ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.11.2017 Справа № 910/15309/17
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"
про стягнення 23 856, 96 грн.
за участю представників:
від позивача: Шестопал І.А. - представник за довіреністю № 4272 від 21.12.2016
від відповідача:не з'явився
До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", позивач) з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (далі - ТОВ "СТ "Домінанта", відповідач) про стягнення 23 856, 96 грн.
Свої позовні вимоги ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" обґрунтовує тим, що 19.01.2016 р. у місті Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля марки "Ауді", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням страхувальника ОСОБА_2, та автомобіля "І-ВАН", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого був пошкоджений застрахований транспортний засіб марки "Ауді". У подальшому позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на загальну суму 23 856,96 грн.
У позові ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" просило стягнути з відповідача, який є страхувальником відповідальності винної особи, суму страхового відшкодування в розмірі 23 856, 96 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував свої позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав, а тому його неявку суд визнає з неповажних причин. Позиція відповідача стосовно даного позову суду невідома.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № А3-047/000/150003024 від 30.04.2015 р., укладеного між ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" та ОСОБА_2, були застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме - автомобілем марки "Ауді", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Згідно з постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.03.2016 р. по справі № 752/2483/16-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до рахунків-фактур СТО № 0000000014 від 21.01.2016 р., № 0000000026 від 08.02.2016 р. загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "Ауді", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, склав 23 856,96 грн.
На підставі страхових актів № 6/16 від 03.02.2016 р. та № 6/16/1 від 17.02.2016 р. ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" перерахувало на користь СТО страхувальника страхове відшкодування у сумі 23 856, 96 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 76 від 03.02.2016 р., № 124 від 17.02.2016 р.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Також пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, якій належить автомобіль "І-ВАН", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у ТДВ "СТ "Домінанта" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/4089639.
Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у ДТП шкоду, а згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача - ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" (як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі) в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачу сплаченої ним суми, суд виходить з наступного.
Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.
Крім того, виходячи з вимог ч.ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.
Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, з положень статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 22.03.2017 р. по справі № 910/3650/16.
Так, розмір (коефіцієнт) зносу розраховується за порядком, передбаченим Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 р. (далі - Методика).
Відповідно до п. 1.6 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.
Згідно з пунктом 7.38 Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
У пункті 7.39 вказаної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, а саме: якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
З договору добровільного страхування № А3-047/000/150003024 від 30.04.2015 р. вбачається, що роком випуску пошкодженого автомобіля "Ауді", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - є 2012 рік, а отже, на момент ДТП (19.01.2016) строк його експлуатації не перевищував 5 - 7 років. Так само, ні рахунки-фактури СТО № 0000000014 від 21.01.2016 р., № 0000000026 від 08.02.2016 р., ні акти страхового відшкодування № 6/16 від 03.02.2016 р. та № 6/16/1 від 17.02.2016 р., якими визначені суми страхового відшкодування, не передбачали розміру коефіцієнту зносу деталей пошкодженого автомобіля.
При цьому суд звертає увагу, що страхове відшкодування не обов'язково має визначатись з урахуванням оціненої шкоди, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 р. у справі № 3-50гс15.
Також суд враховує, що відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. При цьому полісом страхування цивільно-правової відповідальності винної особи № АЕ/4089639 було передбачено, що ліміт відповідальності страховика становить 50 000,00 грн., а франшиза - 0,00 грн.,
Отже, беручи до уваги викладене, ТДВ "СТ "Домінанта" зобов'язане відшкодувати позивачу шкоду, право вимоги на яку перейшло до позивача, у сумі фактичної виплати страхового відшкодування 23 856,96 грн. без врахування коефіцієнту фізичного зносу, в межах ліміту його відповідальності та з вирахуванням суми франшизи (0,00 грн.).
Відтак, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем становить 23 856,96 грн., а тому вимога позивача про стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню судом у вказаній сумі.
Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позовних вимог покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 32 - 35, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про стягнення 23 856, 96 грн.задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119, ідентифікаційний код 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, ідентифікаційний код 20602681) страхове відшкодування в сумі 23 856 (двадцять три тисячі вісімсот п'ятдесят шість) грн. 96 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 9 листопада 2017 року.
Повний текст рішення підписаний 15 листопада 2017 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.