ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
13 листопада 2017 р. Справа № 909/881/17
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133, фактична адреса: бул. Дружби народів, 38, м. Київ, 01014,
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1,
про стягнення заборгованості по процентах станом на 23.08.17 по договору кредитної лінії № ВКЛ-2007697 від 13.10.2011 року в розмірі 20 227,76 грн.
за участю:
від позивача: Лисенко Володимир Володимирович - повірений, (довіреність б/н від 22.09.2017 року)
від відповідача: ОСОБА_4 - представник, (довіреність зареєстровано в реєстрі за № 1697 від 02.08.2016 року; паспорт серія НОМЕР_1 від 07.02.1998 року)
встановив: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по процентах станом на 23.08.17 по договору кредитної лінії № ВКЛ-2007697 від 13.10.2011 року в розмірі 20 227 грн.76 коп.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору кредитної лінії №ВКЛ-2007697 від 13.10.2011 року щодо здійснення погашення кредиту та відсотків за його користування.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№14954/17 від 26.09.17) та просить суд в позові відмовити. Свої заперечення мотивує безпідставністю заявленого позову, в обгрунтування заперечень посилається на видану позивачем довідку №13/0203-0018 від 02.03.2015 року про відсутність боргу як за відсотками так і за тілом кредиту по кредитному договору № ВКЛ-2007697 від 13.10.2011 .
В свою чергу позивач вказує, що відповідно до довідки банку від 02.09.2015 №7798 у відповідача наявний борг по відсотках в сумі 20227,76 грн. На переконання позивача заборгованість винекла внаслідок не виконання відповідачем пунктів 5.11 та 5.12 Договору.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази по справі та надавши їм належної правової оцінки, суд виходить з наступного.
13 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (по договору - кредитор/по справі - позивач) та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_2 (по договору - позичальник/по справі - відповідач) укладено Договір кредитної лінії №ВКЛ-2007697, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 192 000 грн. 00 коп. на строк до 12.10.2014 року.
Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою зі сторони позивача.
За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст.11 цього кодексу, зокрема, із договорів.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою договір кредитної лінії № 134 від 11.03.2013 є кредитним договором, згідно якого за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.1049 цього ж кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 1.1. кредитного договору встановлено, що процентна ставка встановлена в розмірі 25,99% річних, з кінцевим терміном повернення до 12.10.2014 року. У випадку не виконання позичальником будь-якого зобов'язання, передбачених пунктами 5.11-5.12 цього договору кредитор застосовує без укладення додаткових договорів процентну ставку в розмірі 30% річних (п.1.1.1. Договору). У разі прострочення кінцевого терміну повернення кредиту (до 12.10.2014 року) застосовується процентна ставка на 20 одиниць більша від поточної (п.1.1.2. Договору).
Відповідно до поданого позивачем розрахунку, нарахування відсотків за користування кредитними коштами в період:
з 14.10.11 по 13.01.12 відбувалось за ставкою -25,9%;
з 14.01.12 по 12.10.14 відбувалось за ставкою-30%;
з 13.10.14. по 25.02.15 відбувалось за ставкою-45,99%
Також в розрахунку зазначено про відсутність боргу по тілу кредиту станом на 26.02.2015
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до п.2.6 Договору кредитної лінії №ВКЛ-2007697 від 13.10.2011 року погашення заборгованості позичальником за кредитним договором здійснюється в наступній черговості:
- прострочена заборгованості за нарахованими процентами;
- прострочена заборгованість за Кредитом;
- строкова заборгованість за нарахованими процентами;
- строкова заборгованість за кредитом;
- пені та штрафи;
в останню чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язанні з пред'явленням вимоги за цим договором і зверненням стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань позичальником за договорами, вказаними в п.1.4 цього Договору, а також відшкодуванням збитків, завданих порушенням позичальником своїх зобов'язань за цим договором.
З наведеного слідує, що в першу чергу підлягає зарахування заборгованості по процентам, а в другу - зарахування заборгованості по кредиту.
За таких умов договору , заборгованість за нарахованими відсотками строкова та прострочена не може існувати за відсутності заборгованості строкової чи простроченої за кредитом.
Сторонами не заперечується факт погашення богу за кредитом 25.02.2015 .
Доказів зміни умов договору , щодо порядку (черговості)погашення заборгованості за кредитним договором сторонами суду не подано.
В матеріали справи сторонами подано суперечливі докази щодо наявності заборгованості у відповідача перед позивачем по відсоткам за користування кредитом.
Зокрема , довідка ПАТ "Дельта Банк" №13/0203-0018 від 02.03.2015 року заперечує заборгованість відповідача перед позивачем по спірному кредитному договору станом на 02.03.2015 року, як по відсотках так і по тілу кредита;
довідка ПАТ "Дельта Банк" №7798 від 02.09.2015 вказує на заборгованость відповіда по відсоткам за користування кредитом в сумі 20 227 грн. 76 коп. за відсутності боргу по тілу кредита;.
висновок судово-економічної експертизи №02/07-17 від 06.07.2017 року визначає заборгованість відповідача перед позивачем по відсоткам в сумі 57 грн. 24 коп. також за відсутності боргу по тілу кредита.
Згідно зі ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З урахуванням наведених вище норм, аналізу наявних доказі в у справі та беручи до уваги умови договору, суд приходить до висновку про неможливість існування заборгованості по нарахованим відсоткам станом на 02.09.2015 , за відсутності заборгованість по кредиту (кредитні кошти повернуто 25.02.2015).
За наведеного, заявлений позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу судовий збір по справі слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 629, 1049, 1054, ст.345 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 34, 43, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
відмовити в позові публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по процентах станом на 23.08.17 по договору кредитної лінії № ВКЛ-2007697 від 13.10.2011 року в розмірі 20 227 грн.76 коп.
Судовий збір по справі залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.11.17
Суддя Фанда О.М.