10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Зосименко О.М.
Суддя-доповідач:Мацький Є.М.
іменем України
"15" листопада 2017 р. Справа № 295/16194/16-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Шевчук С.М.
Шидловського В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,
представника апелянта Москаленка А.О.
представника позивача Коржилова Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "16" травня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить: 1) визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про призначення йому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 11.02.2014 року внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством, в сумі 220400,00 грн., оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 16.09.2016 року № 79; 2) зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 11.02.2015 року, з урахуванням проведених виплат, в сумі 23200,00 грн.; 3) визнати протиправним і скасувати наказ Військового комісару Житомирського обласного військового комісаріату від 10.11.2016 року № 313 в частині виплати йому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 11.02.2015 року внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством, в сумі 220400,00 грн.; 4) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити йому одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 11.02.2015 року, з урахуванням проведених виплат, в сумі 23200,00 грн.; 5) зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення протягом п'ятнадцяти діб з дня набрання постановою законної сили.
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 16.05.2017 року позов задоволено.
Визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 11.02.2015 року внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством, в сумі 2200400,00 грн., оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 16.09.2016 року № 79.
Зобов'язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІ групи внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 11.02.2015 року, з урахуванням проведених виплат, в сумі 23200,00 грн.
Визнано протиправним і скасовано наказ військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.11.2016 року № 313 в частині виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 11.02.2015 року внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством, в сумі 220400,00 грн.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 11.02.2015 року, з урахуванням проведених виплат, в сумі 23200,00 грн.
Зобов'язано Міністерство оборони України подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
Не погоджуючись з постановою, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Судом встановлено, що позивач був звільнений в запас наказом Командувача військами Північного оперативного командування від 10.06.1998 року № 021-ПМ за віком. Як інвалід ІІ групи набув право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 року у справі № 806/488/16 позов задоволено і зобов'язано Міністерство оборони України прийняти відповідне рішення щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомогу як інваліду ІІ групи з 11.02.2015 року відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року з врахуванням встановлених судом обставин стосовно того, що позивач відповідно до пункту "б" частини 1 статті 16-2 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інвалід ІІ групи з 11.02.2015 року в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
19.07.2016 року позивач повторно звернувся до Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату із заявою та усіма належними додатками стосовно призначення йому виплати згідно постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 року у справі № 806/488/16 та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням IІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.11.2016 року № 313 прийнято рішення про перерахування одноразової допомоги згідно постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 року у справі, № 806/488/16, відповідно до якої він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі різниці 200-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Згідно довідки № Ф/6996 від 25.11.2016 року платіжним дорученням від 11.11.2016 року № 1855 Житомирським обласним військовим комісаріатом на картку позивача перераховані кошти в розмірі 220400,00 грн. відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 року № 975.
Однак, не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідачів, щодо нарахування та виплати позивачу вказаної допомоги у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.16 Закону №2011-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
У відповідності до п.4 ч.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі-військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначає "Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 (далі - Порядок № 975).
Пунктом 6 Порядку №975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: 1) військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:
- 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;
- 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;
- 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Згідно 16-4 Закону №2011-ХІІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою за відомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Частиною 8 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ визначено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Згідно ч. 2 п.3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Надаючи офіційне тлумачення положень ст.58 Конституції України, Конституційний Суд України в рішенні від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 зазначив, що принцип, закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи виникло з моменту встановлення йому цієї інвалідності з 11.02.2015р., незалежно від часу, що минув після звільнення його з військової служби.
При цьому, враховуючи вищенаведені норми права, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що особа набуває право на отримання одноразової грошової допомоги в разі встановлення їй інвалідності та не залежить від первинного чи повторного встановлення такої інвалідності.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18.11.2014р. №21-446а14 та від 21.04.2015р. № 21-135а15.
Окрім того, в своїй постанові від 10.03.2015р. по справі №21-563а14, проаналізувавши положення редакцій ст.16 Закону №2011-ХІІ Верховний Суд України застосував саме те (нове) законодавство, яке було чинним на час встановлення особі вищої групи інвалідності, дійшовши висновку, що у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що дія Порядку №975 поширюється на позивача, оскільки інвалідність 2 групи була встановлена позивачу з 11.02.2015р. під час повторного огляду.
Крім того, суд першої інстанції правильно зауважив, що Порядок №975 не містить жодних обмежень щодо неможливості застосування його до осіб, які отримали первинну інвалідність до 01.01.2014р. та до осіб, які проходили строкову військову службу. А, отже, в розумінні вимог вказаних положень позивач може реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги протягом трьох років з дня виникнення у нього такого права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач звернувся до третьої особи у межах визначеного трирічного терміну із відповідною заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому саме 2 групи інвалідності з 11.02.2015р.
Таким чином, рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні позивачу грошової допомоги, оформлене відповідним протоколом засідання комісії МОУ від 16.09.2016р. №79 є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що відповідач повторно відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги з тих же підстав, що були визнані незаконними судовим рішенням, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову допомогу.
Згідно ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, постанову Богунського районного суду м. Житомира від "16" травня 2017 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: С.М. Шевчук
В.Б. Шидловський
Повний текст cудового рішення виготовлено "15" листопада 2017 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_1
АДРЕСА_1 - відповідачу/відповідачам: Житомирський обласний військовий комісаріат вул. С.Параджанова, 4,м. Житомир,10001
4- Міністерство оборони України п-т Повітрофлотський , 6,м.Київ,03168
4-третій особі: - ,