Копія
Справа № 822/592/17
06 листопада 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участі:позивача, представника позивача та представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 24 жовтня 2017 року просить суд визнати протиправними та скасувати:
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ від 29 грудня 2016 року № Ф-55/В-04-0100441304;
- податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2016 року № 0100441304/1739;
- податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2016 року № 0100441304/1753;
- податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2016 року № 01003913041/1754;
- податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2016 року № 0100441304/1755;
- податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2016 року № 0100441304/1756;
- податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2016 року № 0100441304/1757;
- податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2016 року №0100441304/1758.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (п.н. НОМЕР_1), щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року. За результатами перевірки складено акт № 3420/22-25-13-04/НОМЕР_1 від 14 листопада 2016 року. На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ від 29 грудня 2016 року № Ф-55/В-04-0100441304; податкове повідомлення - рішення №0100441304/1739, №0100441304/1753, №01003913041/1754, №0100441304/1755, №0100441304/1756, №0100441304/1757, №0100441304/1758 від 29 грудня 2016 року. Позивач не погоджується з винесеним відповідачем вимогою про сплату боргу (недоїмки) та податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними, вказує на відсутність підстав прийняття останніх та просить суд їх скасувати.
Представники в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з підстав викладених в позовній заяві просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, зазначили, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані вимога про сплату боргу (недоїмки) та податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 20 вересня 2002 року та з 14 жовтня 2002 року перебуває на податковому обліку в ДПІ у місті Хмельницькому.
З метою проведення документальної планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року, з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року ДПІ у місті Хмельницькому надіслано на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу від 25 липня 2016 року № 654 та повідомлення від 25 липня 2016 року № 002717 про проведення перевірки.
Наказ від 25 липня 2016 року № 654 та повідомлення від 25 липня 2016 року № 002717 про проведення перевірки позивачем отримано, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією заяв ОСОБА_3 та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
03 серпня 2016 року позивачем подано до ДПІ у місті Хмельницькому заяву, в якій ОСОБА_3 просила надати їй термін для відновлення документів, які підтверджують її діяльність, у зв'язку із частковою їх втратою (копія заяви наявна в матеріалах справи).
15 серпня 2016 року ДПІ у місті Хмельницькому прийнято наказ № 805 про перенесення термінів проведення перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах 90 днів, починаючи з 15 серпня 2016 року.
24 жовтня 2016 року ОСОБА_3 звернулася із заявою до відповідача, в якій зазначила, що у зв'язку із відновленням втрачених документів, просить розпочати документальну перевірку за період з 2013-2015 рр., окрім того, вказала, що документи надані нею в повному обсязі.
Також, 24 жовтня 2016 року ДПІ у місті Хмельницькому на адресу позивача надіслано лист № 23669/10/22-25-13-04 про надання документів для проведення перевірки, зокрема документи, що підтверджують дохідну та витратну частини перевіряємого періоду; виписки банку, відомості про нарахування заробітної плати, трудові договори; договори, угоди контракти, що діяли у період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року; книги обліку доходів та витрат; видаткові накладні, прибуткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт (послуг), чеки; документи, що засвідчують проведення розрахунків; інші документи, які не ввійшли до переліку, але пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності.
З 25 жовтня 2016 року по 07 листопада 2016 року посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (п.н. НОМЕР_1), щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року. За результатами перевірки складено акт № 3420/22-25-13-04/НОМЕР_1 від 14 листопада 2016 року.
Проведеною перевіркою встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 порушила вимоги п.п. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, п. 181.1 ст. 181, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (із змінами та доповненнями), п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5, ч. 7 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI, п. 1 ч. 1 ст. 4, п.1 ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI, підрозділу 10 підпункту 1.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (із змінами та доповненнями), п. 119.1 ст. 119 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (із змінами та доповненнями), п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України, п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п.п. "а", п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (із змінами та доповненнями), п. 121.1 ст. 121, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (із змінами та доповненнями).
