"13" листопада 2017 р. Справа № 922/839/17
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І. В.
при секретарі Курченко В.А.
за участі представників:
ТОВ "Свісс Партнерз" - Атрошенков О.С. (дов. від 11.05.2017)
ТОВ "Силові Енергетичні машини - ЕМЗ" - Сібільова О.В. (дов. від 22.09.2017)
Київська ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області - Коробко І.С. (дов. від 10.08.2017)
ПАТ «БМ Банк» - Бриль І.В. (дов. від 15.06.2017)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Силові Енергетичні машини - ЕМЗ" (вх. №3089 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі №922/839/17
за заявою ТОВ "Фінансгарант" , м. Київ
до ТОВ "Силові Енергетичні машини - ЕМЗ", м. Харків
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі №922/839/17 (суддя Швидкін А.О.) визнано вимоги ТОВ "Свісс Партнерз" у розмірі 8978229,98 грн. та включено їх у розмірі 7072033,93 грн. до четвертої черги реєстру вимог кредиторів та 1906196,05грн. до шостої черги. Витрати ТОВ "Свісс Партнерз" зі сплати судового збору у розмірі 3200,00грн. включено до першої черги задоволення вимог кредиторів.
ТОВ "Силові Енергетичні машини - ЕМЗ" з ухвалою не погодилося та, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 12.09.2017 про визнання вимог ТОВ "Свісс Партнерз" у справі №922/839/17 повністю і прийняти нове рішення про припинення зобов'язань сторін зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 30.10.2017.
30.10.2017 від ТОВ "Свісс Партнерз" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10945).
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 продовжено строки розгляду апеляційної скарги та відкладено розгляд справи на 13.11.2017. Витребувано у господарського суду Харківської області матеріали даної справи у повному обсязі.
07.11.2017 до Харківського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи з господарського суду Харківської області.
13.11.2017 від ТОВ "Силові Енергетичні машини - ЕМЗ" надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги та уточнюючий розрахунок (вх.№11488).
У судовому засіданні представник боржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник ТОВ "Свісс Партнерз" проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі №922/839/17 - без змін.
Представники Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області та ПАТ «БМ Банк» власної правової позиції не висловили та залишили розгляд апеляційної скарги на розсуд суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке.
У березні 2017 ТОВ "Фінансгарант" звернулося до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Силові Енергетичні машини - ЕМЗ".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.03.2017 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ "Силові Енергетичні машини - ЕМЗ".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Силові Енергетичні машини -ЕМЗ", визнано безспірними вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Фінансгарант" у розмірі 41162500,09 грн., у тому числі 41047502,14 грн. безспірних вимог. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Саланську І.Л.
22.03.2017 на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України опубліковане оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Силові Енергетичні машини -ЕМЗ" .
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.04.2017 задоволено заяву ОСОБА_5 про звільнення її від виконання обов'язків розпорядника майна у справі № 922/839/17 про банкрутство ТОВ "Силові Енергетичні машини -ЕМЗ". Звільнено арбітражного керуючого Саланську І.Л. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ" у справі №922/839/17. Призначено розпорядником майна ТОВ "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ" арбітражного керуючого Саутенко С.О.
13.04.2017 ТОВ "Свісс Партнерз" звернулося до господарського суду з заявою, в якій просило визнати його конкурсним кредитором з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 8978229,98 грн., з яких: 4134500,00грн. основний борг, 2662618,00 грн. інфляційні, 274915,93 грн. 3% річних, сума неустойки (штрафу, пені) 1906196,05 грн., та включити зазначені вимоги до реєстру вимог кредиторів. Вказані вимоги ґрунтуються на договорі поставки №23/04-01 від 23.04.2014, зобов'язання за яким не було виконано боржником.
Боржник заперечував проти визнання ТОВ "Свісс Партнерз" кредитором по справі, зазначаючи, що за ним обліковується заборгованість перед ТОВ "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ", яка виникла на підставі договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ 03/07-15-2 від 03.07.2015, на загальну суму 8894548,21 грн., з яких 5611072,14 грн. основна сума боргу, індекс інфляції - 1063951,15 грн., 3% річних - 303920,26 грн. та пеня 1915604,66 грн. А тому боржник пропонував здійснити припинення зобов'язання за договором на поставку продукції №23/04-1 від 23.04.2014 та за договором купівлі - продажу цінних паперів № БВ 03/07-15-2 від 03.07.2015 шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог між ТОВ "Силові Енергетичні машини -ЕМЗ" та ТОВ "Свісс Партнерз" в повному обсязі.
Суд першої інстанції, приймаючи до уваги, відсутність згоди кредитора щодо припинення зобов'язань шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а також дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, дійшов висновку щодо неможливості погашення вимог кредиторів між ТОВ "Силові Енергетичні машини -ЕМЗ" та ТОВ "Свісс Партнерз" шляхом заліку зустрічних однорідних вимог. Перевіривши розрахунки кредитора, суд визнав його вимоги обґрунтованими у повному обсязі та включив їх до реєстру вимог кредиторів: 7072033,93 грн. - до четвертої черги, 1906196,05 грн. - до шостої черги, а також 3200,00 грн. витрат зі сплати судового збору - до першої черги задоволення вимог кредиторів.
Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
ТОВ "Свісс Партнерз" 13.04.2017 (тобто у встановлений законом строк) звернулося до господарського суду з вказаною заявою з грошовими вимогами.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2014 між ТОВ "Силові Енергетичні машини -ЕМЗ" (постачальник) та ТОВ "Свісс Партнерз" (покупець) укладено договір поставки №23/04-01, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього суму, яка передбачена специфікаціями до даного договору (п. 1.1 договору). Загальна вартість договору визначається специфікаціями до договору. Пунктом 3.2 договору поставки сторони визначили умови оплати: 50% - передоплата на протязі 3-х днів з моменту підписання відповідної специфікації до договору, 50% - остаточний розрахунок на протязі 10 днів з моменту відвантаження товару. Згідно п. 13.1 договір вступає в силу з моменту його підписання представниками сторін та діє до 31.12.2014.
Специфікацією №1 від 23.04.2014 визначено найменування продукції, її кількість та вартість. Загальна вартість товару, що поставляється за цією специфікацією складає 11000000,00 грн., строк поставки - грудень 2014. Пунктом 2 специфікації були передбачені такі умови оплати товару: покупець здійснює передплату у розмірі 50 % від загальної вартості партії товару, зазначеної в цій специфікації, протягом 3-х днів з дати її підписання.
Сторонами визнається, що 28.04.2014 ТОВ "Свісс Партнерз" перерахувало ТОВ "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ" 4134500,00 грн. передплати, тобто частину від передбаченої п. 3.2. договору та пунктом 2 специфікації суми передплати, яка повинна була складати 5500000грн.
Представник ТОВ "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ" в суді апеляційної інстанції зазначив, що враховуючи здійснення кредитором передплати не у повному обсязі, передбачений договором товар боржником не було поставлено. Проте, він не заперечував проти наявності зобов'язання перед кредитором щодо повернення суми передплати, яке пропонував припинити шляхом заліку зустрічних однорідних вимог. В свою чергу, ТОВ "Свісс Партнерз" заперечувало проти проведення заліку зустрічних однорідних вимог.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу приписів ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За умовами договору боржник повинен був поставити товар у строк до 31.12.2014. При цьому, необхідно зазначити, що зобов'язання боржника щодо поставки товару кредитору не пов'язані з обставинами здійснення або не здійснення кредитором своїх зобов'язань за договором щодо оплати товару (в тому числі, щодо здійснення передплати).
Обставини справи свідчать, що станом на час порушення справи про банкрутство кредитор не повідомляв боржника про відмову від вимоги передання товару за договором та повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, кредитор за договором мав лише майнові вимоги до боржника щодо поставки товару на загальну суму 11000000грн.
За положеннями абз. 4 ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
Враховуючи суб'єктивне право кредитора, а також те, що ТОВ "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ" не виконало свої зобов'язання та не поставило кредитору товар у строки, обумовлені договором і специфікацією, колегія суддів вважає вимоги ТОВ "Свісс Партнерз" (виражені в грошових одиницях) у розмірі 4134500,00 грн. обґрунтованими.
Якщо навіть розглядати заяву про визнання конкурсним кредитором як фактичну відмову від отримання не поставленого за договором в строк товару та вимогу щодо повернення суми попередньої оплати, то зобов'язання у боржника щодо повернення попередньої оплати у сумі 4134500,00 грн. виникло лише після пред'явлення відповідної вимоги кредитором в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Також, ТОВ "Свісс Партнерз" просило визнати вимоги щодо пені за прострочення виконання боржником зобов'язання з поставки товару за період з 01.01.2015 по 20.03.2017 у розмірі 1906196,05 грн.
