Справа№ 638/9328/17
н/п 3/640/4214/17
"10" листопада 2017 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, директор ТОВ «Европродукт», мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -
встановив:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №97 від 24.05.2017р., за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Европродукт», директором якого є ОСОБА_1, встановлене порушення ведення податкового обліку, а саме: п.135.1 ст. 135, п.п. 135.4.1 п.135.4 ст. 135, п.138.4, п.138.6, п.138.8, п.138.9 ст. 138, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.103.5, п.103.10 ст.103, п.137.3 ст.137, п.п. 141.4.2 п.141.4 ст.141, п.46.1 ст. 46, п.п. 103.9 ст. 130, п.п. 176.2.6 п.176.2 ст. 176, п.198.5, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 509982 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, посилаючись на оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, ухвалених на підставі акту документальної планової виїзної перевірки №3957/20-40-14-03-07/30360551.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши міркування особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення, доходжу наступного:
Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
За змістом вимог ст. 256, ч.1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008р., «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001р., «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002р. неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України.
З матеріалів справи вбачається, що на теперішній час податкові повідомлення-рішення №0001351403, №0001361403, №0001371403, №0001381403, ухвалені на підставі акту документальної планової виїзної перевірки №3957/20-40-14-03-07/30360551, що став підставою складання протоколу про адміністративне правопорушення №97 від 24.05.2017р. за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. - оскаржені в судовому порядку і рішення за наслідками оскарження не прийняте.
Таким чином, вказані у протоколі суми заниження податку на прибуток - не узгоджені, а тому матеріал підлягає поверненню органу, який склав протокол, для доопрацювання та усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 256, ст. 283, ст. 284 КУпАП, -
постановив:
Адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 направити до ГУ ДФС у Харківській області ДФСУ - для усунення виявлених недоліків.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя -