ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.11.2017Справа №910/14337/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙК СІТІ"
до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -
Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-СТАНДАРТ"
третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -
Національний банк України
третя особа 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -
Міністерство фінансів України
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Турчин С.О.
Представники учасників процесу:
від позивача: Горобець Д.Г. (довіреність)
від відповідача: Каракоця О.В (довіреність)
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: не з'явився
від третьої особи 3: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙК СІТІ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (відповідач) в якому просить суд зобов'язати ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" передати ТОВ "ЛАЙК СІТІ" оригінали документів, які засвідчують обов'язок боржника та документи, якими забезпечувались кредитні договори, а саме: кредитного договору № 4Р15044И від 17.02.2015 та договорів забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовані виконанням позивачем на підставі договору поруки №4Р13800Д/П від 20.10.2016 обов'язку боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-СТАНДАРТ") перед Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" за кредитним договором № 4Р15044И від 17.02.2015 шляхом здійснення погашення заборгованості у сумі 15 679 611,99 грн., а тому відмова відповідача надати оригінали документів порушує права позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 28.08.2017 порушено провадження у справі № 910/14337/17, залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-СТАНДАРТ" та призначено справу до розгляду на 21.09.2017.
21.09.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.
В судове засідання 21.09.2017 з'явились представники позивача та відповідача.
Представник третьої особи в судове засідання 21.09.2017 не з'явився, витребуваних судом пояснень і документів не подав, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі Національного банку України та Міністерства фінансів України, як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, надав суду пояснення в обґрунтування заявленого клопотання та просив суд його задовольнити.
Представник позивача не заперечив проти залучення до участі у справі як третьої особи - Національного банку України, проте заперечив проти залучення до участі у справі як третьої особи - Міністерства фінансів України, надав пояснення стосовно своїх заперечень.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 залучено до участі у справі №910/14337/17 третіх осіб 2,3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національний банк України та Міністерство фінансів України, розгляд справи № 910/14337/17 відкладено на 17.10.2017.
17.10.2017 через відділ діловодства суду від позивача та третьої особи 2 надійшли документи по справі
17.10.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач у своєму відзиві, заперечуючи позовні вимоги посилається на те, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем.
В судове засідання 17.10.2017 з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи 2.
В судове засідання 17.10.2017 представники третіх осіб 1,3 не з'явились, витребуваних судом пояснень і документів не надали, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/14337/17 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 07.11.2017.
30.10.2017 від третьої особи 3 надійшли письмові пояснення по справі.
У судовому засіданні 07.11.2017 відповідачем заявлено клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу та відзив на позовну заяву.
Відповідно до п. 7 ст. 81-1 ГПК України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Враховуючи те, що від відповідача надійшло клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису, при розгляді справи № 910/14337/17 здійснюється фіксування судового процесу.
У поданому відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що в матеріалах справи відсутні вимоги банку про погашення кредитної заборгованості; також відповідачем зазначено, що у відповідності до законодавства, часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором, а позивач не звертався до банку з проханням надання оригіналів або копій документів.
Представник позивача у судовому засіданні 07.11.2017 заявив усне клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національне антикорупційне бюро України.
Вказане клопотання мотивоване тим, що Національним антикорупційним бюро України проводяться заходи щодо перевірки дій Національного банку України як наглядового органу за діяльністю ПАТ КБ «Приватбанк», а тому ухвалення рішення може мати наслідки щодо такої перевірки.
Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
В той же час, враховуючи предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку, що рішення у даній справі не вплине на права та обов'язки Національного антикорупційного бюро України, у зв'язку з чим усне клопотання позивача про залучення до участі Національного антикорупційного бюро України задоволенню не підлягає.
Представник позивача в судовому засіданні 07.11.2017 підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 07.11.2017 заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
Представники третіх осіб 1, 2, 3 у судове засідання не з'явились,
За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Треті особи 1, 2, 3 були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду ухвалами суду, надісланими на юридичні адреси, вказані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В судовому засіданні 07.11.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
20.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЙК СІТІ" (далі - поручитель) та Публічним акціонерним товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - кредитор) укладено договір поруки № 4Р13800Д/П (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-СТАНДАРТ" (код за ЄДРПОУ 36162739) (далі - боржник) своїх зобов'язань за:
кредитним договором від 13.12.2013 № 4Р13800Д (далі - кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 1;
кредитним договором від 20.12.2013 № 4Р13802И (далі - кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 2;
кредитним договором від 19.02.2014 № 4Р14139И (далі - кредитний договір 3), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 3;
кредитним договором від 17.02.2015 № 4Р15044И (далі - кредитний договір 4), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 4.
Відповідно до п. 2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.
Згідно з п. 4 договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.
