13 листопада 2017 року Справа № 907/599/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКролевець О.А. (доповідач у справі),
суддів:Євсікова О.О., Попікової О.В.,
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017
за скаргоюДочірнього підприємства "Солені млаки"
на діїВідділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області
у справі№907/599/15 Господарського суду Закарпатської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк"
доДочірнього підприємства "Солені млаки"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПриватного підприємства "Розбудова"
прозвернення стягнення на предмет іпотеки
за участю представників сторін
від позивача:не з'явився
від відповідача:Іванченко В.А.
від третьої особи:не з'явився
від ВДВС:не з'явився
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2015, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2015, задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" до Дочірнього підприємства "Солені млаки", звернуто стягнення в розмірі 6581599,66 грн. в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства "Розбудова" перед позивачем згідно з Кредитним договором №154-211008 від 21.10.2008 на предмет іпотеки - цілісний майновий комплекс загальною площею 742,2 м2, зареєстрований за адресою: Закарпатська область, Мукачеський район, с. Лісарня, урочище "Солені млаки", буд. б/н, який належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА №519916, виданого виконавчим комітетом Пузняковецької сільської ради 17.10.2003 на підставі рішення №52 від 15.08.2003, зареєстрованого ТОВ "Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"; встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій; до моменту реалізації предмета іпотеки у відповідності до ст. 34 Закону України "Про іпотеку" предмет іпотеки передано в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому рішення суду, до ПАТ "Європейський газовий банк"; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 6581599,66 грн., з яких 5474799,69 грн. - заборгованість за кредитом, 597304,23 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 149495,74 грн. - пеня та 73080,00 грн. на відшкодування сплачених судових витрат за рахунок предмета іпотеки ДП "Солені млаки" (з урахуванням ухвали Господарського суду Закарпатської області про виправлення описки від 02.09.2015).
На виконання вказаного рішення 24.12.2015 Господарським судом Закарпатської області видано наказ.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2017 (суддя Бобрик Г.Й.) відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Європейський газовий банк" від 12.09.2016 №15-11-б.б/1614 на неправомірні дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 (колегія суддів: Давид Л.Л., Гриців В.М., Желік М.Б.) вказану ухвалу Господарського суду Закарпатської області скасовано щодо відмови в задоволенні скарги ДП "Солені млаки" про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 28.07.2016 про повернення наказу Господарського суду Закарпатської області від 24.12.2015 №907/599/15 стягувачу та частково задоволено зазначену скаргу ДП "Солені млаки", визнано недійсною вказану постанову старшого державного виконавця, в решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач, третя особа та ВДВС не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2015 у даній справі в рахунок погашення заборгованості ПП "Розбудова" перед позивачем згідно з Кредитним договором №154-211008 від 21.10.2008 в розмірі 6581599,66 грн. звернено стягнення на предмет іпотеки (належний відповідачу цілісний майновий комплекс) шляхом проведення прилюдних торгів та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 6581599,66 грн. за рахунок предмета іпотеки (з урахуванням ухвали про виправлення описки).
На виконання цього рішення 24.12.2015 Господарським судом Закарпатської області видано наказ, який прийнятий до виконання державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з прийняттям 19.01.2016 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №49859495, а також постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №49859495.
У подальшому відповідно до вимог Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 №2710/5, та Закону України "Про іпотеку" проведено електронні торги з реалізації відповідного майна боржника ДП "Солені млаки", про що державним виконавцем складений акт від 12.07.2016, згідно з яким переможцем торгів стало ТОВ "УПК-Інвест", що придбало відповідне майно за 760334,97 грн.
Постановою державного виконавця від 28.07.2016 встановлено, що в результаті звернення стягнення на іпотечне майно по виконавчому провадженню ВП №49859495 ДП "СЕТАМ" проведено електронні торги та реалізовано майно боржника ДП "Солені млаки", а саме: будівлі та споруди цілісного майнового комплексу загальною площею 742,2 м2, зареєстрованого за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Лісарня, урочище "Солені млаки", за результатами проведення яких стягувачу перераховано суму 684113,92 грн. та стягнуто суму виконавчого збору 76012,65 грн.; залишок боргу становить 5897485,74 грн.; залишок суми нестягнутого виконавчого збору становить 582147,31 грн.; переможцю торгів видано акт державного виконавця про проведення електронних торгів.
