Справа № 229/3232/17
Провадження №2/229/1584/2017
15 листопада 2017 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Панової Т.Л.
за участю секретаря Костіної І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду у Калінінському районі м.Донецька, ОСОБА_2 об"єднаного управління Пенсійного фонду України про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини
позивач звернулась до суду із заявою, в якій зазначає, що 04.08.2016 року помер її чоловік ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на момент смерті був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Красноарміського міськрайонного суду Донецької області від 15.06.2017 року було встановлено факт смерті її чоловіка.
Після належного оформлення факту смерті в Покровському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вона звернулася до ОСОБА_2 об'єднаного УПФУ Донецької області із заявою про виплату їй допомоги на поховання.
Крім того, чоловік при житті недоотримав пенсію за період з серпня 2014 року до смерті, а саме до 04.08.2016 року.
Вважає, що вона прийняла спадщину, яка залишилася після смерті її чоловіка, бо на час відкриття спадщини вона проживала з ним за однією адресою, а саме в м.Донецьк по вул. Бурденко, 44-5.
Вона не має можливості надати довідку для підтвердження місця відкриття спадщини та свого проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини тому, що на території м.Донецька органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, а документи видані на цій території є недійсними і не створюють правових наслідків.
Встановлення даного факту має значення для належного оформлення права на спадщину та отримання недоотриманої пенсії спадкодавця.
Просить встановити факт її постійного проживання з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: м.Донецьк, Калінінський район, вул. Бурденка, 44-5, на час відкриття спадщини, а саме 04.08.2016 року.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи без її участі. На позовних вимогах наполягає, просить їх задовольнити.
Представник відповідача УПФУ у Калінінському районі м.Донецька в судове засідання не з'явився. Про час там місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Суд прийняв рішення про розгляд справи за відсутності сторін.
Відповідно до ч.1 т. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Частиною 3 ст. 52 Закону № 1058-IV передбачено, що у разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у
зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_3 (а.с.7).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер 04.08.2016 року. Факт його смерті встановлено рішенням Красноарміського міськрайонного суду Донецької області від 15.06.2017 року. Свідоцтво про смерть видано 16.06.2017 року Покровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 109 від 16.06.2017 року (а.с.8-10).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 01.08.2017 року перебуває на обліку в ОСОБА_2 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України як отримувач пенсійної виплати за віком. Пенсійну справу закрито у зв'язку з його смертю (а.с.40).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, з 11.12.1962 року, про що свідчать реєстраційні відмітки в паспортах (а.с.5-6).
Довідкою від 30.01.2017 року № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи підтверджується той факт, що ОСОБА_1 прибула до м.Покровськ Донецької області як внутрішньо переміщена особа з міста Донецьк 30.01.2017 року, де була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.12).
Мета звернення позивача до суду з вказаною позовною заявою- оформлення права а спадщину та отримання недоотриманої пенсії спадкодавця.
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.
Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно із ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
В абзаці 3 пункту 3 постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
З цієї норми вбачається, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов'язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).
Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.
Факт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини . Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 на час смерті її чоловіка ОСОБА_3 проживала разом з ним день смерті останнього- 04.08.2016 року за адресою: м. Донецьк, вул. Бурденко, 44-5, на час відкриття спадщини, що підтверджується реєстраційними відмітками в їх паспортах, та довідкою про взяття на облік ОСОБА_4 як внутрішньопереміщеної особи від 30.01.2017 року № НОМЕР_1.
Встановлення цього факту має для позивача юридичне значення. Юридичний факт встановлюється з метою реалізації спадкоємцем ОСОБА_1 права на отримання спадку, зокрема недоотриманої пенсії ОСОБА_3
Приймаючи до уваги, що позивач позбавлена можливості у здійсненні права на спадкування в інший шлях, крім встановлення у судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем, суд вважає необхідним задовольнити позов, встановити факт постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,61,209,212-215,223 ЦПК України, суд
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, 09.11.1936року народження, разом з ОСОБА_3, 22.07.1937року народження, померлого 04.08.2016 року на час відкриття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, за адресою: м. Донецьк, вул. Бурденко, 44/5.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 10денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: Т.Л.Панова