ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.11.2017Справа № 910/12864/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітал Транс"
про стягнення 63 510,00 грн., -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Алєксєєв С.С. (представник за довіреністю №1781 від 26.10.2017р.);
від відповідача: Телющенко В.П. (представник за довіреністю від 07.09.2017р.).
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітал Транс" (далі - відповідач) суми в розмірі 63 510,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як відправник вантажу у вагоні №60658416 невірно вказав у накладній №41306754 відомості про масу вантажу, у зв'язку з чим позивач нарахував штраф у п'яти кратному розмірі провізної плати.
Відповідач надав для долучення до матеріалів справи письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити позивачеві в задоволенні його вимог, посилаючись на те, що вага вантажу визначена на вагонних вагах працівниками залізниці та була застосована вантажовідправником при оформленні накладної на перевезення вантажу, що підтверджується накопичувальною карткою № 31010107 від 31.01.2017р. Відповідач також вказує на те, що наданий позивачем Комерційний акт № 450605/4 від 07.02.2017р. складено з порушеннями Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334. З урахуванням викладених обставин, відповідач зазначає, що позивачем належними засобами доказування не доведено суду факт порушення ним приписів чинного законодавства України, а відтак і відсутні підстави для покладення відповідальності на нього. Крім того, відповідач зазначає, що телеграмою ПАТ "Укрзалізниця" від 08.02.2017 вих. № Ц-1-25/315-17 залізниці України повідомлено, що у зв'язку з скаргами вантажовідправників України та з метою виключення корупційної складової зі сторони співробітників ПАТ "Укрзалізниця" по відношенню до користувачів залізничного транспорту загального користування зобов'язано у разі затримки вагонів з неправильно зазначеною масою вантажу застосовувати штрафні санкції відповідно до вимог ст. 118, 122 Статуту залізниць України тільки у разі перевантаження вагона понад його вантажопідйомність. У разі нестачі вантажу керуватися діючими нормативними документами. Претензійно-позовну роботу проводити тільки у вищезазначених випадках. Вантажопідйомність вагону № 68771278 згідно комерційного акту від 01.01.2017 становить 71 тонна. Зазначення маси вантажу здійснено в межах вантажопідйомності вагону. Всупереч розпорядження Члена правління ПАТ "Укрзалізниця" від 08.02.2017 ПАТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" здійснює претензійно-позовну роботу по стягненню з ТОВ "Мітал Транс" за неправильне визначення маси вантажу штрафу у розмірі п'ятикратної плати за всю відстань перевезення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 19.09.2017р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2017р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів. В судовому засіданні 19.09.2017р. оголошено перерву до 10.10.2017р.
10.10.2017р. до суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.
В судовому засіданні 10.10.2017р. судом задоволено клопотання відповідача та витребувано у позивача належним чином засвідчену копію (для долучення до матеріалів справи) та оригінал (для огляду в судовому засіданні) повного тексту Положення про Регіональну філію "Придніпровська залізниця" у редакції чинній на дату подання даного позову до суду та письмове підтвердження про відкликання телеграми Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" вих. №Ц-1/25/315-17 від 08.02.2017р. або її зміну та оголошено перерву до 24.10.2017р.
24.10.2017р. до суду від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого позивач заперечує проти доводів відповідача.
Оскільки вимоги ухвали суду від 10.10.2017р. в частині надання витребуваних судом документів позивачем не виконано, в судовому засіданні 24.10.2017р. судом оголошено перерву до 07.11.2017р.
07.11.2017р. до суду від відповідача надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вказує на те, що з наданого позивачем комерційного акту неможливо встановити хто саме з працівників станції здійснював особисту перевірку маси вантажу та вказаний акт не містить підпису особи, яка особисто здійснювала зважування (перевірку маси вантажу) та надав додаткові обґрунтування викладеним у відзиві на позовну заяву запереченням щодо телеграми ПАТ "Укрзалізниця" вих. № Ц-1-25/315-17 від 08.02.2017. Крім того, відповідач вказує на те, що з наданого позивачем розрахунку штрафу вбачається, що позивачем обчислено суму штрафу з вартості провізної плати всього вантажу, що суперечить ст. 549 ЦК України та не відповідає засадам добросовісності, розумності та справедливості (ст. ст. 3, 509 ЦК України), з урахуванням чого, за висновками відповідача, правильним розміром штрафу є 2 066,60 грн. = 413,32 грн. (12702,00 / 63 000 х 2050) х 5.
