13.11.2017 року Справа № 904/7708/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Широбокової Л.П., Березкіної О.В.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 21.12.2016 року;
від відповідача: представник не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно - каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2017 року у справі №904/7708/17
за позовом: Державного міжрайонного підприємства водопровідно - каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", с. Воронове, Синельниківський район, Дніпропетровська область
до відповідача: Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, м. Першотравенськ, Дніпропетровська область
про стягнення 1 861 178 грн. 62 коп.,
У серпні 2017 року Державне міжрайонне підприємство водопровідно - каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Першотравенського міського житлово-комунального підприємства на свою користь 157 538 грн. 37 коп. 3% річних, 1 703 340 грн. 25 коп. інфляційних втрат та 27 917 грн. 68 коп. витрат, понесених по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з постачання та транспортування води №42/14-23/67-У від 28.05.2014 року в частині своєчасної оплати наданих послуг. У позовній заяві позивач зазначає, що в період з липня 2014 по грудень 2014 позивачем було надано відповідачу послуги з централізованого питного водопостачання на суму 2 256 779 грн. 66 коп., що підтверджується двосторонніми актами, на підставі яких відповідачу регулярно виставлялися рахунки на оплату.
На підтвердження наведених у позовній заяві обставин позивач разом з позовом подав до місцевого господарського суду договір про надання послуг з постачання та транспортування води №42/14-23/67-У від 28.05.2014 року, акт звіряння взаєморозрахунків між сторонами за період: листопад 2010 року - листопад 2016року, перелік платіжних документів по оплаті, розрахунки боргу, втрат від інфляції та 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2017 року порушено провадження у справі №904/7708/17 за вищезазначеним позовом.
Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/7708/17 від 04.08.2017 року, від 22.08.2017 року та від 12.09.2017 року позивача, зокрема, зобов'язано надати суду акти наданих відповідачу послуг за спірний період (п.3.4 договору) (оригінали - для огляду, належним чином засвідчені копії до матеріалів справи), рахунки на оплату та докази виставлення їх відповідачу.
Розгляд справи відкладався з 22.08.2017 року на 12.09.2017 року та з 12.09.2017 року на 02.10.2017 року.
Позивач в судові засідання, які відбулись 22.08.2017 року та 02.10.2017 року не з'явився, витребуваних судом документів не надав; в судове засідання, яке відбулось 12.09.2017 року явку свого представника забезпечив, але вищезазначені вимоги суду не виконав.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2017 року у справі №904/7708/17 (суддя Назаренко Н.Г.) позовну заяву Державного міжрайонного підприємства водопровідно - каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що внаслідок неподання позивачем витребуваних судом документів суд був позбавлений можливості встановити факт неналежного виконання відповідачем умов договору про надання послуг з постачання та транспортування води № 42/14-23/67-У від 28.05.2014 року щодо оплати за надані позивачем послуги, що унеможливило розгляд спору по суті.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд її скасувати, справу передати на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Апелянт вказує, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду обґрунтована посиланням на постанову Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», проте суд не врахував положення п.4.9 вищезазначеної постанови, відповідно до якого при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (ст.81 Господарського процесуального кодексу України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування п. 5 ч. 1 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (ст. 65 Господарського процесуального кодексу України) або в порядку ст. 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Апелянт зазначає, що перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність. Вказує, що до матеріалів справи позивачем було додано належним чином завірену копію акту звіряння між сторонами станом на 01.12.2016 року з посиланням на відповідний правочин. Зазначає, що предметом позову не є стягнення основного боргу, у позові вказано, що заборгованість сплачено відповідачем 26.12.2016 року, розрахунки інфляційних втрат та 3% річних обраховано саме до 26.12.2016 року, тобто вважає, що наявних в матеріалах справи доказів було достатньо для вирішення спору по суті.
Відповідач на виклик апеляційного господарського суду не з'явився, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, з огляду на що колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що між Державним міжрайонним підприємством водопровідно - каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (сторона-1), Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (сторона-2) та Першотравенським міським житлово-комунальним підприємством (сторона -3) укладений договір про надання послуг з водопостачання та транспортування води №42/14-23/67-У від 28.05.2014 року.
