про повернення апеляційної скарги
"16" листопада 2017 р.Справа № 915/2183/14
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лисенко В.А.
Суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П.
Розглянувши апеляційну скаргу та клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКАР»
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05 лютого 2015 року
по справі № 915/2183/14
за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області
в інтересах держави в особі:
1. Головного управління Держземагенства у Миколаївській області
2. Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКАР»
за участю третьої особи на стороні позивача-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна інспекція сільського господарства в Миколаївській області
про дострокове розірвання договору оренди землі, зобов'язання повернути земельну ділянку та стягнення 21 758, 84 грн.
05 лютого 2015 року Господарський суд Миколаївської області постановив рішення по справі № 915/2183/14, яким позовні вимоги Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області задоволено у повному обсязі; розірвано договір оренди землі, укладений між Вознесенською районною державною адміністрацією Миколаївської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДКАР», зареєстрований у Вознесенському секторі реєстрації Миколаївської регіональної філії «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.09.2006 за № 040601100007; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДКАР» повернути державі в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївській області земельну ділянку, площею 65, 52 га, кадастровий номер: 4822080800:13:000:2890, розташовану в межах території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКАР» на користь бюджету Вознесенського району 21 758, 84 грн. шкоди, з яких: 11 360, 97 грн. по земельній ділянці площею 0, 6451 га - заподіяну зняттям ґрунтового покриву та 10 397, 87 грн. по земельній ділянці площею 1, 3449 га - заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКАР» до Державного бюджету України судовий збір в сумі 7 823, 54 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДКАР» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Ознайомившись з одержаними матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню, виходячи з наступного.
За правилами ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.
Положеннями ч. 3 ст. 51 ГПК України передбачено, що у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції 05 лютого 2015 року, а повне рішення якого складено - 12 лютого 2015 року, отже строк для подання апеляційної скарги на зазначене рішення закінчився 23 лютого 2015 року.
З апеляційною скаргою на зазначене рішення суду скаржник звернувся 07 листопада 2017 року, згідно штемпелю Господарського суду Миколаївської області, тобто по закінченню строку на її оскарження.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається клопотання про поновлення строку на її подання. Вказане клопотання скаржник обґрунтував тим, що оскаржуване рішення було винесено за відсутністю уповноваженого представника ТОВ «БУДКАР». А про його існування дізналося лише 13 жовтня 2017 року.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.
Виходячи зі змісту вказаної норми, у клопотанні повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Розглянувши клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 05 лютого 2015 року по справі № 915/2183/14, судова колегія прийшла до висновку, що скаржником не доведено поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, з огляду на наступне.
Матеріали справи свідчать про те, 05 лютого 2015 року Господарський суд Миколаївської області постановив рішення по справі № 915/2183/14 за відсутністю уповноваженого представника ТОВ «БУДКАР».
Разом з тим, матеріали справи містять заяву від представника ТОВ «БУДКАР» - ОСОБА_1 (довіреність від 10.04.2015р.) про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та отримати фотокопії. При цьому, у даній заяві наявна відмітка вказаної особи (із відповідним підписом) про ознайомлення з матеріалами справи та зняття фотокопій - 22.04.2015р.
Отже, скаржник станом на 22 квітня 2015 року, будучи ознайомлений з матеріалами справи № 915/2183/14, знав про результати розгляду справи та зробив необхідні фотокопії, однак подав апеляційну скаргу лише 07 листопада 2017 року, згідно штемпелю Господарського суду Миколаївської області, тобто майже через 2,5 років.
Звертаючись з клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, скаржник взагалі не зазначив про факт ознайомлення з матеріалами справи 22 квітня 2015 року, тим більше не зазначив про причини не подання апеляційної скарги протягом майже 2,5 років з вказаної дати.
Отже, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження такими, що не відповідають дійсним обставинам, тому це клопотання є необґрунтованим.
Пунктом 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. за № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 ГПК. Про поновлення або про відмову в поновленні пропущеного строку зазначається відповідно в ухвалі апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження (стаття 98 ГПК) або про її повернення (частина друга статті 93, пункт 4 частини першої статті 97 ГПК).
При цьому, господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Пунктом 4 згаданої вище постанови також роз'яснено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.
Виходячи зі змісту ст.ст. 33, 53 ГПК України, поважними причинами можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Оскільки будь-які інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення скаржником не наведені, сама апеляційна інстанція не наділена правом самостійно визначати причини такого пропуску, судова колегія відхиляє клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
За приписами п.п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Враховуючи відхилення клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, остання не приймається до розгляду і повертається скаржнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 86, 93, п.п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКАР» про поновлення строку на подання апеляційної скарги - відхилити.
2. Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05 лютого 2015 року по справі № 915/2183/14 (вх. № 5283/17/17 від 13.11.2017р.) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДКАР» - без розгляду.
3. Справу № 915/2183/14 повернути до Господарського суду Миколаївської області.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк