ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
08 листопада 2017 року 12:38 № 826/12584/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М. при секретарі судового засідання Артеменко В.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс»
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2017 року № 008434202
за участю:
від позивача - Гур'єва О.С.
від відповідача - Бабанець В.М.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 08 листопада 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2017 року № 008434202.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем безпідставно нараховано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної у єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки відповідно до змісту п. 120-1 ст. 120-1 ПК України, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу товарів/послуг не застосовуються.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 08.11.2017року.
В судове засідання 08.11.2017 року з'явились представник позивача та представник відповідача.
Представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Представником відповідача щодо задоволення позову заперечено, з підстав викладених у письмових запереченнях.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.
Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «СВП Плюс» в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатом перевірки складено Акт № 1523/28-10-42-02/37244754 від 03.07.2017 року (надалі - акт перевірки).
Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «СВП Плюс» в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, здійснено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
- № 1386 від 31.03.2017р. на суму ПДВ 2 248,68грн. зареєстровано у ЄРПН 19.04.2017року (прострочено реєстрацію в ЄРПН на 4 дні);
- № 1500 від 30.04.2017р. на суму ПДВ 2 899,40грн. зареєстровано у ЄРПН 16.05.2017року (прострочено реєстрацію в ЄРПН на 1 день);
- № 1482 від 30.04.2017р. на суму ПДВ 190 691,04грн. зареєстровано у ЄРПН 18.05.2017року (прострочено реєстрацію в ЄРПН на 3 дні);
- № 1476 від 29.04.2017р. на суму ПДВ 289 079,20грн. зареєстровано у ЄРПН 18.05.2017року (прострочено реєстрацію в ЄРПН на 3 дні);
- № 1395 від 28.04.2017р. на суму ПДВ 456 943,84грн. зареєстровано у ЄРПН 16.05.2017року (прострочено реєстрацію в ЄРПН на 1 день);
- № 671 від 16.05.2017р. на суму ПДВ 1 562,83грн. зареєстровано у ЄРПН 19.06.2017року (прострочено реєстрацію в ЄРПН на 4 дні);
- № 674 від 16.05.2017р. на суму ПДВ 1 708,33грн. зареєстровано у ЄРПН 16.06.2017року (прострочено реєстрацію в ЄРПН на 1 день).
У зв'язку із встановленням зазначених порушень Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби 21.07.2017 року винесено податкове повідомлення-рішення №0008434202, яким на позивача накладено штрафні (фінансові ) санкції в розмірі 94 549,97грн. - за затримку реєстрації податкових накладних на 15 днів і менше.
Не погодившись із висновками викладеними та вказаним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «СВП Плюс» подано до Державної фіскальної служби України скаргу.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 20.09.2017 року за №20986/6/99-99-11-03-01-25 скаргу залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін.
Позивач вважає винесення податкового повідомлення-рішення протиправним, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (а саме ДФС України), в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Водночас, п. 201.10 ст. 200 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Аналіз викладеного свідчить про наявність обов'язку у платника податків скласти та зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, реєстрації податкової накладної має бути здійснена не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Тобто, у разі порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до останнього застосовується штраф у відсоткову розмірі від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування в залежності від часового проміжку порушення терміну такої реєстрації.
Як вбачається із змісту заявленого позову, а також пояснень, наданих представником позивача у судовому засіданні, позивачем не заперечується факт несвоєчасної реєстрації виписаних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, однак зазначається, що лише податкові накладні № 1589 та № 1386, складені позивачем, підлягали наданню покупцю, тоді як податкові накладні за № 1500, №1482, №1476, №1395, №671, №674 складено на постачання послуг (товарів) покупцям, що не являються платниками податку, а тому не повинні їм надаватись.
Оскільки частина податкових накладних, несвоєчасність реєстрації яких встановлено перевіркою, не підлягали наданню контрагентам (покупцям), позивач вважає, що в розумінні п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України штрафні санкції до позивача не застосовуються.
Суд не погоджується з такими висновками позивача, з огляду на наступне.
Із змісту до п. 120-1.1 ст. 120 1 ПК України вбачається, що санкції передбачені даною нормою не застосовуються до платника податку лише у випадку, коли допущено несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
З аналізу наведеної норми вбачається, що складання податкової накладної на постачання товарів/послуг покупцю, що не являється платником податку не позбавляє платника податку на додану вартість обов'язку із своєчасної реєстрації податкової накладної у ЄРПН та відповідно не звільняє такого платника податку від відповідальність за вчинення вказаного правопорушення, тоді як єдиним виключенням, передбаченим п. 102-1.1 ст. 120-1 ПК України є сукупність таких обставин, як : а) отримувач податкової накладної не являється платником податку; б) операція щодо якої складено податкову накладну звільнено від оподаткування, або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Аналогічна правова позиція також викладена у Листі Державної фіскальної служби України, від 03.03.2017, № 709/4/99-99-15-03-02-15 "Щодо питання застосування штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Відповідно до змісту копій податкових накладних, що надано представником позивачем, вбачається, що операції щодо яких позивачем складено податкові накладні, не звільнено від оподаткування, та не оподатковуються за нульовою ставкою.
Враховуючи наведені обставини справи та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно встановлено, як порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних так і застосовано штрафні санкції, відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновків, що позовні вимоги не підлягають задоволенню .
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.М. Клименчук