ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.11.2017Справа № 910/18488/17
За позовом Приватного акціонерного товариства "ОТІС"
до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва"
про стягнення 10 611,27 грн.
Суддя Лиськов М.О.
Представники:
від позивача: Мацюк В.В. (дов.№10 від 30.01.2017)
від відповідача: не з'явився
23.10.2017 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 156-юр від 19.10.2017 Приватного акціонерного товариства "ОТІС" (надалі - позивач) до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (надалі - відповідач) про стягнення 10 611,27 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/18488/17, розгляд справи призначено на 08.11.2017.
В судове засідання 08.11.2017 прибув представник позивача та подав клопотання про припинення провадження по справі, у зв'язку зі сплатою відповідачем суми заборгованості, що підтверджується випискою з рахунку.
Із матеріалів справи вбачається що відповідачем сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 10 611.27 грн., стягнення яких є предметом спору у даній справі. Вказане підтверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки про перерахування коштів від 27.10.2017.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про те, що на даний час відсутній предмет спору у справі № 910/18488/17, а тому провадження по справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку зі сплатою відповідачем суми основної заборгованості перед позивачем в розмірі 10 611.27 грн, що підтверджується наданими доказами.
Судом враховано, що суб'єкти господарювання мають можливість самостійно регулювати свої відносини, діяти на власний розсуд, а тому суд вважає за можливе припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору і це припинення не суперечить чинному законодавству.
Пунктом 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Згідно з п.4.4 вказаної Постанови господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору( наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу, тощо), якщо між сторонами у зв»язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що заборгованість в сумі 10 611.27 грн. відповідач погасив позивачу після дати звернення останнього до суду з цим позовом, тобто станом на вказану дату предмет спору у позовних вимогах про стягнення вказаної суми існував, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 10 611.27 грн.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі за відсутності предмету спору.
Частиною 2 статті 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Дослідивши матеріали справи та зважаючи на те, що спір врегульовано самими сторонами шляхом і між ними не залишилось неврегульованих питань, суд дійшов до висновку про припинення провадження у справі. При цьому суд враховує, що припинення провадження у справі не суперечить вимогам закону і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, оскільки спір виник з вини відповідача (на момент звернення позивача до суду існувало прострочене грошове зобов'язання, що порушувало право позивача), то згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
При цьому суд відзначає, що правові підстави для повернення судового збору з Державного бюджету України на користь позивача згідно положень ст. 7 Закону України "Про судовий збір" відсутні, оскільки за змістом абз. 5 п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку зменшення позивачем позовних вимог чи припинення судом провадження у справі внаслідок часткового/повного визнання та задоволення позову відповідачем після подання позову судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Аналогічні приписи містяться в п.4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу шостого Господарського процесуального кодексу України ".
При цьому Пленум зазначає, що у застосуванні ч.2 ст.49 ГПК України судам слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80 ч. 1 п. 4, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Припинити провадження у справі №910/18488/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "ОТІС" до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" про стягнення 10 611,27 грн.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд. 17, код ЄДРПОУ 39607507) на користь Приватного акціонерного товариства "ОТІС" (03062, м. Київ, вул. Ескаваторна, буд. 37, код ЄДРПОУ 14357579) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
3. Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути пред'явлена до виконання до 08.11.2020.
4. Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.
6. Копію ухвали розіслати сторонам.
Суддя Лиськов М.О.