Справа: № 823/1442/17 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
14 листопада 2017 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Ісаєнко Ю.А., Сорочко Є.О.
за участю секретаря Данилюк Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області до Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про стягнення податкового боргу,
19 вересня 2017 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшло подання Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих публічне акціонерне товариство «Дашуківські бентоніти» (далі - відповідач) податковий борг в сумі 4 497 970,38 грн.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року закрито провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України подання податкового органу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та винести нову з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження по справі прийшов до висновку, що у правовідносинах, з приводу яких контролюючий орган звернувся з поданням, наявний спір про право, а тому воно не підлягає розгляду відповідно до ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.
Так підставою для звернення Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області з поданням про стягнення коштів за податковим боргом позивачем зазначено наявність узгоджених податкових повідомлень-рішень відповідно до рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 у справі №823/865/16 позов Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 у справі № 823/865/16 скасовано в частині : визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 27.01.2016 форми «Р» № 0000182200, № 0000172200; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 27.01.2016 форми «Р» № 0000152200 в частині донарахування публічному акціонерному товариству «Дашуківські бентоніти» грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 868 259 грн. та за штрафними санкціями у сумі 217 065 грн. У скасованій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 залишено без змін.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом відповідно до ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України може бути внесено протягом двадцяти чотирьох годин з моменту спливу 60 днів, наступних за днем надіслання платникові податків податкової вимоги.
Як вбачається з матеріалів та встановлено судом, заявником за результатами камеральної перевірки податкової звітності прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006931205 від 10.07.2017, яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 170 грн. за не подання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2017 року.
У зв'язку з несплатою податкового боргу Головним управління Державної фіскальної служби у Черкаській області 12.07.2017 сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 271-10 на суму 4 497 969,89 грн., яка направлена на адресу відповідача що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств нараховані відповідачу за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями №0000172200 та №0000152200 є узгодженими.
Висловлюючи свою незгоду фіскальний орган, звернувся до суду з поданням.
Однак відповідно до норм ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені особливості провадження у справах за зверненнями органів доходів і зборів на підставі подання. Їх основою є безспірність вимог.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Відповідно до роз'яснень наданих Вищим адміністративним судом України в листі від 02.02.2011 №149/11/13-11 зазначено, що спір про право має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.
Наявність спору про право може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі. В такому випадку провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 19.06.2014 № К/800/5739/14, від 21.10.2014 № К/800/43965/14, від 28.05.2014 №К/9991/50524/12.
Водночас зазначено, що закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження (лист Вищого адміністративного суд України від 22.04.2011 № 571/11/13-11).
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 у справі № 823/865/16 відповідач оскаржив її до Вищого адміністративного суду України. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.09.2017 було відкрито касаційне провадження.
Оскільки платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на час судового розгляду подання між сторонами існує спір про право, так як відповідач оскаржує в касаційному порядку рішення, за яким є узгоджене грошове зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Посилання апелянта на ту обставину, що згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, яка набрала законної сили, податкові повідомлення-рішення є узгодженими, а тому відсутні спір про право, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до норм ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені особливості провадження у справах за зверненнями органів доходів і зборів на підставі подання та згідно з п. 2 ч. 5 зазначеної статті Кодексу суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право, а з наданих до суду матеріалів вбачається наявність спору про право.
Така позиція апелянта невірно трактує норми права, що приводить до безпідставного звуження прав платника податків.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 196, 199, 200, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Ю.А. Ісаєнко
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 15 листопада 2017 року.