Справа № 461/6917/17
Провадження № 1-в/461/232/17
13.11.2017 року Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові клопотання ОСОБА_4 про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році»,
ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про звільнення від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію 2016 року».
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання засудженого заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.
Інспектор Львівської установи виконання покарань №19 ОСОБА_5 вимоги клопотання заперечив, покликаючись на те, що засуджений має дві і більше судимосте й за вчинення умисних тяжких.
Заслухавши пояснення інспектора Львівської установи виконання покарань №19, думку прокурора, дослідивши особову справу засудженого, суд приходить до наступного.
Статтею 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: а) які на момент вчинення злочину були неповнолітніми; б) жінок, вагітних на день набрання чинності цим Законом; в) не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами; г) яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, а також хворими на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1-4), онкологічні захворювання (III, IV стадії за міжнародною класифікацією TNM), СНІД (III, IV клінічні стадії за класифікацією ВООЗ) та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого у додатку 12 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572; ґ) які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; д) ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни та учасники війни, які підпадають під дію Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"); е) учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи - осіб, які підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР; є) які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
Як встановлено у судовому засіданні, та підтверджується довідкою по особовій справі засудженого ОСОБА_4 , останній раніше неодноразово суджений, та звільнявся з місць позбавлення волі умовно-достроково, проте знову вчинив умисний тяжкий та особливо тяжкий злочин.
Відповідно до п. «б» ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено, що амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні", а також до осіб: які раніше звільнялися з місць позбавлення волі умовно-достроково і знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що в задоволені клопотання ОСОБА_4 про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» слід відмовити, оскільки існують обставини, передбачені ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», які виключають можливість застосування амністії до засудженого.
Керуючись ст.ст. 537,539 КПК України, ст.86 КК України, Законом України «Про амністію у 2016 році», суд,-
у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовити за безпідставністю.
На ухвалу може бути подано апеляцію протягом семи днів з дня її оголошення до апеляційного суду Львівської області.
Суддя ОСОБА_1 .