На підставі акту № 3420/22-25-13-04/НОМЕР_1 від 14 листопада 2016 року Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ від 29 грудня 2016 року № Ф-55/В-04-0100441304 та податкові повідомлення - рішення від 29 грудня 2016 року №0100441304/1739, №0100441304/1753, №01003913041/1754, №0100441304/1755, №0100441304/1756, №0100441304/1757, №0100441304/1758.
Позивач, не погодившись із винесеними податковим органом податковою вимогою про сплату боргу (недоїмки) та податковими повідомленнями - рішеннями звернувся до суду із позовними вимогами про визнання їх протиправними та скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно п. 44.3 ст.44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Пунктом 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Платник податків зобов'язаний зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів ( п.п.16.1.2 ст. 16 Податкового кодексу України); подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання ( п.п.16.1.5 ст. 16 Податкового кодексу України).
Як встановлено судом в ході розгляду справи та зазначалося вище, 24 жовтня 2016 року ДПІ у місті Хмельницькому на адресу позивача надіслано лист № 23669/10/22-25-13-04 про надання документів для проведення перевірки, зокрема документи, що підтверджують дохідну та витратну частини перевіряємого періоду; виписки банку, відомості про нарахування заробітної плати, трудові договори; договори, угоди контракти, що діяли у період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року; книги обліку доходів та витрат; видаткові накладні, прибуткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт (послуг), чеки; документи, що засвідчують проведення розрахунків; інші документи, які не ввійшли до переліку, але пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Проте, позивачем в порушення вищезазначених вимог законодавства не надано для проведення перевірки в повному обсязі документи, що пов'язані з предметом перевірки, зокрема книгу обліку доходів та витрат, та інші документи, які б підтвердили показники податкової звітності. Даний факт доведено представником відповідача в судовому засіданні, протилежного представник позивача та позивач в засіданні не довели.
Також позивач в позові та в судовому засіданні зазначив, що акт перевірки № 3420/22-25-13-04/НОМЕР_1 від 14 листопада 2016 року позивачу не надавався та на її адресу не надходив, тому в порушення п. 86.8 Податкового кодексу України оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за відсутності вручення акту перевірки.
Проте, суд не бере до уваги такі твердження позивача та його представника, оскільки в матеріалах справи наявні докази надсилання позивачу акту перевірки, а саме копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та копія конверту, в яких зазначено, що поштове відправлення повернуто на адресу відправника із поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Окрім того, представник відповідача пояснила суду, що посадовими особами податкового органу було здійснено телефонний дзвінок ФОП ОСОБА_3 з приводу ознайомлення, підписання та отримання акту перевірки, однак остання повідомила, що немає можливості з'явитися до ДПІ у м. Хмельницькому, оскільки перебуває за межами міста.
Пунктом 86.3 статті 86 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.
Враховуючи положення зазначеної статті працівниками ДПІ у м. Хмельницькому складено акт від 14.11.2016р. №198 неявки платника податків для ознайомлення та підписання акту перевірки та надіслано акт перевірки №3420/22-25-13-04/НОМЕР_1 поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення 14.11.2016 року, лист позивачем не отримано у поштовому відділенні та 15.12.2016 року повернуто на адресу ДПІ у м. Хмельницькому з відміткою про закінчення терміну зберігання.
Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Аналізуючи зазначене вище законодавство, суд приходить до висновку, що 15 грудня 2016 року вважається днем вручення акту перевірки (дата на поштовому повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення - закінчення встановленого терміну зберігання), а тому 29 грудня 2016 року (день прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) є 10 робочим днем для надсилання (вручення) податкових повідомлень- рішень.
Отже, враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідач при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень дотримався порядку, встановленого Податковим кодексом України.
Щодо встановлених відповідачем під час перевірки порушень, суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 у період, що перевірявся, а саме з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року здійснювала діяльність: Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Перебувала на загальній системі оподаткування.
Статтею 177 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно до п. 177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Відповідно до абз. “а” п. 176.1 ст. 176 ПК України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію.
Підпунктом 16.1.2. пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено обов'язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Враховуючи вищезазначене законодавство, до складу загального оподатковуваного доходу включаються кошти, фактично отримані на розрахунковий рахунок або в касу суб'єкта господарської діяльності (тобто, застосовується касовий метод обчислення).
Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України визначено, що загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів позивач в порушення вищенаведених норм законодавства, перебуваючи на загальній системі оподаткування, не вела облік доходів і витрат в книзі обліку доходів і витрат для визначення суми чистого оподаткованого доходу за перевіряємий період, а саме з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року.
Враховуючи зазначене судом під час перевірки правильності визначення валового доходу до складу загального оподатковуваного доходу включались суми, що фактично отримані позивачем на розрахунковий рахунок або в касу на підставі банківських виписок, фіскальних звітних чеків та контрольних стрічок.
Так, судом встановлено та підтверджено наданими в судовому засіданні доказами, що за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року позивачем занижено суму валового доходу на 545 666,93 грн., а саме:
- 2013р. занижено суму валового доходу на 77361,06 грн. (дохід отриманий від провадження господарської діяльності із ДП "Фаберлік-Україна", за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року сума валового доходу відображена в Деклараціях про доходи, поданих в ДПІ у м. Хмельницькому, по звітних періодах складає 186105 грн., згідно наявних в матеріалах справи документів (банківські виписки, проведені платником взаєморозрахунки) валовий дохід складає 263466,06 грн. Різниця становить 77361,06 грн. );
- 2014р. занижено суму валового доходу на 116850,57 грн. (за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року сума валового доходу відображена в Деклараціях про доходи, поданих в ДПІ у м. Хмельницькому, по звітних періодах складає 373945,00 грн., згідно наявних в матеріалах справи документів валовий дохід складає 490795,57 грн. Різниця становить 116850,57 грн.: на суму 88806,32 грн., за рахунок недовключення в повному обсязі до складу загального річного оподатковуваного доходу, доходів отриманих від провадження господарської діяльності із ДП "Фаберлік-Україна", що підтверджується банківськими виписками, проведеними платником взаєморозрахунками; на суму 4400 грн., за рахунок недовключення в повному обсязі до складу загального річного оподатковуваного доходу, доходів отриманих від провадження господарської діяльності із Підприємством з іноземними інвестиціями "Імперіал Табако Юкрейн", що підтверджується банківськими виписками, проведеними платником взаєморозрахунками; на суму 13000 грн., за рахунок недовключення в повному обсязі до складу загального річного оподатковуваного доходу, доходів отриманих від провадження господарської діяльності із АТ "Джей Ті Інтернешнл компані Україна", що підтверджується банківськими виписками, проведеними платником взаєморозрахунками; на суму 7822,50 грн., за рахунок недовключення в повному обсязі до складу загального річного оподатковуваного доходу, доходів отриманих від провадження господарської діяльності із ПП "Парадигм консалтінг Група", що підтверджується банківськими виписками, проведеними платником взаєморозрахунками; на суму 2821,75 грн., за рахунок недовключення в повному обсязі до складу загального річного оподатковуваного доходу, доходів отриманих від провадження господарської діяльності (продаж товарів по касовому апарату DATECS MP-50 JUNIOR № НОМЕР_2, що підтверджується фіскальними звітними чеками та контрольними стрічками.)