В судовому засіданні 07.11.2017р. представником позивача надано додаткові пояснення та копію Положення про Регіональну філію "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на виконання вимог ухвали суду для долучення до матеріалів справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, які сприяють всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 07 листопада 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
31.01.2017р. зі станції Миколаїв Одеської залізниці відповідач здійснив відправлення вантажу (лом чорних металів, маса вантажу - 63 000 кг) у вагоні №60658416 (далі - вагон) згідно накладної №41306754 на станцію Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці.
По прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці, позивачем проведено перевірку маси вантажу та виявлено, що маса вантажу у вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що складено комерційний акт № 450605/4 від 07.02.2017р., в якому встановлено, що маса вантажу складає 65 050 кг, що на 2 050 кг більше, ніж вказано у накладній №41306754.
У зв'язку з тим, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, позивач вказує на те, що відповідач на підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 має сплатити штраф в сумі 63 510,00 грн. (п'яти кратний розмір провізної плати).
Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує на те, що вага вантажу визначена на вагонних вагах працівниками залізниці та була застосована вантажовідправником при оформленні накладної на перевезення вантажу, наданий позивачем Комерційний акт № 450605/4 від 07.02.2017р. складено з порушеннями Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 та з його змісту неможливо встановити хто саме з працівників станції здійснював особисту перевірку маси вантажу та вказаний акт не містить підпису особи, яка особисто здійснювала зважування (перевірку маси вантажу). Відповідач також з огляду на наявність телеграми ПАТ "Укрзалізниця" від 08.02.2017 вих. № Ц-1-25/315-17 вказує на безпідставність даного позову. З урахуванням викладених обставин, відповідач зазначає, що позивачем належними засобами доказування не доведено суду факт порушення ним приписів чинного законодавства України, а відтак і відсутні підстави для покладення відповідальності на відповідача. Крім того, відповідач вказує на те, що з наданого позивачем розрахунку штрафу вбачається, що позивачем обчислено суму штрафу з вартості провізної плати всього вантажу, що суперечить ст. 549 ЦК України та не відповідає засадам добросовісності, розумності та справедливості (ст. ст. 3, 509 ЦК України), з урахуванням чого, за висновками відповідача, правильним розміром штрафу є 2 066,60 грн. = 413,32 грн. (12702,00 / 63 000 х 2050) х 5.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Статтею ст. 306 Господарського кодексу України встановлено, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Приписами ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Як передбачено ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, п. 22 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (надалі - Статут) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст. 5 Статуту залізниць України, на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує:
а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);
б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;
в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);
г) інші нормативні документи.
Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна це - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Відповідно до п. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.
Згідно п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантаж завантажений відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Перевірка проміжною станцією маси вантажів у вагонах може здійснюватись нею у будь-який спосіб, передбачений для визначення маси відповідного вантажу.
Стосовно спірного вантажу норми діючого законодавства дозволяють здійснювати перевірку його маси шляхом як зважування, так і умовно.
Однак, саме зважування є більш точним способом визначення маси вантажу (аналогічна правова позиція викладена, зокрема в п.3.18 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").
Можливість визначення маси певних вантажів умовно не виключає можливість її визначення шляхом зважування. Вантажовідправник у такому разі має можливість обирати той чи інший спосіб визначення маси на власний розсуд. Однак, враховуючи викладені висновки, залізниця, користуючись правом, визначеним ст. 24 Статуту залізниць України під час перевірки на проміжних станціях не позбавлена права обрати для цього зручний для себе та більш точний спосіб.
Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділом 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, передбачено, що накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 863/5084 своїм підписом підтверджує представник відправника.
