Справа № 760/23953/17
Провадження №1-кс/760/15943/17
08 листопада 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України,-
В провадження слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України, в якій просила зобов'язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України розглянути її клопотання про визнання ОСОБА_2 потерпілою в кримінальному провадженні, що має бути внесено до ЄРДР, згідно ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 24.10.2017 р. у справі №1-кс/760/14199/17 та визнати її потерпілою у кримінальному провадженні; зобов'язати відповідальну особу НАБУ вручити ОСОБА_2 пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого; зобов'язати відповідальну особу НАБУ надати їй можливість дати додаткові свідчення та зобов'язати відповідальну особу НАБУ повідомити її письмово, у встановленому законом порядку і строки, про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування.
Дослідивши скаргу, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у скарзі, виходячи з такого.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Об'єктом оскарження на підставі глави 26 КПК України може бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, який є вичерпним.
Частиною 2 ст. 303 КПК України визначається інший порядок оскарження та розгляду інших скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого/прокурора у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Отже, законодавцем визначена наявність зв'язку між обов'язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.
Таким чином, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого чи прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, за наявності трьох обов'язкових ознак: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Тому, наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Крім того, відповідно до п. 7 ч.1 ст. 303 КПК України, особа наділена правом оскаржити рішення слідчого чи прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Проте, вказана скарга не містить зобов'язань про проведення процесуальних у певний строк та здійснення слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій та виходить за межі переліку рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, визначеного ст. 303 КПК України.
Разом з тим, у відкритті провадження за вказаною скаргою слід відмовити, оскільки з матеріалів справи не вбачається факту здійснення досудового розслідування кримінального провадження в рамках якого заявник подав клопотання про визнання його потерпілим, а кримінальним процесуальним законодавством не передбачено зобов'язання службових осіб органу досудового розслідування до вчинення вказаних дій, оскільки дані вимоги перебувають у причино-наслідковому зв'язку із фактом внесення відомостей до ЄРДР, а вчинення таких дій до моменту внесення до ЄРДР суперечить кримінальному процесуальному законодавству.
Крім того, КПК не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування приймати процесуальне рішення про визнання особи потерпілою, оскільки згідно з ч. 2 ст. 55 КПК права та обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Отже, з цього моменту така особа, за відсутності постанови про відмову у визнанні потерпілим, відповідно до ст. 220 КПК може вносити клопотання про вчинення процесуальних дій, які мають бути розглянуті, зокрема і щодо такої процесуальної дії, як вручення повідомлення про процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкриття провадження за скаргою, якщо скарга на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи наведене, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України.
На підставі викладеного і керуючись ст. 303, 304, 395 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у відкритті провадження по скарзі ОСОБА_2 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1