- 2015р. занижено суму валового доходу на 351455,30 грн. (за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року сума валового доходу відображена в Деклараціях про доходи, поданих в ДПІ у м. Хмельницькому, по звітних періодах складає 375945,00 грн., згідно наявних в матеріалах справи документів валовий дохід складає 727400,30 грн. Різниця становить 351455,30 грн.: на суму 136674,13 грн., за рахунок недовключення в повному обсязі до складу загального річного оподатковуваного доходу, доходів отриманих від провадження господарської діяльності із ДП "Фаберлік-Україна", що підтверджується банківськими виписками, проведеними платником взаєморозрахунками; на суму 4800 грн., за рахунок недовключення в повному обсязі до складу загального річного оподатковуваного доходу, доходів отриманих від провадження господарської діяльності із Підприємством з іноземними інвестиціями "Імперіал Табако Юкрейн", що підтверджується банківськими виписками, проведеними платником взаєморозрахунками; на суму 13000 грн., за рахунок недовключення в повному обсязі до складу загального річного оподатковуваного доходу, доходів отриманих від провадження господарської діяльності із АТ "Джей Ті Інтернешнл компані Україна", що підтверджується банківськими виписками, проведеними платником взаєморозрахунками; на суму 1957,50 грн., за рахунок недовключення в повному обсязі до складу загального річного оподатковуваного доходу, доходів отриманих від провадження господарської діяльності із ПП "Парадигм консалтінг Група", що підтверджується банківськими виписками, проведеними платником взаєморозрахунками; на суму 6750,00 грн., за рахунок недовключення в повному обсязі до складу загального річного оподатковуваного доходу, доходів отриманих від провадження господарської діяльності із ПП "Парадигм консалтінг Група", що підтверджується банківськими виписками, проведеними платником взаєморозрахунками; на суму 188273,64 грн., за рахунок недовключення в повному обсязі до складу загального річного оподатковуваного доходу, доходів отриманих від провадження господарської діяльності (продаж товарів по касовому апарату DATECS MP-50 JUNIOR № НОМЕР_2, що підтверджується фіскальними звітними чеками та контрольними стрічками.)
В позовній заяві та в судовому засіданні ФОП ОСОБА_3 вказує про те, що в 2013 році від ДП “Фаберлік-Україна” поступила значно менша сума, ніж зазначено в акті перевірки, а саме 72000 грн.
Однак, згідно наданих для перевірки банківських виписок та центральної бази даних за 2013 рік дохід від ДП “Фаберлік-Україна” складає 77361,06 грн. (копія витягу з ЦБД наявна в матеріалах справи).
А тому враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем під час проведеної документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (п.н. НОМЕР_1), щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року правомірно встановив заниження позивачем суми валового доходу на 545 666,93 грн.
Перевіркою правильності визначення витрат, пов'язаних з господарською діяльністю позивача, судом встановлено заниження витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів на загальну суму 384 571,30 грн., у зв'язку із невірним визначенням загального оподатковуваного доходу, що підтверджується наданими для перевірки первинними документами: квитанціями до прибуткових касових ордерів, чеками, актами виконаних робіт, договорами оренди приміщення, а саме:
- 2013р. занижено вартість документально підтверджених витрат на 60000 грн. (за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року сума витрат пов'язаних з одержанням доходу відображена в Деклараціях про доходи, поданих в ДПІ у м. Хмельницькому складає - 179614,00 грн., по звітних періодах складає 239614,00 грн. Різниця становить 60000,00 грн. Позивачем невірно відображено витрати пов'язанні з отриманням доходу від господарської діяльності із ФОП ОСОБА_4, що підтверджують надані до суду первинні документи, а саме квитанції до прибуткового касового ордеру, чеки, акти виконаних робіт, договір оренди приміщення від 03.01.2013 року).;
- 2014р. занижено вартість документально підтверджених витрат на 60000 грн. (за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року сума витрат пов'язаних з одержанням доходу відображена в Деклараціях про доходи, поданих в ДПІ у м. Хмельницькому складає - 360963,00 грн., по звітних періодах складає 420963,00 грн. Різниця становить 60000,00 грн. Позивачем невірно відображено витрати пов'язанні з отриманням доходу від господарської діяльності із ФОП ОСОБА_4, що підтверджують надані до суду первинні документи, а саме квитанції до прибуткового касового ордеру, чеки, акти виконаних робіт, договір оренди приміщення від 03.01.2013 року).;
- 2015 р. занижено вартість документально підтверджених витрат на 264571,30 грн. (за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року сума витрат пов'язаних з одержанням доходу відображена в Деклараціях про доходи, поданих в ДПІ у м. Хмельницькому складає - 357706,00 грн., по звітних періодах складає 622277,30 грн. Різниця становить 264571,30 грн.: на суму 60000,00 грн. позивачем невірно відображено витрати пов'язанні з отриманням доходу від господарської діяльності із ФОП ОСОБА_4, що підтверджують надані до суду первинні документи, а саме квитанції до прибуткового касового ордеру, чеки, акти виконаних робіт, договір оренди приміщення від 03.01.2013 року; на суму 204571,30 грн. позивачем невірно відображено витрати пов'язанні з отриманням доходу від господарської діяльності із ТОВ "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна", що підтверджують надані до суду первинні документи, а саме квитанції до прибуткового касового ордеру, чеки, акти виконаних робіт.
