Справа№751/6225/17
Провадження №1-в/751/437/17
10 листопада 2017 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника ЧВК ОСОБА_4
засудженої ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові, в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення державної установи «Чернігівська виправна колонія (№ 44)», кримінальне провадження за клопотання засудженої ОСОБА_5 про застосування щодо неї Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, -
Вироком Московського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2015 року ОСОБА_5 була засуджена за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, та визначено, що строк відбування покарання рахувати з дня її затримання.
20.09.17. до Новозаводського районного суду м. Чернігова надійшло клопотання засудженої ОСОБА_5 про застосування щодо неї Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.
Засуджена ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила застосувати відносно неї положення ЗУ «Про амністію у 2016 році», оскільки вона має двох неповнолітніх дітей.
Захисник просила задовольнити клопотання засудженої ОСОБА_5 .
Представник ДУ «Чернігівська виправна колоні (№ 44)» та прокурор заперечували проти задоволення клопотання, оскільки воно безпідставне та засуджена не підпадає під дію ЗУ «Про амністію у 2016 році».
Вислухавши думку засудженої, захисника, представника ЧВК 44, прокурора, дослідивши матеріали особової справи засудженої № 126-Г-15, матеріали даної справи, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_5 про застосування щодо неї Закону України «Про амністію у 2016 році» задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 засуджена за вироком Московського районного суду м. Харкова від 17.04.2015 року за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, строк відбування покарання рахувати з дня її затримання (а.с.3 особової справи № 126-Г-15). Вирок суду набрав законної сили 18 травня 2015 року.
Відповідно до рапорту інспектора Московського ВП ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_5 була затримана 16 листопада 2015 року (а.с.1 особової справи № 126-Г-15).
Згідно ст. 4 ЗУ «Про амністію у 2016 році» визначено, що звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, зазначених у статті 1 цього Закону, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
Таким чином вбачається, що ОСОБА_5 була затримана 16.11.15. та з вказаної дати обраховується строк відбування нею покарання, однак на час розгляду клопотання про застосування до неї амністії, ОСОБА_5 не відбула половину призначеного їй покарання, а тому вона не може бути звільнена від відбування покарання згідно положень ст. 4 ЗУ «Про амністію у 2016 році».
Крім того, згідно пункту п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких з зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: підлягають особи, які на момент вчинення злочину не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
З матеріалів особової справи ОСОБА_5 № 126-Г-15 вбачається, що вона є матір'ю двох неповнолітніх дітей: дочки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо яких рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 27 серпня 2014 року було вирішено позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав (а.с.13-15 особової справи № 126-Г-15).
Отже, з вищевказаного вбачається, що засуджена ОСОБА_5 відбула менше половини покарання, призначеного вироком Московського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2015 року, позбавлена батьківських прав щодо двох своїх неповнолітніх дітей, а тому вона не може бути звільнена від покарання згідно положень ЗУ «Про амністію у 2016 році».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 85, 86 КК України, Законом України «Про застосування амністії в Україні», Законом України «Про амністію у 2016 році», суд, -
В задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_5 про застосування щодо неї Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб до апеляційного суду Чернігівської області з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1