Положеннями п. 5 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання.
Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмові вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору (п. 6 договору поруки).
Згідно із п. 8 договору поруки, до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.
Пунктом 10 договору поруки визначено, що кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов'язань за цим договором (п. 11 договору поруки).
Цей договір укладено/підписано із використання електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 24.02.2016, укладеної сторонами.
Позивачем в матеріали справи було надано, Угоду про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 24.02.2016 (далі - Угода), укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЙК СІТІ" та Публічним акціонерним товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", відповідно до умов якої, представники сторін на умовах Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", Свідоцтво про акредитацію центру сертифікації ключів серії СА № 26; атестат відповідності виданий Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України від 25.03.2011 за № 4262; Експертний висновок № 05/1-2057 від 30.05.2011, проходять ідентифікацію та отримують посилений сертифікат відритого ключа електронного цифрового підпису, посилений сертифікат відкритого ключа електронної цифрової печатки. Сторони при накладанні електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа користується програмним забезпечення, що надається АЦСК (п. 1 Угоди).
Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 20.10.2016 у відповідності до договору поруки № 4Р13800Д/П від 20.10.2016 виконав обов'язок боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю"РЕАЛ-СТАНДАРТ") перед Публічним акціонерним товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", здійснивши погашення заборгованості у сумі 15 679 611,99 грн. за кредитним договором №4Р15044И від 17.02.2015 згідно із платіжним дорученням №1376 від 20.10.2016, а тому у відповідача виник обов'язок передати позивачеві оригінали документів, що підтверджують обов'язок боржника перед банком.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Умовами договору поруки визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Позивач зазначає, що згідно із платіжним дорученням № 1376 від 20.10.2016 на суму 15 679 611,99 грн. повністю погасив заборгованість боржника перед відповідачем за кредитним договором від №4Р15044И від 17.02.2015.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В той же час, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що станом на 20.10.2016 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-СТАНДАРТ" перед банком за кредитним договором від №4Р15044И від 17.02.2015 становила 15 679 611,99 грн.
За відсутності належних та допустимих доказів в підтвердження дійсного розміру заборгованості за кредитним договором від №4Р15044И від 17.02.2015 та того, що за рахунок коштів в сумі 15 679 611,99 грн. було в повному обсязі погашено заборгованість за боржника за кредитним договором від №4Р15044И від 17.02.2015, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту повного виконання зобов'язання за боржника за кредитним договором №4Р15044И від 17.02.2015.
В той же час, зі змісту положень частин першої та другої статті 556 ЦК України можна дійти висновку, про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання. Цей висновок узгоджується з положенням пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-466цс15 та від 07.10.2015 у справі №6-932цс15.
Також суд зазначає, що зі місту договору поруки вбачається, що у випадку невиконання боржником п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору (п. 5, п. 6 договору поруки).
Однак, в матеріалах справи відсутні та позивачем не надано жодних доказів направлення банком та отримання від банку письмових вимог, адресованих позивачу, як поручителю, щодо погашення заборгованості за боржника за кредитним договором №4Р15044И від 17.02.2015.
В той же час, посилання позивача на наявність усної вимоги банку є необґрунтованими, оскільки, умовами договору поруки не передбачено звернення банку до поручителя із усною вимогою. Водночас, відповідачем зазначається про відсутність, передбаченої п. 5 договору, вимоги банку до поручителя, а факт виставлення усної вимоги не підтверджено.
Також у позовній заяві позивач посилається на відмову банку у наданні позивачу оригіналів документі.
Однак, позивачем не подано жодних доказів в підтвердження того, що він звертався до відповідача з вимогою надати документи, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором, як і не надано доказів відмови банку у наданні документів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
У розумінні зазначених приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
До господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас за змістом зазначеної статті порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.
Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем так як законодавцем не передбачено передачу кредитором поручителю саме оригіналів документів, які підтверджують обов'язок боржника, оскільки з огляду на ч. 3 ст. 553 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 556 Цивільного кодексу України поручителем може бути кілька осіб і до кожного з них хто виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.
Відповідно до п. 10 Договору поруки кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів Банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.
Судом встановлено, що ні умовами договору поруки, ні чинним законодавством України, не передбачено обов'язку кредитора передати поручителю саме оригінали документів, що підтверджують обов'язок боржника.
В свою чергу, згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин викладених у позові та порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог про зобов'язання відповідача передати позивачу оригінали документів, які засвідчують обов'язок боржника та документи, якими забезпечувались кредитні договори, а саме: кредитний договір № 4Р15044И від 17.02.2015; договори забезпечення.
Підсумовуючи вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙК СІТІ".
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судовий збір, відповідно до ст. ст. 49 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2017.
Суддя С.О. Турчин