04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"08" листопада 2017 р. Справа№ 910/8528/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Верховця А.А.
Доманської М.Л.
за участю секретаря Сотнікової І.О.,
та представників:
ліквідатор - Данілов А.І. - паспорт;
від ПАТ «Платинум Банк» - Сахно Р.М. - дов. №81-Л від 29.09.2017р.;
від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнка Ю.П. - Павленко Н.В. - дов. №73-Л від 05.09.2017р.;
від ПП «СПМК-7» - Кучерявий Д.В. - дов. б/н від 07.08.2017р.;
від Національного Банку України - Бірюкова О.А. - дов. №18-0011/53393 від 02.08.2017р.;
від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Гуцул А.Д. - дов. №27-13962/17 від 05.07.2017р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Платинум Банк»
на ухвалу господарського суду м.Києва від 23.08.2017р.
у справі №910/8528/17 (суддя Яковенко А.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-7»
до ПАТ «Платинум Банк»
треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;
Національний Банк України
про визнання недійсним договору
в межах справи №910/8528/17
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Макстгруп»
про банкрутство
Ухвалою господарського суду м.Києва від 23.08.2017р. по справі №910/8528/17 задоволено заяву ПП «СПМК-7» про забезпечення заяви про визнання недійсним договору в порядку ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у справі №910/8528/17 про банкрутство ТОВ
«Макстгруп»; накладено арешт на будівлю корпусу №3, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Посмітного (вул. Посмітного Макара), буд. 2-В (літера «Д»), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень 361233451101; заборонено ПАТ «Платинум Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнко Юрію Петровичу та будь-яким іншим особам відчуджувати у будь-який спосіб, зокрема, але не виключно, на публічних торгах (аукціоні), передавати у володіння та/або користування (в тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчудження) будівлю корпусу №3, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Посмітного (вул. Посмітного Макара), буд. 2-В (літера «Д»), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень 361233451101; заборонено Товарній біржі «Центральна Універсальна Товарна Біржа», будь-яким іншим особам вчиняти дії з реалізації на публічних торгах (аукціоні) будівлю корпусу №3, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Посмітного (вул. Посмітного Макара), буд. 2-В (літера «Д»), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень 361233451101.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, ПАТ «Платинум Банк» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду м.Києва від 23.08.2017р. по справі №910/8528/17 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ПП «СПМК-7» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти певні дії по відношенню до нерухомого майна, а саме: будівлю корпусу №3, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Посмітного (вул. Посмітного Макара), буд. 2-В (літера «Д»).
У відзиві на апеляційну скаргу представник ПП «СПМК-7» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 23.08.2017р. по справі №910/8528/17 залишити без змін.
У поясненнях на апеляційну скаргу представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб просить ухвалу господарського суду м.Києва від 23.08.2017р. по справі №910/8528/17 скасувати, а у задоволенні заяви ПП «СПМК-7» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та справу призначено до розгляду на 09.10.2017р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017р. продовжено строк розгляду справи та її розгляд відкладено на 25.10.2017р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2017р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегією суддів в іншому складі та призначено до розгляду.
Колегією суддів у судовому засіданні 25.10.2017р. оголошено перерву до 08.11.2017р. згідно ст. 77 ГПК України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі про банкрутство ТОВ «Макстгруп», дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
ТОВ «Макстгруп» звернулось до господарського суду м. Києва із заявою про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду м. Києва від 14.06.2017р. ТОВ "Макстгруп" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Данілова А.І.
Ухвалою місцевого суду від 21.08.2017р. у справі №910/8528/17 було визнано ПП "СПМК-7" кредитором ТОВ «Макстгруп» з незабезпеченими грошовими вимогами на суму 12 865 277,73 грн.
До господарського суду м. Києва у межах справи про банкрутство №910/8528/17 була надіслана заява ліквідатора ТОВ "Макстгруп" до ПАТ "Платинум банк" про визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016р., що укладений між боржником та ПАТ «Платинум Банк» та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малиновською О.Ю. за реєстровим номером №923 та зобов'язання ПАТ «Платинум Банк» повернути в ліквідаційну масу Банкрута майно, яке є предметом оскаржуваного договору в порядку ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Крім того, ПП «СПМК-7» звернулось до господарського суду м. Києва у межах справи про банкрутство №910/8528/17 ТОВ "Макстгруп" із заявою про визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016р., що укладений між боржником та ПАТ «Платинум Банк» та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малиновською О.Ю. за реєстровим номером №923 та зобов'язання ПАТ «Платинум Банк» повернути в ліквідаційну масу Банкрута майно, яке є предметом оспорюваного договору, а саме - будівлю корпусу №3, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Посмітного (вул. Посмітного Макара), буд. 2-В (літера «Д») в порядку ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
До суду першої інстанції ПП «СПМК-7» було подано заяву про забезпечення заяви ПП «СПМК-7» про визнання недійсним договору в порядку ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у справі №910/8528/17 про банкрутство ТОВ «Макстгруп», в якій просив суд до вирішення вимог заяви про визнання недійсним договору по суті:
накласти арешт на будівлю корпусу №3, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Посмітного (вул. Посмітного Макара), буд. 2-В (літера «Д»), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень 361233451101;
заборонити ПАТ «Платинум Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнко Юрію Петровичу та будь-яким іншим особам, уповноваженим діяти від імені ПАТ «Платинум Банк» від імені Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнко Юрія Петровича відчужувати у будь-який спосіб, зокрема, але не виключно, на публічних торгах (аукціоні), передавати у володіння та/або користування (в тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження) будівлю корпусу №3, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Посмітного (вул. Посмітного Макара), буд. 2-В (літера «Д»), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень 361233451101;
заборонити Товарній біржі «Центральна Універсальна Товарна Біржа», будь-яким іншим особам вчиняти дії з реалізації на публічних торгах (аукціоні) будівлі будівлю корпусу №3, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Посмітного (вул. Посмітного Макара), буд. 2-В (літера «Д»), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень 361233451101.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
У роз'ясненні Вищого господарського суду України, які наведені у п. 9 Інформаційного листа від 28.03.2013р. № 01-06/606/2013, які мають враховуватись господарськими судами України під час розгляду справ, вказується про наступне.