Відповідно до п. 10.2 договору поставки за порушення встановлених договором строків виконання зобов'язань, зокрема, по платежах, строків поставки товару, заповненню недостачі, строків надання документів, доукомплектування, винна сторона зобов'язана сплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості не виконаного зобов'язання за договором за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ст. 232 Господарського кодексу України).
Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14).
Враховуючи, що умовами укладеного сторонами договору не передбачено більшу тривалість періоду, за який нараховується пеня, тому, відповідно період часу, за який нараховується пеня не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане, а саме: з 01.01.2015 по 01.07.2015.
Необхідно також звернути увагу, що умовами договору передбачена відповідальність, в тому числі, за порушення строків поставки товару у вигляді пені у розмірі облікової ставки НБУ від вартості невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Колегія суддів зазначає, що загальна сума невиконаного боржником зобов'язання щодо поставки товару складає 11000000,00 грн. Проте, ТОВ "Свісс Партнерз" нараховує пеню на меншу суму зобов'язання - 4134500,00 грн. (тобто на суму передплати), що є правом кредитора.
Про застосування позовної давності до вимог про стягнення неустойки сторонами не заявлялося.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованою суму пені у розмірі 522306,28 грн., яка нарахована кредитором на суму вартості непоставленого товару у розмірі 4134500,00 грн. за період з 01.01.2015 по 01.07.2015.
Крім того, кредитор нарахував 2662618,00 грн. інфляційних збитків, а також 274915,93 грн. 3% річних за період з 01.01.2015 по 20.03.2017.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, вказаною нормою передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Проте, як встановлено судом, станом на час порушення справи про банкрутство кредитор мав до боржника не грошові, а майнові вимоги, на які положення ст. 625 Цивільного кодексу України не розповсюджуються.
Окрім того, обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як попередня оплата за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.
За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України. За такі дії боржник несе відповідальність, передбачену частиною 3 статті 693 ЦК України), згідно з якою на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.
Враховуючи викладе, ТОВ "Свісс Партнерз" безпідставно нараховані інфляційні збитки у розмірі 2662618,00 грн. та 3% річних у розмірі 274915,93 грн., а судом першої інстанції неправомірно визнано ці вимоги та включено їх до реєстру вимог кредиторів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи до уваги заперечення кредитора, в силу положень ч. 8 ст. 45 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні підстави для погашення заявлених кредитором вимог шляхом заліку зустрічних однорідних вимог. Окрім того, як встановлено судом вимоги кредитора за договором поставки мали майновий характер, що виключає їх однорідність з зустрічними вимогами боржника.
Враховуючи викладене, визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів підлягають вимоги ТОВ "Свісс Партнерз" у загальному розмірі 4656806,28 грн., з яких 4134500,00 грн. основного боргу - четверга черга, 522306,28 грн. пені - шоста черга. А в іншій частині вимоги підлягають відхиленню.
На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну ухвали господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі №922/839/17.
Враховуючи викладене, відповідно положень ст. ст. 49, 105 ГПК України судові витрати підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,
Апеляційну скаргу ТОВ "Силові Енергетичні машини - ЕМЗ" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі №922/839/17 змінити, виклавши її резолютивну частину у такій редакції:
«Визнати вимоги ТОВ "Свісс Партнерз" у загальному розмірі 4656806,28 грн., з яких включити до реєстру вимог кредиторів: 4134500,00 грн. основного боргу до четвертої черги та 522306,28 грн. пені до шостої черги.
В іншій частині заявлені вимоги відхилити.
Витрати ТОВ "Свісс Партнерз" зі сплати судового збору у розмірі 1659,77грн. включити до першої черги задоволення вимог кредиторів.».
Стягнути з ТОВ "Свісс Партнерз" на користь ТОВ "Силові Енергетичні машини - ЕМЗ" 1694,26 грн. судових витрат за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Повний текст постанови складено 17.11.17
Головуючий суддя Крестьянінов О.О.
Суддя Білоусова Я.О.
Суддя Тарасова І. В.