Судом в судовому засіданні досліджено договір оренди приміщення № 1 від 03 січня 2017 року, укладений між ФОП ОСОБА_3 (Орендар) та ФОП ОСОБА_4 (Орендодавець). Предметом даного договору є зобов'язання орендодавця надати, а Орендаря прийняти в негайне платне користування офісне приміщення площею 69,8 кв.м., що знаходиться за адресою Кам'янецька, 50А, з якого вбачається, що розмір орендної плати за об'єкт, який орендується становить 5000 грн. Даний договір був наданий посадовим особам податкового органу під час проведення перевірки.
Проте, представник позивача заперечив даний факт і зазначив, що розмір орендної плати за об'єкт, який орендується згідно договору оренди приміщення № 1 від 03 січня 2017 року становить 8000,00 грн. на що подав до суду договір оренди приміщення із зазначенням орендної плати за об'єкт, який орендується в розмірі 8000,00 грн., а також надав до суду виписані ФОП ОСОБА_3 квитанції до прибуткового касового ордеру на підтвердження виконання умов даного договору.
Судом досліджено надані представником позивача квитанції до прибуткового касового ордеру та встановлено, що останні виписані не лише на оплату оренди приміщення, а і на оренду авто.
Доказів, що підтверджують оренду ФОП ОСОБА_3 автомобіля у ФОП ОСОБА_4 ні відповідачу під час проведення перевірки, ні суду надано не було.
Оцінивши зазначені вище докази (договір оренди приміщення № 1 від 03 січня 2017 року, із зазначенням орендної плати на суму 5000 грн., договір оренди приміщення № 1 від 03 січня 2017 року, із зазначенням орендної плати на суму 5000 грн., квитанції до прибуткового касового ордеру 12 шт.), суд ставить під сумнів проведення господарської операції позивачем із ФОП ОСОБА_4 на суму 8000,00 грн..
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно встановлено порушення позивачем п. 177.2 ст.177 ПК України за рахунок заниження загального оподатковуваного доходу та заниження витрат, пов'язаних із господарською діяльністю, а саме позивачем занижено суму чистого оподатковуваного доходу на 161 095,57 грн.
Дане порушення призвело до заниження ФОП ОСОБА_3 податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 24 164,35 грн., військового збору на суму 1303,26 грн., а також на заниження суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування всього на суму 62 657,31 грн.
Перевіряючи правомірність визначення позивачу відповідачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що за перевіряємий період ФОП ОСОБА_3 не була зареєстрована платником податку на додану вартість.
Відповідно п. 181.1 ст.181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Згідно поданих до суду Z звітів та банківських виписок загальна сума отриманого доходу, яка підлягає декларуванню за період з 01.03.2013 по 25.02.2014 року склала 303 570,93 грн., а саме:
- березень 2013 року - 17401,30 грн.;
- квітень 2013 року - 223 8 5,14 грн.;
- травень 2013 року - 16852,14 грн.;
- червень 2013 року - 10160,85 грн.;
- липень 2013 року - 22061,76 грн.;
- серпень 2013 року - 34167,69 грн.;
- вересень 2013 року - 18522,22 грн.;
- жовтень 2013 року - 21690,56 грн.;
- листопад 2013 року - 26008,04 грн.;
- грудень 2013 року - 30856,73 грн.;
- січень 2014 року - 51785,97 грн.;
- 24 лютого 2014 року - 31678,53 грн.
В судовому засіданні позивач та його представник зазначили, що за період з березня 2013 року по лютий 2014 року вона отримала дохід менший ніж 300000,00 грн. і наводить зведені дані в таблиці, в якій всі показники співпадають з даними акту перевірки, окрім січня 2014 року: в колонці «Дані виписки банку» Позивач зазначає суму 13167,90 грн. (згідно акту перевірки - 19237,99 грн.).
