Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 08 листопада 2017 рокукасаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2014 року, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 04 березня 2015 року та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження,
Засуджений звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд судових рішень постановлених щодо нього у касаційному порядку. До того ж, ОСОБА_4 долучає клопотання про поновлення процесуальних строків на оскарження вироку та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій і стверджує, що касаційна скарга була ним спрямована на адресу суду касаційної інстанції через захисника, однак, з невідомих йому причин надіслана до суду не була.
Перевіривши касаційну скаргу, касаційний суд дійшов висновку, що її слід повернути скаржнику виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Засуджений, хоча і долучає клопотання про поновлення процесуальних строків, встановлених на оскарження судових рішень, однак не наводить доводів на підтвердження поважності причин їх пропуску та не зазначає про перешкоди об'єктивного характеру, які позбавили його можливості вчасно реалізувати право на оскарження судових рішень.
Твердження ОСОБА_4 про те, що захисник не надіслав на адресу суду складеної ним у строк скарги, не може свідчити про поважність причин пропуску процесуального строку, оскільки вказана обставина не позбавляла його права та можливості самостійно звернутися до суду касаційної інстанції зі скаргою.
До того ж, слід зауважити, що наведені у клопотанні доводи аналогічні тим, які оцінювалися судом касаційної інстанції та визнані неповажними причинами пропуску, в результаті чого ухвалою ВССУ від 29 червня 2016 року у задоволенні клопотання засудженого відмовлено, а касаційну скаргу йому повернуто.
Таким чином, перешкод об'єктивного характеру, які позбавили засудженого можливості для своєчасного подання касаційної скарги на судові рішення ним не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не знаходить підстав для поновлення строку касаційного оскарження судових рішень щодо нього.
З огляду на положення п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення.
Керуючись ст. 429 КПК України, п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів
Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження судових рішень.
Повернути засудженому його касаційну скаргу на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 04 березня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3