Правильність внесених відомостей до накладної №41306754 підтвердив своїм підписом представник відправника ОСОБА_6
Таким чином, суд не приймає доводів відповідача стосовно того, що вага вантажу визначена на вагонних вагах працівниками залізниці та була застосована вантажовідправником при оформленні накладної на перевезення вантажу, оскільки правильність внесених відомостей, зокрема, щодо маси вантажу підтверджена самим вантажовідправником (відповідачем).
Згідно п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірні вагони є напіввагонами, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Згідно з ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Так, по прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, при контрольному переважуванні на 150-ти вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній №41306754 (63 000 кг) не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні (65 050 кг) та є більшою на 2 050 кг, про що зазначено в акті загальної форми № 17р від 06.02.2017р.
За приписами ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну).
Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, відправником заповнюються, зокрема, такі графи накладної як "Маса вантажу, визначена відправником" - заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Маса вказується у кілограмах (маса брутто вантажу), загальна маса відправки (прописом) , а також "Спосіб визначення маси".
При цьому правильність вказаних у накладній відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом засвідчує представник відправника.
Відповідно до п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
В матеріалах справи наявний складений позивачем комерційний акт № 450605/4 від 07.02.2017р., в якому також зазначено, що перевіркою контрольного переважування виявлено, що в накладній №41306754 у вагоні №60658416 вказана маса вантажу складає 63 000 кг фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 65 050 кг, що на 2 050 кг більше, ніж вказано у накладній.
При цьому, не заслуговують на увагу суду посилання відповідача на те, що наданий позивачем Комерційний акт № 450605/4 від 07.02.2017р. складено з порушеннями Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 та з його змісту неможливо встановити хто саме з працівників станції здійснював особисту перевірку маси вантажу та вказаний акт не містить підпису особи, яка особисто здійснювала зважування (перевірку маси вантажу).
Судом встановлено, що комерційний акт № 450605/4 від 07.02.2017р. складено у присутності в.о. заступника начальника станції Дудки М.О., начальника району (вантажного) Солдатової О.В., агента з розшуку вантажів та багажу ОСОБА_13., агента комерційного ОСОБА_9, стрілка СК-2 станції Дніпро ОСОБА_10, техніка по обліку ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» ОСОБА_11
Вказаний комерційний акт підписаний в.о. заступника начальника станції Дудкою М.О., начальником району (вантажного) Солдатовою О.В., агентом комерційним ОСОБА_12, техніком по обліку ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» ОСОБА_11, з урахуванням чого, оскільки такий акт підписаний трьома працівниками залізниці, він складений відповідно до п. 10 Правил складання актів та вважається таким, що складений з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що комерційний акт № 450605/4 від 07.02.2017р., яким засвідчено невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній, є складеним у відповідності до вимог пред'явлених до його складання Правилами складання актів, а тому в даному випадку є належним та допустимим доказом відповідно до норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, факт відмінності маси вантажу у вагоні №60658416, а саме згідно накладної №41306754 вказана маса вантажу складає 63 000 кг фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 65 250 кг, що на 2 250 кг більше, ніж вказано у накладній зафіксовано в акті загальної форми № 17р від 06.02.2017р., який складений у присутності, зокрема, в.о. заступника начальника станції Дудки М.О., начальника району (вантажного) Солдатової О.В., агента з розшуку вантажів та багажу ОСОБА_13., агента комерційного ОСОБА_9, стрілка СК-2 станції Дніпро ОСОБА_10, техніка по обліку ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» ОСОБА_11 та іншими особами.
Статтею 24 Статуту залізниць України відзначається, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р., якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України.
Згідно з пунктом 6.1. Роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" №04-5/601 від 29.05.2002 року, стаття 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
У розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями.
Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
Пунктом 6.2. Роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" № 04-5/601 від 29.05.2002 року роз'яснено, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Вищого господарського суду України від 08.11.2012 року у справі № 5006/23/117/2012; від 06.08.2014 року у справі №911/866/14.
Згідно зі ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
У накладній №41306754 зазначено, що провізна плата за вагон зі станції Миколаїв Одеської залізниці у вагоні №60658416 становить 12 702,00 грн. Отже, штраф (п'ятикратний розмір провізної плати) становить 63 510,00 грн. (12 702,00 х 5).