Проте, згідно банківської виписки за січень 2014 року (копія якої наявна в матеріалах справи) сума доходу склала 19237,99 грн., а саме: 14.01.2014 року надходження коштів від ДП «Фаберлік-Україна» 6070,09 грн., 30.01.2014 року надходження коштів від АТ «Джей Ті інтернешнл компані Україна» 6500,00 грн., 31.01.2014 року надходження коштів від ДП «Фаберлік-Україна» 6667,90 грн. Тому загальна сума доходу за січень 2014 року склала 51785.97 грн., як і зазначив відповідач в акті перевірки (32547,98 грн. - дані Т звітів + 19237,99 грн. - дані виписки банку), а не 45715,88 грн. як стверджує позивач.
Щодо твердження представника позивача про те, що відповідачем неправомірно включено до доходу кошти з сумі 6667,90 грн., так як вони помилково перераховані їй від ДП «Фаберлік-Україна», що підтверджується платіжним дорученням № 72 від 18 квітня 2017 року та довідкою виписаною директором ДП «Фаберлік-Україна», суд не бере його до уваги, оскільки з 25 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року позивачем отримано дохід в сумі 4504,96 грн., що підтверджується періодичним звітом з РРО за лютий 2014 року, відповідно, за період з 01 березня 2013 року по 28 лютого 2014 року отримано дохід в сумі 301 407,99 грн.
Також, суд наголошує, що помилково перераховані кошти в сумі 6667,90 грн. були повернуті позивачу після проведення перевірки, а саме 18 квітня 2017 року.
Тому суд робить висновок, що якщо не враховувати отримання доходу ФОП ОСОБА_3 в січні 2014 року в сумі 6667,90 грн., то станом на 28 лютого 2014 року позивачем однаково досягнуто обсягу оподатковуваних операцій податком на додану вартість.
Крім того, виплату вказаного доходу ДП «Фаберлік-Україна» відобразило в податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за формою 1-ДФ, показники з якої внесені в Центральну базу даних ДФС України (витяг з ЦБД міститься в матеріалах справи).
Отже, даними Z звітів та даними виписок банку підтверджується отримання доходу позивачем саме в сумі 303 570,93 грн., тобто відбулось досягнення обсягу оподатковуваних операцій податком на додану вартість.
Відповідно до п. 183.2. ст.183 ПК України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
Відповідно п. 183.10 ст.183 ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Як вбачається із матеріалів справи позивач в порушення вказаних вимог законодавства України в термін до 11.03.2014 р. не подала до ДПІ у м. Хмельницькому заяву про реєстрацію її платником податку на додану вартість.
Відповідно до Z звітів та банківських виписок судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 за період з 11.03.14 року по 31.12.15 року поступили кошти у сумі 1119404,09 грн.
З врахуванням вищенаведених норм ПК України за результатами перевірки позивачу правомірно податковим органом визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 223 880,81 грн. (1119404,09 х 20%), податковий кредит не визначався.
Стосовно правомірності здійснення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_3 за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року суд зазначає послідуюче.
11 серпня 2013 року набрали чинності Закон України від 04.07.2013 року №406-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із проведенням адміністративної реформи", та Закон України від 04.07.2013 року № 404-VІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", якими врегульовано питання щодо передачі функцій з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів України.
Пунктом 3-1 ) частини 1 статті 1 цього Закону №406-VII передбачено, що органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.
Законом № 404-VII пункт 14.1 статті 14 Податкового кодексу України доповнено підпунктом 14.1.1-1, відповідно до якого адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.
Законом № 404-VII викладено в новій редакції статтю 19-1 Податкового кодексу України: «Контролюючі органи виконують такі функції, зокрема: пп.19-1.2. контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів».
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" органи доходів і зборів мають право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.
Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 3 Перехідних положень Закону №406-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із проведенням адміністративної реформи" процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів поширюються на періоди до набрання чинності цього Закону.
