежу та 271 362,14 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами адміністративного оскарження даного податкового повідомлення-рішення, 18.02.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001961542 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 649 569,88 грн., в т.ч.: 542 724 грн. основного платежу та 106 845,88 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Щодо адміністративного скарження податкового повідомлення-рішення № 0001941542 від 28.11.12 року колегія суддів зазначає наступне.
За приписами пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Рішенням ДПС у Дніпропетровській області № 533/10/10-25 від 04.02.2013 року первинну скаргу ТОВ «Рітейл Девелопмент» задоволено частково: частково скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської МДПІ від 28.11.2012 № 0001941542 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 814 086,14 грн. (у тому числі штрафні (фінансові) санкції 271362,14 грн.) в частині збільшення штрафної санкції у розмірі 164 516,26 грн., в іншій частині залишено без змін, а скаргу платника податків без задоволення. (том 1 а. с. 41-45)
Таким чином, скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 28.11.2012 № 0001941542 в частині зменшення штрафних санкцій на 164 516,26 грн., однак залишаючи податкове повідомлення-рішення від 28.11.2012 № 0001941542 в іншій частині без змін, ДПС у Дніпропетровській області порушено норму статі 60 Податкового кодексу України.
На підставі рішення № 533/10/10-25 від 04.02.2013 року Дніпропетровською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.02.2013 року № 0001961542.
Матеріалами справи підтвержено, що між ТОВ «Рітейл Девелопмент» (замовник) та АТЗТ «Енергопромбуд» (підрядник) були укладені договори підряду на виконання будівельно-ремонтних робіт (робіт з реконструкції та ремонтних робіт), договір про надання послуг з монтажу зовнішніх мереж електропостачання та договори по наданню послуг на отримання і оформлення дозвільної та технічної документації. Об'єктами за даними договорами були об'єкти нерухомості за наступними адресами: м. Красноград, вул. Полтавська, 91; АР Крим, м. Щолкіно, вул. б/н, буд. 19; м. Ялта, вул. Темірязева, 37-а; м. Біла Церква, вул. Леваневського, 57, м. Біла Церква, бул. 50 років Перемоги, 84, прим. 49; м. Севастополь, вул. Косарева, 1.
Вказані договори укладено за відповідними договорами доручення ТОВ «АТБ-Торгстрой», ТОВ «АТБ-Інвест» та ТОВ «Торговий дім «Фаворит».
Для підтвердження реальності господарських операцій з АТЗТ «Енергопромбуд» та підтвердження правомірності формування податку на додану вартість за даними операціями позивачем були надані наступні документи: договори підряду на виконання будівельно-ремонтних робіт (робіт з реконструкції та ремонтних робіт), договір про надання послуг з монтажу зовнішніх мереж електропостачання та договори по наданню послуг на отримання і оформлення дозвільної та технічної документації, договори доручення, платіжні доручення, податкові накладні, звіти повіреного за договорами доручення, акти приймання-передачі встановленого обладнання, довідки про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3), акти здачі-приймання за договорами про надання послуг, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за договором № 19-04/2 від 19.04.2010, технічна документація на об'єкти за зазначеними договорами підряду та надання послуг.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.4.1 ппункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
За приписами частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податковою обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Між ТОВ «Рітейл Девелопмент» (замовник) та АТЗТ «Енергопромбуд» (підрядник) були укладені договори підряду на виконання будівельно-ремонтних робіт (робіт з реконструкції та ремонтних робіт), договір про надання послуг з монтажу зовнішніх мереж електропостачання та договори по наданню послуг на отримання і оформлення дозвільної та технічної документації. Об'єктами за даними договорами були обєкти нерухомості за наступними адресами: м. Красноград, вул. Полтавська, 91; АР Крим, м. Щолкіно, вул. б/н, буд. 19; м. Ялта, вул. Темірязева, 37-а; м. Біла Церква, вул. Леваневського, 57, м. Біла Церква, вул. 50 років Перемоги, 84, прим. 49; м. Севастопполь, вул. Косарева, 1.
