"16" листопада 2017 р. Справа № 917/1589/17
Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Камишевої Л.М., судді Шутенко І.А.,
при секретарі Чумак Д.В.,
за участю представників:
від позивача - Шевляков С.В. - за довіреністю від 22.09.2017р.;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, м. Київ,
на ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.09.2017р.
у справі № 917/1589/17
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, м. Київ,
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Кременчук Полтавської області,
про стягнення 68411,53 грн. заборгованості,
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.09.2017р. у справі №917/1589/17 (суддя Тимощенко О.М.) позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на статті 54,63 ГПК України мотивована тим, що: по-перше, до позовної не додано доказів на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві, а саме договору купівлі-продажу прав вимоги від 08.02.2011р., на підставі якого АТ «Дельта Банк» отримано право вимоги до відповідача за кредитним договором від 31.03.2008р. №11323886000, доказів на підтвердження отримання ФОП ОСОБА_4 суми кредиту; по-друге, в прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість станом на 01.09.2017р. за кредитним договором від 31.03.2008р. №11323886000 в розмірі 68411,53грн., тоді як в тексті позовної заяви та додатку до позову в розрахунку заборгованості значиться загальна сума боргу в розмірі 74261,08грн., розрахунку ж суми позовних вимог в розмірі 68411,53грн. не надано.
ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.09.2017р. у справі №917/1589/17 та передати справу на розгляд господарського суду Полтавської області.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що судом першої інстанції порушені вимоги Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач має право подавати докази до закінчення розгляду справи. Крім того, зазначає, що розрахунок заборгованості, наданий до позовної заяви, дійсно відрізняється від розміру позовних вимог, але виключно через те, що до позовних вимог позивач не включив всі нараховані відповідачу види штрафних санкцій. Також, на думку скаржника, повернення позовної заяви призводить до порушення прав ПАТ «Дельта Банк» на розгляд справи упродовж розумного строку.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив ухвалу місцевого господарського суду скасувати та передати справу на розгляд господарського суду Полтавської області.
Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні ( а.с.18).
Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, та приймаючи до уваги 15-денний термін, встановлений ч.2 ст.102 ГПК України для розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
25.09.2017р. Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором від 31.03.2008р. №11323886000 у розмірі 68411,53грн., яка утворилась станом на 01.09.2017р. (а.с.20-37).
Так, у тексті позовної заяви зазначено, що між ПАТ «Укрсиббанк» та АТ «Дельта Банк» укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитом, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрований за №29492950, за яким право кредитора за кредитним договором №11323886000 перейшло до позивача. Також зазначено, що станом на 01.09.2017р. заборгованість позичальника за кредитним договором становить 74261,08грн., яка складається з: 23696,64грн. заборгованості за кредитом, 44714,89грн. процентів, 764,09грн. пені, 85,46грн. 3% річних, 5000грн. штрафу. Позовні вимоги становлять 68411,53грн., які складаються з: 23696,64грн. кредитної заборгованості та 44714,89грн. процентів.
У прохальній частині позову ПАТ «Дельта Банк» просить стягнути на свою користь з ФОП ОСОБА_4 заборгованість станом на 01.09.2017р. за кредитним договором від 31.03.2008р. №1132388600 у розмірі 68411,53грн., а також судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем до позовної заяви додані копії наступних документів: довіреності від 18.07.2017р., , кредитного договору від 31.03.2008р. №1132388600, додатку №1 до кредитного договору, постанови правління Національного банку України від 02.10.2015р. №664, рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2015р. №181, а також, розрахунок заборгованості за договором кредиту від 31.03.2008р. №11323886000, витяг з ЄДРПОУ та оригінал платіжного доручення від 15.09.2017р. про сплату судового збору у розмірі 1600грн.
У розрахунку, наданому до позовної заяви, визначено загальний розмір заборгованості у сумі 74261,08грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 23696,64грн., заборгованості за простроченими процентами у розмірі 44714,89грн., пені у розмірі 764,09грн., 3% річних у розмірі 85,46грн., штрафу у розмірі 5000грн.