Відповідно до п.16 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Таким чином, враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що перевірка правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_3 за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року здійснена ДПІ у м. Хмельницькому відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому позивачу правомірно нараховано відповідачем суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 62657,31 грн.
Суд звертає увагу, що застосований позивачем порядок визначення сум єдиного соціального внеску не відповідає встановленим вимогам чинного законодавства України, що регулює дані правовідносини.
По справі проведено судово-економічну експертизу, на розгляд якої поставлені наступні питання:
1. Чи підтверджується нормативно та документально висновки ОСОБА_4 перевірки ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області №3420122-25-13-04/НОМЕР_1 щодо визначення витрат які зменшують отримані доходи за період 2013, 2014, 2015 років, а саме витрат на оплату праці та нарахування на заробітну плату в розмірі 72328 грн. та інших витрат в сумі 193480 грн.?
2. Чи підтверджується нормативно та документально висновки ОСОБА_4 перевірки ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області №3420122-25-13-04/НОМЕР_1 стосовно донарахування ПДФО в розмірі 24164,34, єдиного соціального внеску в сумі 62657,31 грн., військового збору в сумі 1303 грн. за період 2013 - 2015 років ?
3. Чи підтверджується нормативно та документально висновки ОСОБА_4 перевірки ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області №3420122-25-13-04/НОМЕР_1 щодо визначення загальної суми отриманого доходу, який підлягав декларуванню за період з 01 березня 2013 року по 25 лютого 2014 року в розмірі 303570,93 грн. та визначення суми податку на додану вартість за період з 11 березня 2014 року по 31 грудня 2015 року у розмірі 223880,81 грн.?
Відповідно до висновку судового експерта від 15.09.2017 року за № 19, по першому питанню: висновки ОСОБА_4 перевірки ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 3420122-25-13-04/НОМЕР_1 щодо визначення витрат, які зменшують отримані доходи за період 2013, 2014, 2015 роки, а саме витрат на оплату праці та нарахування на заробітну плату в сумі 72328,00 грн. та інших витрат в сумі 193480,00 грн. документально та нормативно підтверджується в сумі 97266,56 грн. та 311482,72 грн. відповідно.; по другому питанню висновки ОСОБА_4 перевірки ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 3420122-25-13-04/НОМЕР_1 стосовно донарахування ПДФО у розмірі 24164,34 грн., єдиного соціального внеску в сумі 62657,31 грн., військового збору у сумі 1303,00 грн. за період 2013-2015 роки нормативно та документально підтверджуються частково: ПДФО в розмірі 1876,71 грн., єдиний внесок в сумі 20959,23 грн., військовий збір в сумі 492,75 грн.; по третьому питанню, у зв'язку з тим, що в матеріалах справи та документах наданих на дослідження відсутні документи: договори про надання послуг, укладені з ДП "Феберлік-Україна", АТ "Джей Ті Інтернешнл Компані Україна", акти виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до яких ФОП ОСОБА_3 надавала послуги контрагентам ДП "Феберлік-Україна", АТ "Джей Ті Інтернешнл Компані Україна", Підприємству з іноземними інвестиціями "Імперіал Табако Юкрейн", ПП "Парадигм консалтінг Група"; акти звірки з зазначеними контрагентами, для визначення заборгованості, яка була станом на 01.01.2013 року на підставі яких можливо зробити повний та об'єктивний висновок щодо визначення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців та відповідно податкових зобов'язань з ПДВ за період з 11.03.2014 року по 31.12.2015 року, підтвердити та спростувати висновки ОСОБА_4 перевірки ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 3420122-25-13-04/НОМЕР_1 стосовно визначення загальної суми отриманого доходу, який підлягав декларуванню за період з 01.03.2013 року по 25.02.2014 року в розмірі 303570,93 грн. та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 11 березня 2014 року по 31 грудня 2015 року у розмірі 223880,81 грн. не видається за можливе.
Відповідно до ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно з ч. 4 і 5 ст. 82 КАС України, експерт дає свій висновок у письмовій формі. Висновок експерта приєднується до справи. Суд має право в судовому засіданні запропонувати експерту дати усне пояснення до свого висновку. Якщо експертиза проводиться в судовому засіданні, експерт може дати усний висновок.
Висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.
Суд дослідивши текст висновку судово-економічної експертизи, його наукову обґрунтованість, повноту та об'єктивність, зазначає, що останній викликає у суду сумнів щодо його правильності, оскільки висновок судового експерта зроблено на підставі документів, які не було подано позивачем під час проведення податковим органом документальної планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року, а саме експерт в своєму висновку:
- досліджуючи визначення загального оподатковуваного доходу (перше питання) рахував доходи позивача від провадження підприємницької діяльності за 2013 рік лише на підставі даних банківської виписки та Z звітів, без врахування показників Декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік.;
- досліджуючи визначення документально підтверджених витрат (друге питання) збільшив витрати на оплату праці на суми ЄСВ сплаченого позивачем за найманих працівників, а також на інші витрати (витрати на придбання та використання канцтоварів, вивіз сміття, збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, експлуатаційних витрат), оскільки враховано витрати на підставі документів, які не надавалися позивачем під час перевірки відповідачу; збільшив витрати на орендну плату за договором оренди нежитлового приміщення на загальну суму 288000 грн., при цьому враховувалась орендна плата із розрахунку 8000 грн. за місяць (відповідачу під час перевірки надано договір орендної плати із розрахунку 5000 грн. за місяць); допустив арифметичну помилку, яка вплинула на визначення ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету, а саме на стор. 19 чистий оподатковуваний дохід за 2014 рік становить 27551,32 грн., однак на стор. 20 сума ПДФО за 2014 рік визначена з меншої суми чистого оподатковуваного доходу в сумі 20712,36 грн.;
- досліджуючи визначення загальної суми отриманого доходу, який підлягав декларуванню за період з 01 березня 2013 року по 25 лютого 2014 року в розмірі 303570,93 грн. та визначення суми податку на додану вартість за період з 11 березня 2014 року по 31 грудня 2015 року у розмірі 223880,81 грн., експерт вважає за неможливе підтвердити або спростувати висновки ОСОБА_4 перевірки, оскільки в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення господарської діяльності.
Згідно п. 44.6. ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Відповідно п. 44.7. ст. 44 ПК України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Отже, наявними документами, які містяться в матеріалах справи та встановленими обставинами в судовому засіданні підтверджується хибність висновку експерта, його неточність та суперечність з приводу визначення загального оподатковуваного доходу, визначення документально підтверджених витрат та визначення загальної суми отриманого доходу, який підлягав декларуванню за період з 01 березня 2013 року по 25 лютого 2014 року в розмірі 303570,93 грн. та визначення суми податку на додану вартість за період з 11 березня 2014 року по 31 грудня 2015 року у розмірі 223880,81 грн., а тому суд не бере його до уваги, як доказ по справі.
Також суд не приймає до уваги подані до суду в судовому засіданні копії первинних документів позивача, оскільки останні не подавалися посадовим особам відповідача під час проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, а тому не можуть братися судом до уваги в якості допустимого легітимного доказу в справі.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що позивач здійснювала рекламні заходи в орендованих приміщеннях, за що сплачувала відповідні кошти, однак на підтвердження зазначеного позивачем та його представниками суду не надано жодного доказу (договір оренди автомобіля, акт приймання-передачі, документи, що підтверджують оплату оренди автомобіля, тощо), внаслідок чого суд відхиляє дані пояснення, як підтверджуючі обставини проведення господарської діяльності позивача.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому слід зазначити, що ч. 1 ст. 72 КАС України зазначений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що приймаючи податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ від 29 грудня 2016 року № Ф-55/В-04-0100441304 та податкові повідомлення-рішення № 0100441304/1739, № 0100441304/1753, № 01003913041/1754, № 0100441304/1755, № 0100441304/1756, № 0100441304/1757, № 0100441304/1758 від 29 грудня 2016 року відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені діючим на час виникнення спірних правовідносин законодавством, а тому в суду відсутні підстави для скасування спірних податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень.
Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 09 листопада 2017 року
Суддя/підпис/
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1