ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 листопада 2017 року м. Київ № 826/8397/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участі секретаря судових засідань Стеценко А.В., представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Мойсейченко О.В., у відсутність представника третьої особи розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_4 про заміну відповідача його процесуальним правонаступником,
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_4 (ОСОБА_4.) з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича (Уповноважена особа), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд) про:
- визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи, оформленого наказом від 18.11.2014 №6 про визнання нікчемними договору банківського вкладу (депозиту) від 07.07.2014 №45039, укладеного між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (ПАТ "КБ "УФС"), та транзакцій по ньому;
- визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи щодо не включення ОСОБА_4 як вкладника за договором банківського вкладу (депозиту) від 07.07.2014 №45039 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "УФС" за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
- зобов'язання Уповноваженої особи включити ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "УФС" за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, шляхом надання інформації про збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування, додавши інформацію про ОСОБА_4 як вкладника за договором банківського вкладу від 07.07.2014 №45039.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017, позов ОСОБА_4 задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи, оформлене наказом від 18.11.2014 №6 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 07.07.2014 №45039, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ "КБ "УФС" та транзакцій по ньому;
- зобов'язано Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_4 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "УФС" за рахунок Фонду за договором банківського вкладу (депозиту) від 07.07.2014 №45039.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Через канцелярію до суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про заміну відповідача - Уповноваженої особи Гончарова С.І. його процесуальним правонаступником - Уповноваженою особою Оберемком Р.А.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2017 з розгляду клопотання призначено судове засідання.
За результатами розгляду заявленого клопотання суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення.
Зокрема, як встановлено судом, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "УФС" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 та призначено Гончарова С.І. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" строком на один рік з 13.11.2014 по 12.11.2015.
В подальшому рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.11.2015 №198 змінено Уповноважену особу, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "УФС". Згідно з зазначеним рішенням, всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "УФС" делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Оберемку Р.А. з 03.11.2015.
Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Тобто, процесуальним правонаступництвом є перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи, яка приймала участь у процесі та була стороною або третьою особою, до іншої особи у зв'язку з переходом до неї суб'єктивних матеріальних прав.
Підставою для процесуального правонаступництва, у свою чергу, є перехід суб'єктивних матеріальних прав і обов'язків в результаті: смерті громадянина (окрім спорів, пов'язаних з особою); припинення діяльності юридичної особи (реорганізації); уступки вимог; переведення боргу.
Законодавством спеціально не передбачені процесуальні наслідки у випадку звільнення (переведення, закінчення повноважень) фізичних осіб, які виконують на певній посаді функції держави та є суб'єктами владних повноважень.
Разом з тим, як вбачається з викладеного вище, одну фізичну особу, призначену Уповноваженою особою, змінено на іншу фізичну особу. Отже, фактично має місце процесуальне правонаступництво, адже по суті фізична особа, яка вступила у правовідносини, продовжує реалізовувати права та виконувати обов'язки тієї фізичної особи, яка Уповноваженою особою була призначена раніше та згодом усунута від виконання повноважень.
Аналогічна позиція висловлена й Вищим адміністративним судом України у постановах від 06.04.2017 К/800/25449/15 та від 14.04.2017 К/800/32248/15. Зокрема, судом касаційної інстанції зроблено висновок про те, що Уповноважена особа Гончаров С.І., відповідно до статті 55 КАС України, має бути замінений Уповноваженою особою Оберемком Р.А., оскільки рішенням від 02.11.2015 №198 всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "УФС" делеговано Оберемку Р.А.
При вирішенні питання про заміну відповідача його процесуальним правонаступником суд виходив з того, що правонаступництво може бути допущене на буд-якій стадії адміністративного процесу, у тому числі й на стадії виконання рішення суду, адже виконавче провадження також є стадією адміністративного процесу. Задля отримання результату, яким є виконання судового рішення, на будь-якій стадії адміністративного процесу мають бути застосовані все належні та допустимі заходи, спрямовані на його виконання.
На обґрунтування своєї позиції суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Судовий захист особи має бути ефективним, а тому суд має забезпечити виконання судового рішення, у тому числі того, яке прийняте на користь фізичної особи, що повинно мати наслідком відновлення порушених прав та інтересів особи.
В даному випадку заміна відповідача його процесуальним правонаступником має на меті забезпечення ефективності захисту, з метою отримання якого ОСОБА_4 звернулася до суду.
Керуючись принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КАС України) та принципом обов'язковості судових рішень, за яким постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України (ч. 2 ст. 14 КАС України), суд виходив з того, що відмова у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 унеможливить фактичне виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2015, що, у свою чергу, знівелює завдання адміністративного судочинства в частині захисту прав, свобод та інтересів стягувача.
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин сьомої, дев'ятої, пункту 2 частини шістнадцятої статті 236-8 Кримінально-процесуального кодексу України від 30.06.2009 №16-рп/2009 (справа №1-17/2009) говориться про те, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина. Виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
При прийнятті рішення суд також враховував практику Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні від 06.09.1978 у справі «Класс та інші проти Німеччини» зазначено, що із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Керуючись статтями 55, 122, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Клопотання представника ОСОБА_4 про заміну відповідача його процесуальним правонаступником, - задовольнити.
Замінити Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича її процесуальним правонаступником - Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемком Романом Анатолійовичем.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.М. Чудак