Справа № 570/2193/17
Номер провадження 2/570/1188/2017
08 листопада 2017 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.О.
з участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Рівненської райдержадміністрації Рівненської області до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплаченої суми щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, -
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 07 жовтня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації (далі - Управління) з заявою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, відповідно до якої ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: Автономна АДРЕСА_1. Рішенням Управління від 08.10.2015 ОСОБА_3 призначена допомога як внутрішньо переміщеній особі з 07.10.2015 по 06.04.2016 року в сумі 442,00 гривні на місяць. Відповідачка в заяві зазначила, що ніхто з членів сім'ї не має житлового приміщення, розташованого в інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції, та те, що у будь-кого з членів сім'ї не має на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Згідно інформації щодо проживання відповідачки на території Луганської та Донецької областей на момент їх окупації - не підтверджено, оскільки з 2009 року вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно акта державної фінансової інспекції в Рівненській області від 23.06.2016 року № 17-04-06/23, допомогу відповідачці було призначено неправомірно, оскільки вона надала неправдиву інформацію. Вищевказане призвело до зайвого нарахування та виплати допомоги для покриття витрат на проживання ОСОБА_3П на загальну суму 2652,00 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 був затверджений Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, і згідно п.2 грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців. Пункт 11 Порядку визначає, що суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку. Добровільно повернути кошти відповідачка не бажає. На листи не реагує. За наведеного представник позивача просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідачки на користь позивача суму надміру виплаченої грошової допомоги (у вигляді допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг) у розмірі 2652 гривні.
Представник позивача позов підтримала та пояснила суду про обставини, що описані вище. Додала, що відповідно до частини 1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» вказує на те, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. При зверненні з відповідною заявою відповідачка надала неправдиву інформацію, оскільки вона з 2009 року проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Пунктом 10 вищезазначеного Порядку передбачено, що уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання. Державна фінансова інспекція в Рівненській області (змінено на Управління західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області) внаслідок ревізії призначення, використаних коштів, виділених з державного бюджету на компенсацію особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 01.01.2014 по 31.05.2016 року відповідно до п.10 Порядку здійснило перевірку правильності призначення грошової допомоги, і виявило порушення. Зважаючи на це позивачі звернулися до суду з даною заявою, адже відповідачка добровільно повертати кошти не бажає.
Відповідачка позов не визнала. Пояснила суду, що з 2009 року вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, та працювала на підприємстві «ОДЕК-Україна», мала картку банку, на яку перераховувалася заробітна плата. Коли відбулася анексія Криму, то її картку заблокували. З метою виготовлення нової банківської картки вона звернулася до банку, і там зажадали принести певні довідки. Серед іншого передбачалося звернення й до позивача. Після візиту до позивача їй запропонували надати документи для оформлення соціальних виплат. Відповідачка зазначає, що не вона була ініціатором написання заяви про надання допомоги. Крім того наголошує, що нею були надані документи, згідно яких чітко видно, що вона з 2009 року була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2; а згідно копії трудової книжки також було видно, що вона ще до 2014 року працювала на підприємстві «ОДЕК-Україна». Тому вважає, що немає її вини у тому, що їй була призначена соціальна допомога. Будучи законослухняною громадянкою відповідачка покладалася на компетентність працівників державних органів і вважала, що якщо їй призначили соціальні виплати, то для цього були всі законні підстави. За наведеного просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вона не повинна відповідати за чужі помилки.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.
Як встановлено в судовому засіданні, 07 жовтня 2015 року відповідачка ОСОБА_3 звернулася до Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації (далі - Управління) з заявою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, відповідно до якої ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: Автономна АДРЕСА_1.
Рішенням Управління від 08.10.2015 року ОСОБА_3 була призначена допомога як внутрішньо переміщеній особі, на період з 07.10.2015 по 06.04.2016 року в сумі 442,00 гривні на місяць. Загальна сума виплат склала 2652 грн.
Відповідно до частини 1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» вказує на те, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Представник позивача зазначає, що відповідачка надала неправдиву інформацію, яка стала підставою для призначення їй відповідних виплат.
Проте дана обставина не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи.
Так, відповідачкою були надані документи, згідно яких чітко видно, що вона з 2009 року була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2.
А згідно копії трудової книжки також було видно, що вона ще до 2014 року працювала на підприємстві «ОДЕК-Україна».
Отже, у позивача не було правових підстав призначати відповідні соціальні виплати.
Призначення допомоги як внутрішньо переміщеній особі з 07.10.2015 р. по 06.04.2016 р. року в сумі 442,00 гривні на місяць (загальна сума виплат склала 2652 грн.) відбулася виключно через неуважність працівників позивача, а не через надання відповідачкою неправдивої, неповної чи неточної інформації.
Пунктом 10 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 передбачено, що уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги.
Вимоги даного пункту працівниками позивача не були дотримані.
Пункт 11 Порядку визначає, що суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.
При розгляді справи не було встановлено, що суми грошової допомоги були виплачені відповідачці внаслідок подання нею документів з недостовірними відомостями.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК).
При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом (ст. 4 ЦПК).
При розгляді цивільних справ підлягає з'ясуванню, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.
При розгляді справи не було встановлено, що права позивача є порушеними внаслідок неправомірних дій відповідачки у будь-який спосіб. За наведеного заявлений позов не підлягає до задоволення як безпідставно заявлений.
Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 88 ЦПК України. Оскільки позивача було звільнено від сплати судових витрат, то такі витрати покладаються на державу.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Управління соціального захисту населення Рівненської райдержадміністрації Рівненської області до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплаченої суми щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Красовський О.О.