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та спростовували доводи позивача щодо невідповідності масі вантажу зазначеній у накладній дійсній масі вантажу.
При цьому, спростовуючи доводи відповідача суд зазначає, що відповідно до норм Статуту, зокрема, який регулює правовідносини, що склалися між сторонами спору, відповідальність за дані, внесені до залізничної накладної несе вантажовідправник, зокрема й що стосується маси вантажу, а залізниця, у свою чергу має право перевіряти відповідність даних, внесених до накладної, з фактичними. Оскільки, вантаж було прийнято залізницею лише шляхом візуального огляду, згідно п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, то залізниця не могла знати про невідповідність маси вантажу, а тому вантаж відправнику не повертався та не переоформлялися нові перевізні документи.
Порядок участі працівників залізниці при зважуванні вагонів регулюється Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними - послуги (Тарифне керівництво №1) (затв. наказом №317 від 26.03.2009р Міністерства транспорту та зв'язку України та зареєстровано в Мін'юсті 15.04.2009р за N 340/16356).
Пунктом 3 Розділу 1 Тарифного керівництва №1 встановлено, що державні регульовані тарифи встановлюються на: роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких наведено в розділі III цього Збірника. Так, зокрема до розділу III входить пункт 4 "Збір за зважування вантажів або порожніх вагонів (контейнерів) та за участь працівника залізниці у зважуванні й/або видачі вантажу", де в підпункті 4.2 передбачено, що за участь на вимогу вантажовласника працівника залізниці у зважуванні й/або видачі вантажу нараховується збір у розмірі 66,2 грн. за перші півгодини і 14,7 грн. за кожні наступні півгодини. Неповні півгодини округлюються до повних.
П. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів встановлено, що усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Таким чином, участь працівника залізниці при зважуванні вагону здійснюється на вимогу вантажовласника, за що сплачується державний регульований тариф, який в свою чергу відображається у накопичувальній картці.
Попри вищевказане, ТОВ "Мітал Транс" не подана письмова вимога на участь працівника залізниці у зважуванні вагону; не подано доказів сплати державного регульованого тарифу за участь працівника залізниці при зважуванні вагону; відсутні у накопичувальній картці відомості про надання такої послуги, як участь працівника залізниці при зважуванні вагону.
Отже, відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладних, несе саме вантажовідправник.
Суд також не приймає доводів відповідача щодо безпідставності даного позову з огляду на наявність телеграми ПАТ "Укрзалізниця" від 08.02.2017 вих. № Ц-1-25/315-17, оскільки, як слушно зазначено позивачем така телеграма не носить нормативно-правового характеру та має виключно інформаційно-розпорядчий характер і не вносить змін до Статуту залізниць України щодо підстав та виду відповідальності за неправильне зазначення маси вантажу у перевізному документі.
До аналогічних висновків дійшов Вищий господарський суд України у своїй постанові від 08.08.2017р. у справі № 906/27/17.
Як і не можна погодитись з відповідачем щодо нормативної невизначеності бази нарахування штрафу, оскільки, як було зазначено вище згідно зі ст. 118 Статуту за неправильне зазначення маси вантажу у перевізних документах стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення та необґрунтованості розрахунку позивача розміру штрафу, оскільки як встановлено судом, розмір штрафу, розрахований позивачем є арифметично вірним.
Решта доводів відповідача, що викладені ним у відзиві на позовну заяву та доповненні до відзиву спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/12864/17 позовні вимоги задоволенню у повному обсязі та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума штрафу у розмірі 63 510,00 грн.
Судовий збір в розмірі 1 600,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітал Транс" (ідентифікаційний код 40332541, адреса: 03008, м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, буд. 5, нежиле приміщення 134) на користь на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (ідентифікаційний код 40081237, адреса: 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108) 63 510,00 грн. (шістдесят три тисячі п'ятсот десять гривень 00 коп.) штрафу та 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 13.11.2017р.
Суддя С.М. Морозов