27.09.2017р. місцевим господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу з підстав, зазначених вище (т.1,а.с.1,2).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Загальні вимоги, яким має відповідати позовна заява, встановлені статтями 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до пунктів 3-5 частини 2 статті 54 ГПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів); зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Перелік документів, які додаються до позовної заяви, визначений статтею 57 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до пункту 4 якої до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
У абзаці 5 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, не зазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Пункт 3 частини 1 статті 63 ГПК України містить положення лише про те, що докази на підтвердження позову мають бути вказані у позовній заяві, а не додані до неї.
У пунктах 3.3, 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. № 18 визначено, що якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача. Суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи.
Відповідно до вимог статті 65 ГПК України суд не позбавлений можливості при підготовці справи до розгляду, витребувати додаткові докази або зобов'язати сторін вчинити певні дії.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення без розгляду позовної заяви з підстав відсутності доказів, які б підтверджували отримання ОСОБА_4 кредиту на підставі кредитного договору від 31.03.2008р. та договору купівлі-продажу прав, укладеного між ПАТ «Укрсиббанк» і АТ «Дельта Банк», оскільки позивач не позбавлений права надати вказані документи в процесі розгляду справи по суті позовних вимог та до закінчення розгляду справи.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 55 ГПК України ціна позову визначається у позовних заявах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення проводиться у безспірному порядку.
Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина 3 статті 55 ГПК України).
Ціна позову - вартість майна, що витребовується, грошових коштів, що стягуються, або вартість іншого майна, що має вартісну оцінку.
У пункті 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у восьмому абзаці позовної заяви позивач визначає, що станом на 01.09.2017р. заборгованість позичальника за кредитним договором становить 74261,08грн., яка складається з: 23696,64грн. кредитної заборгованості, 44714,89грн. процентів, 764,09грн. пені, 85,46грн. 3% річних, 5000грн. штрафу, тоді як позовні вимоги складають 68411,53грн. з яких: 23696,64грн. - кредитна заборгованість, 44714,89грн. - проценти (а.с.20,21).
Отже, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що позивачем визначено як загальний розмір заборгованості ФОП ОСОБА_4 за кредитним договором від 31.03.2008р. №11323886000, який становить 74261,08грн., так і ціну позову - 68411,53грн., яка складається з заборгованості за кредитом та процентів без урахування пені, штрафу та 3% річних.
Також до позовної заяви наданий розрахунок загальної заборгованості за договором кредиту від 31.08.2008р. №11323886000, який складається з розрахунку заборгованості за тілом кредиту, процентів, пені, 3% річних та штрафу, з визначенням періодів прострочення, кількості днів прострочення, суми заборгованості тощо (а.с.26).
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про відсутність розрахунку ціни позову, оскільки у позовній заяві визначено, що позовні вимоги становлять 68411,53грн., які складаються з заборгованості за кредитом та заборгованості за процентами, а у розрахунку, наданому до позовної заяви, наведений розрахунок заборгованості і за тілом кредиту, і за процентами. Визначення у цьому розрахунку також додаткових нарахувань, таких як штраф, пеня, 3% річних, які не визначені у ціні позову, не свідчить про відсутність розрахунку стягуваної суми.
Викладені обставини свідчать про відсутність встановлених процесуальним законом підстав для повернення позову без розгляду у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, а тому колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, дійшла висновку про те, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено позовну заяву з доданими до неї документами, що призвело до порушення норм процесуального права, а отже апеляційна скарга ПАТ «Дельта Банк» підлягає до задоволення, ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.09.2017р. у справі №917/1589/17 слід скасувати, справу передати на розгляд господарського суду Полтавської області.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.п.1,4 ч. 1 ст.104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, Харківський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.09.2017р. у справі №917/1589/17 скасувати, справу передати на розгляд господарського суду Полтавської області.
Повний текст постанови складений 17.11.2017р.
Головуючий суддя Бородіна Л.І.
Суддя Камишева Л.М.
Суддя Шутенко І.А.