Справа № 199/1801/17
(2/199/1393/17)
Іменем України
29.09.2017 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
судді Скрипник О.Г.
при секретарі Свириденку І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про застосування наслідків недійсності договору, -
Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, про застосування наслідків недійсності договору, посилаючись на те, що 25 січня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири №22 в житловому будинку літ. А-9 за №11 по вулиці Гулі Корольової у місті Дніпро (М.Дніпропетровськ), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі під № 137.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2012 року визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири квартиру №22 в житловому будинку літ. А-9 за №11 по вулиці Гулі Корольової у місті Дніпрі від 25.01.2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та зобов'язано ОСОБА_2 і ОСОБА_1 повернути другій стороні в натурі все, що вони отримали на виконання даного договору купівлі-продажу.
Відповідно до п. 2.4. вищезазначеного договору купівлі-продажу, при його укладанні покупець передав продавцеві 13 503 грн. Водночас, сторони домовилися про дійсний продаж квартири за ціною 25 000 доларів США, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 від 25.01.2010 року.
На підставі зазначеного та з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму грошових коштів у розмірі 25 000 дол. США, що еквівалентно 672 607 грн. 40 коп.. переданих відповідачу в рахунок виконання договору купівлі-продажу та судові витрати.
В судове засідання позивачка не з'явилася, надала заяву з прохання слухати справу у її відсутність, на задоволені позову наполягала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 січня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири №22 в житловому будинку літ. А-9 за №11 по вулиці Гулі Корольової у місті Дніпро (М.Дніпропетровськ), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі під № 137.
Відповідно до п. 2.4. вищезазначеного договору купівлі-продажу, при його укладанні покупець передав продавцеві 13 503 грн. Водночас, сторони домовилися про дійсний продаж квартири за ціною 25 000 доларів США, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 від 25.01.2010 року.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2012 року визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири №22 в житловому будинку літ. А-9 за №11 по вулиці Гулі Корольової у місті Дніпрі від 25.01.2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та зобов'язано ОСОБА_2 і ОСОБА_1 повернути другій стороні в натурі все, що вони отримали на виконання даного договору купівлі-продажу.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2013 року, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2012 року залишено без змін.
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із заявою, про роз'яснення рішення суду від 20 березня 2012 року, в якій просила зазначити грошову суму, яка підлягає поверненню їй внаслідок визнання договору купівлі-продажу від 25.01.2010 року недійсним.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення відмовлено.
Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 215 та 216 ЦК України, суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.
Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч.1ст.216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним, чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
В матеріалах справи відсутні докази повернення грошових коштів, отриманих відповідачем за продану ним квартиру у сумі 25 000, 0 доларів США, що еквівалентно 672 607 грн. 40 коп., які були сплачені позивачем відповідачу за договором купівлі-продажу квартири №22 в житловому будинку літ. А-9 за №11 по вулиці Гулі Корольової у місті Дніпрі (м.Дніпропетровськ) від 25.01.2010 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2012 року визнано недійсним.
З урахуванням результату розгляду справи, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 6 779,82 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214-215, 224-228 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності договору - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) суму у розмірі 672 607 (шістсот сімдесят дві тисячі шістсот сім) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6 779,82 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.Г.Скрипник