Вказаною постановою державного виконавця на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" повернуто стягувачу наказ №907/599/15, виданий 24.12.2015 Господарським судом Закарпатської області. Водночас чинність арешту майна боржника не припинено та не скасовано інші заходи примусового виконання рішення; зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 28.07.2017.
Згідно з розпорядженням державного виконавця №49859495/9 від 04.07.2016 на підставі платіжних доручень №273, №274 від 04.07.2016 кошти в розмірі 684113,92 грн. перераховані на рахунок ПАТ "Європейський газовий банк" як часткове погашення заборгованості з виконання наказу №907/599/15, виданого 24.12.2015 Господарським судом Закарпатської області, а кошти в розмірі 76012,65 грн. виконавчого збору (що становить 10% від вартості реалізованого майна) - як часткове погашення заборгованості за постановою від 29.01.2016 про стягнення з боржника виконавчого збору.
ДП "Солені млаки" 12.09.2016 звернулось до господарського суду зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області у даній справі, заявивши вимоги про скасування вказаної постанови державного виконавця від 28.07.2017 та про зобов'язання державного виконавця у триденний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили винести постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 24.12.2015 №907/599/15, скасування арештів і інших заходів примусового виконання рішення.
У силу ч. 1 ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Закон України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 (чинний на момент виникнення спірних у даній справі правовідносин) визначав умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) визначено у ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 як сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з положеннями ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; зокрема, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Так, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
У силу ж п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом виконавче провадження підлягає закінченню. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 52, ч.ч. 1, 2, 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
У ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека визначена як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Згідно з ч. 1 ст. 575 ЦК України, яка визначає окремі види застав, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Заставодавцем (іпотекодавцем) може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника (ч. 1 ст. 583 ЦК України, ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку").
Згідно з ч. 4 ст. 591 ЦК України якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.
Водночас у силу ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Тобто майновий поручитель, будучи заставодавцем (іпотекодавцем), не є боржником за забезпеченим заставою зобов'язанням, тому його відповідальність перед кредитором обмежується винятково вартістю предмета іпотеки (при переході права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя) або суми, одержаної в результаті продажу предмета іпотеки, а задоволення вимог за основним зобов'язанням з іншого майна майнового поручителя не передбачено.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби врегульовано ст. 1212 ГПК України.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється (п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
З встановлених судами обставин вбачається, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2015 у даній справі звернено стягнення на належний відповідачу як майновому поручителю предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ПП "Розбудова" за кредитним договором та стягнуто з відповідача на користь позивача вказану відповідну заборгованість саме за рахунок предмета іпотеки.
На виконання цього рішення відповідне майно ДП "Солені млаки" реалізовано на електронних торгах, а отримані від його реалізації кошти (за винятком суми судового збору) перераховані ПАТ "Європейський газовий банк".
Тобто наказ Господарського суду Закарпатської області у справі №907/599/17 від 24.12.2015 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки виконаний у повному обсязі, у зв'язку з чим виконавче провадження №49859495 з виконання цього наказу підлягало закінченню відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999.
Відтак постанова державного виконавця від 28.07.2016 про повернення стягувачу наказу Господарського суду Закарпатської області від 24.12.2015 №907/599/15 прийнята в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 та правильно скасована судом апеляційної інстанції.
Звертаючись з касаційною скаргою, ПАТ "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" посилається на те, що рішення згідно з вказаним вище виконавчим документом не виконане, адже заборгованість означена у наказі господарського суду не погашена. Однак такий висновок суперечить встановленим судами першої та апеляційної інстанцій обставинам з урахуванням змісту рішення господарського суду в даній справі, ухвали про виправлення описки та виданого на його виконання наказу, а також правової природи правовідносин іпотеки за участю майнового поручителя. Тобто доводи скаржника по суті зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наданих сторонами доказів та встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, що не входить до визначених ст. 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції.
Отже, скаржник не довів порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції певних норм матеріального чи процесуального права щодо обставин, встановлених ним під час розгляду справи, тому судова колегія не вбачає підстав для скасування законного і обґрунтованого рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 у справі №907/599/15 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Кролевець
Судді О.Євсіков
О.Попікова