Матеріалами справи підтверджено, що договори на виконання будівельно-ремонтних робіт (робіт з реконструкції та ремонтних робіт), договір про надання послуг з монтажу зовнішніх мереж електропостачання та договори по наданню послуг на отримання і оформлення дозвільної та технічної документації від імені та в інтересах ТОВ «Рітейл Девелопмент» укладалися ТОВ «АТБ-Торгстрой», ТОВ «АТБ-Інвест» та ТОВ «Торговий дім Фаворит» як довірителями відповідно до укладених з ТОВ «Рітейл Девелопмент» як повіреним договорами доручення (№ 12-313/0103 від 01.03.2010 р., № 12-391/1507 від 15.06.2010 р., № 12-307/0202 від 02.02.2010 р., № 12-255/1909 від 19.09.2009 р., № 12-267/2109 від 21.09.2009 р., № 12-365/1106 від 11.06.2010 р., № 12-239/2005 від 20.05.2009 р.).
Для підтвердження реальності господарських операцій з АТЗТ «Енергопромбуд» та підтвердження правомірності формування податку на додану вартість за даними операціями позивачем під час перевірки та під час розгляду справи в суді були надані наступні документи: договори підряду на виконання будівельно-ремонтних робіт (робіт з реконструкції та ремонтних робіт), договір про надання послуг з монтажу зовнішніх мереж електропостачання та договори по наданню послуг на отримання і оформлення дозвільної та технічної документації, договори доручення, платіжні доручення, податкові накладні, звіти повіреного за договорами доручення, акти приймання-передачі встановленого обладнання, довідки про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3), акти здачі-приймання за договорами про надання послуг, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за договором № 19-04/2 від 19.04.2010 р., технічна документація на об'єкти за вказаними договорами підряду та надання послуг.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.
При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Щодо використання під час перевірки позивача Акту перевірки АТЗТ «Енергопромбуд» № 1544/22-6/2446982 від 20.07.2012 р. ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська суд зазначає наступне.
В силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.
Крім того, при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.
Враховуючи положення частини 2 статті 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи, діюче законодавство України, так само як Податковий кодекс України не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов'язань, застосування штрафних санкцій або не підтвердження права на податковий кредит на господарюючого суб'єкта за можливі неправомірні дії свого контрагента; окрім того, не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності з податку на додану вартість іншого платника податку, або на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.
У податковому праві визнається критерій добросовісності платника податків, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Таким чином, порушення допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.
Суд зазначає, що факт наявності усіх первинних документів щодо операцій між ТОВ «Рітейл Девелопмент» та АТЗТ «Енергопромбуд» податковим органом не оскаржується. Також податковий орган не заперечує виконання робіт, для яких позивачем було укладено договори підряду з АТЗТ «Енергопромбуд».
Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Слід враховувати, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуалізації відповідальності (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України).
Судом апеляційної інстанції перевірено наявність документації, яка підтверджує фактичну можливість виконання господарських операцій, а саме: штатний розпис АТЗТ «Енергопромбуд» станом на дату здійснення господарських операцій (для підтвердження наявності в т. ч. фахових спеціалістів для виконання підрядних робіт), ліцензія АТЗТ «Нергопромбуд» на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктівархітектури з додатковм, баланс АТЗТ «Енергопромбуд» станом на 21.12.2010 року (щодо підтвердження наявності основних фондів), перелік основних засобів АТЗТ «Енергопромбуд», декларація з податку на додану вартість АТЗТ «Енергопромбуд» за вересень 2010 року на підтвердження декларування податкових зобов'язань з ПДВ по ТОВ «Рітейл Девелопмент»; баланс ТОВ «Рітейл Девелопмент» станом на 31.12.2010 року; звіт ТОВ «Рітейл Девелопмент» про фінансові результати за 2010 рік (підтвердження отримання прибутку), декларація з податку на прибуток за 2010 рік.
Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції, відповідно до статті 212 КАС України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: О.В. Головко