печерський районний суд міста києва
Справа № 757/65741/17-ц
06 листопада 2017 року Печерський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді - Батрин О.В.,
при секретарі - Мотрич В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадим І.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,
Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадим І.С. звернувся до суду з поданням, в якому просить постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до виконання нею зобов'язань покладених виконавчим листом № 2/1316/1055/2011, виданим 26.06.2012 Пустомитівський районним судом Львівської області про стягнення ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованості у розмірі 512 895,72 доларів США та 674 764,06 грн., оскільки боржник не виконує рішення суду та ухиляється від його виконання.
Державний виконавець до судового засідання не з'явився.
Суд розглянув подання у відсутність державного виконавця, оскільки таке подання розглядається негайно відповідно до положень ст. 377-1 ЦПК України.
Інші учасники процесу до судового засідання не викликалися відповідно до положень ст. 377-1 ЦПК України.
Дослідивши матеріали подання суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань. При цьому паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вбачається з матеріалів подання, державним виконавцем 1 квітня 2015 року відкрито виконавче провадження ВП № 47062016 щодо виконання виконавчого листа № 2/1316/1055/2011, виданого 26.06.2012 Пкстомитівський районним судом Львівської області про стягнення ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованості у розмірі 512 895,72 доларів США та 674 764,06 грн. та встановлено строк на самостійне виконання виконавчого листа.
Проте, боржником рішення суду не виконане.
Судом встановлено, що державним виконавцем було вжито низку дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого листа суду, як то: накладення арешту на майно боржника, вчинені запити до державних установ з метою виявлення майна, зареєстрованого на праві власності за боржником та його доходів.
Разом з тим, з матеріалів подання вбачається, що за боржником зареєстроване на праві власності земельні ділянки, будинок, об'єкти незавершеного будівництва, на котрі накладено арешт з метою забезпечення кредитних зобов'язань перед стягувачем за судовим рішенням - ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».
Отже за рахунок забезпеченого майна можливе задоволення вимог стягувача внаслідок його примусової реалізації.
Проте державний виконавець, не здійснивши відповідних заходів, звернуся з поданням до суду про вжиття крайнього заходу забезпечення здійснення виконавчого провадження - обмеження боржника у його конституційному праві - праві виїзду за кордон, при цьому, не вказавши з вилученням паспорта громадянина України для виїзду за кордон чи без такого.
Крім того, відповідно до розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі Інструкція), затвердженої наказом Мін'юсту України від 2 квітня 2012 року № 512/5 та зареєстрованої Мін'юстом України від 2 квітня 2012 року № 489/20802 в поданні державного виконавця про обмеження виїзду боржника за межі України повинно зазначатись, зокрема, і підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.
Проте, будь-яких доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов'язань, та доказів, які б свідчили про те, що боржник ухиляється від виконання судового рішення - виконавцем суду не надано.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні цього подання слід відмовити за відсутністю для цього підстав, оскільки державним виконавцем не доведений факт ухилення боржника від виконання судового рішення про стягнення заборгованості, не вжито всіх необхідних заходів для його виконання за рахунок майна боржника, а саме по собі обмеження боржника у праві виїзду за кордон порушує її конституційне право на вільне пересування та, саме по собі, не може вплинути на виконання рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в їзду в Україну громадян України», ст. 18, 19 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 377-1 ЦПК України, суд,
У задоволенні подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадим І.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Батрин