Апеляційний суд міста Києва
8 листопада 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Тютюн Т.М., за участю особи, щодо якої винесено постанову, - ОСОБА_3, захисника Грищенка Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Соснівка Львівської області, генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,
на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року,
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 19.09.2017 року на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1632 КУпАП.
Як вбачається з постанови, 31.07.2017 року при перевірці Державною фіскальною службою України ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, встановлено, що генеральний директор товариства ОСОБА_3 всупереч вимогам абз."б" п.п.267.8.1 п.267.8 ст.267 Податкового кодексу України порушила встановлений законом термін сплати транспортного податку, який сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, та відображено в податковій декларації за 2016 рік № 9055833896 від 14.04.2016 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає про порушення суддею місцевого суду норм процесуального права, оскільки всупереч вимогам ст.ст.268, 2772, 278 КУпАП вона не була належним чином сповіщена про місце і час розгляду справи за місцем проживання або місцезнаходженням товариства, адреса якого у постанові вказана невірно, чим позбавлена можливості скористатися своїми правами надавати пояснення, подавати докази, користуватися юридичної допомогою, що могло вплинути на рішення суду.
Справа № 33/796/2834/2017 Постанова винесена суддею Майбоженко А.М.
Категорія: ст.1632 КУпАП
Що стосується суті порушення, то у відповідності з актом про результати камеральної перевірки ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" з питань порушення правил сплати (перерахування) податків у частині несвоєчасної сплати транспортного податку за ІІІ квартал 2016 року № 2594/28-10-43-02/34480657 від 31.07.2017 року граничний термін сплати податкових зобов'язань - 29.10.2016 року. Авансовий внесок з оплати транспортного податку за ІІІ квартал 2016 року товариством перераховано 31.07.2017 року. Податковим кодексом України не визначено граничного строку сплати податків, якщо останній день припадає на вихідний (святковий) день, однак Європейською конвенцією про обчислення строків (ETS № 76) від 16.05.1972 року передбачено, що у такому разі встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них. Такі ж правила містяться у п.49.20 ст.49 Податкового кодексу України стосовно подання податкової декларації. А тому, враховуючи неоднозначність трактування прав та обов'язків платників податків і те, що ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" виконало зобов'язання у перший робочий день після вихідних днів, вважає, що згідно з п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України контролюючий орган мав прийняти рішення на їхню користь. Звертає увагу і на те, що стягнення накладено поза межами строку, встановленого ст.38 КУпАП, у зв'язку з чим неправильно застосовано норму матеріального права.
З наведених підстав просить постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі.
Крім того, ОСОБА_3 подала заяву про поновлення строку апеляційного оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, пропуск якого обґрунтовує тим, що про розгляд справи належним чином сповіщена не була, справу розглянуто під час її відсутності, і лише 24.10.2017 року їй стало відомо про прийняте рішення, копію якого отримала наступного дня.
Вислухавши пояснення ОСОБА_3 і захисника ГрищенкаД.С., які підтримали заяву про поновлення процесуального строку, апеляційну скаргу та просили їх задовольнити, скасувавши постанову судді із закриттям провадження за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до таких висновків.
Згідно з ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подана 25.10.2017 року, тобто з пропуском встановленого законом строку. Справу розглянуто за відсутності ОСОБА_3, для своєчасного сповіщення якої про місце і час її розгляду судом вживалися передбачені законом заходи шляхом направлення повістки про виклик за місцем реєстрації, яка вручена не була і повернулася до суду з приміткою "за закінченням строку зберігання". Дані про дату отримання ОСОБА_3 поштою копії постанови у справі відсутні, а тому не довіряти твердженням про отримання копії судового рішення 25.10.2017 року немає підстав. За таких обставин строк оскарження постанови пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.
Згідно із ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як зазначено раніше, у справі відсутні дані про своєчасне сповіщення ОСОБА_3 про місце і час розгляду справи. Разом з тим, підписуючи протокол про адміністративне правопорушення, який містив дані про місце проживання саме за місцем реєстрації: АДРЕСА_1, і, усвідомлюючи, що за цією адресою направлятиметься повістка про виклик, вона жодних зауважень з цього приводу не висловила.
А тому доводи в апеляційній скарзі про порушення суддею місцевого суду її прав під час розгляду справи є надуманими.
Разом з тим, у відповідності з вимогами, викладеними у ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.
Цих вимог закону суддею місцевого суду під час розгляду справи та винесенні постанови дотримано не було.
Так, статтею 1632 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення при перевірці ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 9, корп. 5, офіс 101, встановлено, що генеральний директор товариств ОСОБА_3 порушила вимоги п."б" п.п.267.8.1 п.267.8 ст.267 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати транспортного податку з юридичних осіб за ІІІ квартал 2016 року (а.с.2).
Такі ж обставини вбачаються з акту про результати камеральної перевірки ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" з питань порушення правил сплати (перерахування) податків у частині несвоєчасної сплати транспортного податку за ІІІ квартал 2016 року № 2594/28-10-43-02/34480657 від 31.07.2017 року (а.с.3-5). Як зазначив головний державний ревізор-інспектор, граничний термін сплати податкових зобов'язань за ІІІ квартал 2016 року - 29.10.2016 року. Сума податкового боргу погашена 31.10.2016 року відповідно до платіжного доручення № 51066 від 31.10.2016 року на суму 6 250 гривень.
І ці обставини не заперечувала ОСОБА_3
Водночас, доводи в апеляційній скарзі про особливості погашення податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого припав на неробочий день, заслуговують на увагу.
Згідно з п."б" п.п.267.8.1 п.267.8 ст.267 Податкового кодексу України транспортний податок сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Питання стосовно порядку обчислення строку виконання податкового зобов'язання, останній день якого припадає на неробочий день, не врегульовано податковим законодавством України.
Між тим, згідно з п.49.20 ст.49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Статтею 5 Європейської конвенції про обчислення строків (ETS № 76) від 16.05.1972 року, яка набрала чинності в Україні 28.04.1983 року і застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, також передбачено, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо dies ad quem строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.
Згідно з п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Апеляційним судом встановлено, що сума податкового боргу з сплати транспортного податку за ІІІ квартал 2016 року була погашена ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" 31.10.2016 року в понеділок, оскільки граничний термін сплати припав на вихідний день, яким була субота 29.10.2016 року.
А тому твердження в апеляційній скарзі про перенесення граничного строку сплати податкового зобов'язання на операційний (банківський) день, наступний за вихідними днями, що мали взяти до уваги контролюючий орган та суддя при прийнятті рішень, є обґрунтованими.
Крім цього, слід погодитися з доводами в апеляційній скарзі про неправильне зазначення у постанові судді місцезнаходження ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль": м. Київ, пр-т С. Бандери (Московський), 9, корп. 5, офіс 101, оскільки у судовому рішенні замість цієї адреси помилково вказано місце складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Вірно вказує ОСОБА_6 і на неправильне застосування положень ст.38 КУпАП при накладенні стягнення з вчинення адміністративного правопорушення, яке не є триваючим.
Оскільки при постановленні рішення суддею місцевого суду було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, тобто за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити ОСОБА_3 строк апеляційного оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 /десяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 /сто сімдесят/ гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1632 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва Т.М. Тютюн