Частина четверта статті 10 Закону про банкрутство відносить до підвідомчості господарських судів усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника. Винятком є спори, пов'язані із визначенням та сплатою (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК України та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.
Слід мати на увазі, що спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, розглядаються господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, заявлені такі вимоги з підстав невідповідності правочинів спеціальним нормам (стаття 20 Закону про банкрутство) чи загальним, встановленим цивільним законодавством.
Крім названих у зазначеній статті Закону про банкрутство справ у спорах, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, слід відносити також спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника.
Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев'ята статті 16 ГПК). Такі майнові спори, за винятком спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство), розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом (про банкрутство), у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ. За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).»
Таким чином, розгляд заяви кредитора про визнання недійсним договору, що укладений боржником, в порядку ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», повинен здійснюватися за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
У разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.
Виходячи зі змісту ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Вичерпний перелік заходів щодо забезпечення позову визначений ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У пункті 3 наведеної постанови Вищий господарський суд України зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Як вбачається із доданих до заяви ПП «СПМК-7» доказів, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, який відповідно до рішення Правління Національного банку України від 23.02.2017р. №95-рш та рішення Фонду від 24.02.2017р. №743» здійснює ліквідацію ПАТ «Платинум Банк», було прийнято рішення № 3028 від 17.07.2017р. про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна, що обліковується на балансі ПАТ «Платинум Банк».
Відповідно до інформації, що міститься на офіційному веб-сайті Фонду, останнім було опубліковано оголошення про продаж на перших відкритих торгах 31.08.2017р. лоту №1Q81583612864 - Нежитлові будівлі (15 будівель) та основні засоби у кількості 211 одиниць, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул. Посмітного, буд. 2-2К, тобто в тому числи і об'єкт нерухомого майна за адресою м. Одеса, вул. Поcмітного, буд. 2-В. Організатор відкритих торгів (аукціону) - Товарна біржа «Центральна Універсальна Товарна Біржа».
Місцевим судом було правильно вказано, що такі обставини свідчать про існування обґрунтованих припущень про можливу подальшу реалізацію спірного майна.
Однак відчудження майна, що є предметом спірного договору, та яке у випадку задоволення заяви ПП «СПМК-7» має бути повернуто ПАТ «Платинум Банк» у ліквідаційну масу Боржника, утруднить виконання рішення суду з цього питання, адже унеможливить повернення Боржнику спірного майна саме обдарованим за спірним договором у випадку визнання його недійсним, а також зумовить необхідність звернення до суду з новими вимогами.
Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що на розгляді в межах справи про банкрутство №910/8528/17 знаходиться аналогічна заява ліквідатора ТОВ «Макстгруп» Данілова А.І., яку було прийнято до розгляду ухвалою місцевого суду від 26.06.2017р.
Тобто незважаючи на те, що в межах справи про банкрутство №910/8528/17 розглядається питання законності договору, на підставі якого ПАТ «Платинум Банк» набув право власності на спірне нерухоме майно, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, яке до того ж є учасником розгляду заяви ліквідатора ТОВ «Макстгруп» Данілова А.І., було прийнято рішення № 3028 від 17.07.2017р. про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу такого майна ПАТ «Платинум Банк», а ПАТ «Платинум Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду безпосередньо вчиняються дії з організації продажу спірного майна.
Вказані обставини свідчать про умисні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «Платинум Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду, як учасників розгляду заяви Ліквідатора ТОВ «Макстгруп» Данілова А.І. про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно, що є предметом такого договору, у справі про банкрутство, які направлені на унеможливлення виконання прийнятого за результатом розгляду заяви судового рішення.
Тому суд першої інстанції законно і обґрунтовано задовольнив заяву ПП «СПМК-7» про забезпечення заяви про визнання недійсним договору у справі про банкрутство ТОВ «Макстгруп».
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу ПП «СПМК-7» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 23.08.2017р. по справі №910/8528/17 - без змін.
Матеріали оскарження ухвали від 23.08.2017р. у справі №910/8528/17 повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді А.А. Верховець
М.Л. Доманська