ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
17.11.2017Справа № 910/20111/17
Суддя Баранов Д.О., розглянувши
позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до Державного підприємства "Державний академічний оркестр "РадіоБенд Олександра Фокіна"
про стягнення неустойки в розмірі 719 184, 25 грн.
До Господарського суду міста Києва звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву з позовом до Державного підприємства "Державний академічний оркестр "РадіоБенд Олександра Фокіна" про стягнення неустойки в розмірі 719 184, 25 грн.
Відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600, 00 грн.) та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (240 000, 00 грн.) За подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600, 00 грн.).
Відтак, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву заявлено 1 (одну) вимогу майнового характеру, а саме, про стягнення неустойки в розмірі 719 184, 25 грн., таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем становить - 10 787, 76 грн.
Водночас, позивачем не надано суду доказів сплати судового збору.
Проте, одночасно з поданням позовної заяви Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Подане заявником клопотання мотивоване тим, що останнє утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, та станом на 15.11.2017 на його рахунках недостатньо грошових коштів для оплати судового збору.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Пунктом 3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов'язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб'єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.
Як вбачається з вищевикладеного єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" дій є врахування ним майнового стану сторони.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з важким фінансовим становищем не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Отже, приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, позивач матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду у справах № 910/12806/15 від 02.12.2015, № 911/1372/15 від 25.12.2015.
Крім того, відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.
Таким чином, заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивач повинен вказати конкретну дату, до якої він просить відстрочити сплату судового збору, та у випадку задоволення судом клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд повинен зазначити в ухвалі (про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи, тощо) конкретний строк, до якої позивач повинен сплатити судовий збір, та такий строк не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд позовної заяви, з огляду на що суд вважає клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до набрання рішенням законної сили необґрунтованим.
Також, суд вказує на те, що позивачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження можливості позивача у майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у даній справі, сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі, і не вказано, до якої конкретної дати позивач просить суд відстрочити сплату судового збору.
З огляду на викладене вище, розглянувши клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" правових підстав для його задоволення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Приймаючи, до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст.ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду в загальному порядку, після усунення допущеного порушення.
Суддя Д.О. Баранов