За умовами п. 1.1. договору сторони погодили, що враховуючи відсутність межі розподілу балансової належності мереж між стороною-1 та стороною-3 та існуванням межі розподілу балансової належності мереж між стороною-1 та стороною-2, а також стороною-2 та стороною-3, сторона-1 зобов'язується надати стороні-3 на межі розподілу балансової належності мереж між стороною-1 та стороною-2 послугу з водопостачання, здійснивши забір води з джерел питного водопостачання, шляхом подачі питної води в споруди сторони-2 в обумовлений стороною-3 за даним договором період та об'ємі.
Пунктом 1.3. договору визначено, що сторона-3 зобов'язується отримати за актом від сторони-1 на межі розподілу балансової належності мереж між стороною-1 та стороною-2 послугу з водопостачання в обумовлені даним договором періоди, кількості та якості та оплатити стороні-1 отриману послугу на умовах даного договору.
Відповідно до п. 3.4. договору зняття контрольних показників засобів обліку за місячний період, про які зазначено у пунктах 3.1., 3.2. даного договору, здійснюється щомісячно, 25 числа облікового місяця, повноважними представниками всіх сторін, про що складається відповідний трьохсторонній акт про кількість наданих послуг, за їхніми підписами.
Отже, враховуючи умови договору, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що для вирішення спору по суті необхідним є дослідження судом актів наданих позивачем відповідачу послуг за спірний період.
З ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2017 року, віл 22.08.2017 року, від 12.09.2017 року вбачається, що суд першої інстанції неодноразово витребовував у позивача акти наданих відповідачу послуг за спірний період, рахунки на оплату та докази виставлення їх відповідачу. Позивач вимог суду не виконав, витребувані документи не надав (відповідних доказів суду не подано).
Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На позивача покладений обов'язок довести належними та допустимими доказами у справі ті обставини, на яких ґрунтуються заявлені ним вимоги.
У пунктах 2.3., 3.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року зазначено, що неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його не з'явлення перешкоджає вирішенню спору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в жодне судове засідання не надав документів, витребуваних судом, пояснень поважності причин щодо неможливості їх подання.
Отже, місцевий господарський суд був позбавлений можливості встановити факт неналежного виконання відповідачем умов договору про надання послуг з постачання та транспортування води №42/14-23/67-У від 28.05.2014 року щодо оплати за надані позивачем послуги та, відповідно, застосовувати, за наявності на це підстав, правові наслідки порушення відповідачем грошового зобов'язання.
Доводи апелянта колегія суддів до уваги не приймає, оскільки:
- витребувані місцевим господарським судом документи дійсно необхідні для вирішення спору; без встановлення факту надання позивачем послуг та наявності заборгованості відповідача за договором неможливо вирішити питання щодо стягнення з останнього інфляційних збитків та 3% річних відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України;
- акт звірки взаєморозрахунків сторін не є первинним документом, який би підтверджував наявність боргу;
- про витребування актів про надання послуг за договором зазначено в ухвалах Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2017 року, від 22.08.2017 року, 12.09.2017 року;
- позивачем не доведено поважність причин неподання на вимогу суду витребуваних документів.
Таким чином колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом винесено ухвалу про залишення позову без розгляду без порушенням норм процесуального права, внаслідок чого її слід залишити без змін.
Подані апелянтом акти зняття контрольних показань приладів обліку води від 01.07.2014 року, від 24.07.2014 року, від 26.08.2014 року, від 25.09.2014 року, від 24.10.2014 року, від 25.11.2014 року, від 22.12.2014 року та рахунки на оплату від 01.07.2014 року №2, від 24.07.2014 року №81, від 26.08.2014 року №56, від 25.09.2014 року №54, від 24.10.2014 року №47, від 25.11.2014 року №44, від 22.12.2014 року №39 апеляційний господарський суд, у відповідності до ч.1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України, в якості доказів не приймає, оскільки позивачем не доведена неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно - каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2017 року у справі №904/7708/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя О.В. Березкіна
(Повний текст постанови складено 17.11.2017 року).