"09" листопада 2017 р. Справа № 363/3167/17
09 листопада 2017 року суддя Вишгородського районного суду Київської області в складі:
головуючого -судді Чірков Г.Є.
при секретарі Гавриленко Ю.С.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що постановою відповідача його без законних підстав притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, а тому порушує питання про скасування даної постанови.
В судовому засіданні позивач просив про задоволення позову з викладених у ньому підстав.
Ствердив, що ОСОБА_3 дорожнього руху України за викладених у оскаржуваній постанові обставин не порушував, оскільки в день складання постанови 04 квітня 2017 року транспортним засобом не керував, його підпис в зазначеній постанові відсутній.
Просив поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду, оскільки про існування постанови дізнався 09 серпня 2017 року, після одержання поштою постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з'явився і причин цього суду не повідомив.
Заслухавши позивача і дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Як убачається з матеріалів справи, постановою від 04 квітня 2017 року серія БР №320952 встановлено порушення позивачем п. 2.1 «ґ» ОСОБА_3 дорожнього руху України, в якій зазначено, що 04 квітня 2017 року о 10-25 год., ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, в Київській області м. Вишгород, не маючи при собі поліса цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
На позивача накладено стягнення у виді штрафу 425 грн.
Відповідно до п. 2.1 «ґ» ОСОБА_3 дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно зі статтями 8 і 19 Конституції України та ст. 9 КАС України, суд при розгляді цієї справи, виходить з принципів верховенства права й законності, відповідно до яких органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду. Якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Вирішуючи цю справу, суд зазначає, що згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом тощо.
Відповідно до вимог ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Разом з тим, згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Зі складеної постанови від 04 квітня 2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, вбачається, що вона ОСОБА_1 не підписана, крім того відсутній запис про відмову від підпису, та отримання копії постанови.
Крім того, жодних доказів того, що постанова складена в присутності ОСОБА_1 та те, що останній керував транспортним засобом за встановленими в постанові обставинами, порушивши вимоги п. 2.1 «ґ» ОСОБА_3 дорожнього руху України, суду не надано.
Дані обставини позивач підтвердив і в судовому засіданні.
Посилання на будь-які докази оскаржувана постанова не містить.
Суд для встановлення обставин справи викликав відповідача, однак останній не з'явився, проігнорувавши виклик суду.
Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім того, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. В разі неподання доказів на пропозицію суду, справа вирішується на основі наявних доказів.
Докази правомірності оскаржуваної постанови згідно вимог ст. 71 КАС України відповідачем суду не представлено.
При перевірці судом постанови відповідача достатні докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, стосовно порушення позивачем ОСОБА_3 дорожнього руху України не подано, а тому оскаржувану постанову не можна вважати правомірною.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме 09 серпня 2017 року, позов подано до суду 10 серпня 2017 року, тому ним не було пропущено строк для звернення до адміністративного суду.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про поважність причин пропуску позивачем процесуального строку звернення до адміністративного суду.
За таких обставин, правомірність і законність прийняття оскаржуваної постанови в судовому засіданні не доведена.
Таким чином позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160-163, 171-2 КАС України,
вирішив:
адміністративний позов задовольнити.
Постанову Інспектора Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 від 04 квітня 2017 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 126 КУпАП на ОСОБА_1 скасувати.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання постанови.
Суддя