07.11.2017 Справа № 907/659/17
За позовом приватного акціонерного товариства ''Закарпатавтотранс'', м. Ужгород
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю ''Іршавське АТП 12143 '', м. Іршава
про стягнення 294750,00 гривень
Головуючий суддя Г.Й. Бобрик
за участі представників:
від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 03.01.2017 року
від відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 01.09.2017
Суть спору: приватне акціонерне товариство ''Закарпатавтотранс'', м. Ужгород звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ''Іршавське АТП 12143 '', м. Іршава 294750,00 гривень. штрафних санкцій за порушення виконання зобов'язань за договором про надання послуг автостанцією перевізникові №07-06/2 від 18.03.2013 р.
Ухвалою господарського суду від 06.09.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.09.2017.
У судовому засіданні 18.09.2017 відповідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін, для надання додаткових доказів та заперечень, суд оголосив перерву до 02.10.2017, яку продовжено до 24.10.2017, до 06.11.2017, до 07.11.2017.
Відповідач, у наданому суду відзиві на позов, та представник відповідача усними поясненням проти позову заперечує, зокрема , покликаючись на те, що позивач не обґрунтував та не підтвердив належними та допустимими доказами про дійсне порушення, за яке передбачена відповідальність згідно з п.4.2 Договору про надання послуг автостанцією перевізникові №07-06/2 від 18.03.2013 р.; що журнал диспетчерський, який позивач подав на підтвердження зривів/незаїздів на автостанцію не є підставою для стягнення штрафних санкцій та не може бути перевірений водіями перевізниками; що Договір від 18.03.2013 № 07-0612 не містить жодних вказівок на те, що диспетчерський супровід рейсів виключно здійснювався за допомогою електронної системи.
Відповідач стверджує, що кожен випадок зриву чи незаїзду на маршрут, якщо такий відбувався з технічних причин або у зв"язку з форс - мажорними обставинами, диспетчер "Перевізника" повідомляв "Власника"- позивача засобами зв"язку , що виключає можливість застосування штрафних санкцій. На підтвердження чого надав суду витяг із електронного журналу повідомлень - попереджень та копії листів, які надсилались позивачу та які підтверджують попередження позивача про такі зриви.
Заявляє про застосування до даних правовідносин строку позовної давності згідно ст. 258 Цивільного кодексу України.
Позивачем, на спростування заперечень відповідача, подано письмову заяву, в якій зазначено, що відповідно до додаткової угоди №10 від 01.07.2016 року до договору про надання послуг автостанцією перевізникові №07-06/2 від 18.03.2013 року сторони погодили, що позивач надаватиме послуги автостанцій відповідачеві за маршрутами, що виконуються відповідачем, фіксуючи прибуття та відправлення автобусів з/на автостанцію в дорожніх листах ТОВ «Іршавське АТП 12143» та диспетчерському журналі ПрАТ «Закарпатавтотранс». Цим самим сторонами договору було досягнуто взаємної згоди щодо порядку фіксації руху автобусів згідно з розкладами руху.
Наголошено на тому, що відповідач не надав жодного доказу належного виконання ним зобов'язань за договором (дорожніх листів з відмітками автостанцій).
З приводу тверджень відповідача щодо повідомлення позивача про зриви рейсів позивачем відзначено, що вказана інформація не відповідає дійсності. Наданий відповідачем ОСОБА_3 повідомлень про зриви/незаїзди не містить чіткого розмежування на зриви чи незаїзди, часу повідомлення, доказів здійснення таких повідомлень. Водночас, відповідач, надавши ОСОБА_3 повідомлень про зриви/незаїзди, визнав факти зривів рейсів та незаїздів на автостанцію..
Крім того, позивачем наголошено, що згідно з пунктом 35 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Уряду України №176 від 18.02.1997 року перевізник самостійно забезпечує у повному обсязі перевезення пасажирів відповідно до умов договору про організацію перевезень або дозволу, в тому числі резервними автобусами, на випадок виходу автобуса з ладу чи збільшення пасажиропотоку. Посилаючись на наявність форс-мажорних обставин та технічних несправностей транспортних засобів , відповідач не надав передбаченого пунктом 5.1 договору належного підтвердження таких обставин.
На заперечення відповідача щодо зазначення позивачем у позовній заяві та письмовій вимозі різної кількості зривів рейсів та незаїздів, а також суми штрафних санкцій, позивач пояснив, що застосування штрафних санкцій є правом управленої сторони, у тому числі застосовувати штрафні санкції як у повному розмірі, так і частково.
В спростування доводів відповідача щодо пропуску строків позовної давності позивач посилається на пункт 4 додаткової угоди №10 від 07.07.2016 року до Договору відповідно до положень якого сторони погодили встановити строк позовної давності щодо усіх вимог, які можуть випливати із умов договору №07-06/2 від 18.03.2013 року у три роки. Доводи відповідача щодо пропуску строку позовної давності вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки спірні відносини охоплюють період з 07.07.2016 року по 15.08.2017, а позов подано до суду 05.09.2017, а відтак строк позовної давності щодо заявлених вимог не пропущено.
Вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документальні докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
18 березня 2013 року між відкритим акціонерним товариством «Закарпатавтотранс», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Закарпатавтотранс» (як Власником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Іршавське АТП 12143» (як Перевізником) на підставі пункту 114 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. №176 ( далі Правила) та Дозволу Державтотрансадміністрації було укладено договір про надання послуг автостанцією перевізникові №07-06/2 (далі - Договір) з додатками , які є його невід"ємною частиною. Термін дії договору відповідно до п. 9 Договору встановлено з 18.03.2013 року і до дати, якою встановлено останній день строку дії договору Перевізника із організатором перевезень., тобто до 20.05.2018 р. ( п. розділ 5 договору №011530 від 21.05.2015 р. про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування.
Відповідно до п.1.1 договору Власник за завданням Перевізника надає йому на території своїх автостанцій ( автовокзалів) комплекс обов"язкових та передбачених законодавством послуг, пов"язаних з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів транспортом Перевізника, продажем проїзних квитків та квитанцій на перевезення багажу, диспетчерським управлінням, організацією прибуття і відправлення автобусів, інформуванням водіїв щодо умов дорожнього руху, а також інші послуги відповідно до вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" і Правил.
Згідно з положеннями п.1.2 Договору Власник надає Перевізникові послуги з обслуговування перевезень пасажирів автобусами за маршрутом ( маршрутами), перелік яких наведено у Додатку №1 , що є невід"ємною частиною цього договору.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується представниками сторін, присутніми у судових засіданнях, що упродовж періоду 07.07.2016 року по 15.08.2017 року автостанціями позивача надавались послуги на наступних маршрутах відповідача:
№ Маршруту Назва маршруту Термін дії дозвільних документів на маршруті
161Іршава - Арданово16.12.2019
167Іршава - Довге16.12.2019
169Іршава - Загаття16.12.2019
174Іршава - Лисичево16.12.2019
182Іршава - Собатино16.12.2019
183Іршава - Суха12.19.2019
190-1Іршава - Негрово15.10.2018
445Іршава - Хуст ч/з Широке06.07.2019
454Ільниця - Мукачево06.07.2021
492Ільниця - Виноградів06.07.2018
515/516Іршава - Виноградів - Кушниця24.09.2018
689/690Іршава - Ужгород06.07.2019
701/702Іршава - Ужгород20.05.2018
719/720Липча - Ужгород11.06.2020
723/724Лисичево - Ужгород31.05.2018
Перелік маршрутів відповідача, організованих Закарпатською облдержадміністрацією публічно розміщений на офіційному веб-ресурсі Закарпатської ОДА за посиланням http://www.carpathia.gov.ua/ua/615.htm.
Перелік маршрутів відповідача, організованих Іршавською райдержадміністрацією зазначений у повідомленні Іршавської РДА №02-20/2364 від 06.12.2016 року (копія долучена до позовної заяви)
Регулярність виконання пасажирських перевезень на вищезазначених маршрутах визначено розкладами руху.
Відповідно до п.2.5.1 Позивач зобов"язався, зокрема, здійснювати диспетчерське управління та організацію прибуття і відправлення автобусів.
Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався здійснювати відправлення свого транспорту виключно з автовокзалів, автостанцій та диспетчерських пунктів, передбачених розкладом руху за певним маршрутом Організатором перевезень 2.3.1 Договору; проводити не раніше одного разу на місяць з Власником звірку взаємних розрахунків ( п.2.3.3 Договору); у разі неможливості виконати рейс невідкладно сповістити про це Власника письмово чи за допомогою засобів зв"язку ( п.2.3.4 Договору).
Сторонами договору узгоджена відповідальність за невиконання обовязків, передбачених Договором. Зокрема, відповідальність перевізника (відповідача)
визначена п. 4.2. договору, а саме, підпунктами 4.2.1., 4.2.2., 4.2.3.
Згідно п. 4.2.1. за зрив рейсу без попередження власника згідно підпункту 2.3.4. пункту 2.3. договору та за відсутності форс - мажорних обставин, передбачено сплату власнику штрафної санкції у розмірі 50 грн. у приміському сполученні, 50 грн. у внутрішньообласному сполученні, 100 грн. у міжобласному сполученні та 100 грн. у міжнародному та міжобласному сполученні (з використанням автобусів підвищеної комфортності).
За положеннями п. 4.2.2. порушення графіку руху у разі прибуття на автостанцію (автовокзал) формування відправлення із запізненням більше ніж на 15 хв., яке викликане форс мажорними обставинами або станом дорожнього покриття має наслідком сплату перевізником власнику 30 грн., а у разі незаїзду згідно розкладу руху 100 грн.
За зміну класу рухомого складу, про яку не було повідомлено відповідно до підпункту 2.3.2. пункту 2.3. цього Договору перевізник сплачує власнику 5 грн.
Невиконання відповідачем у період 07.07.2016 року по 15.08.2017 року взятих на себе зобовязань за договором про надання послуг автостанцією перевізникові №07-06/2 від 18.03.2013 що полягають у зривах рейсів без повідомлення автостанції у кількості 5833 та 31 незаїздах автобусів на автостанції, які передбачені розкладом руху, стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення штрафних санкцій за порушення договірних зобовязань. Розмір штрафних санкцій за 5833 зривів рейсів складає 291650,00 гривень. Розмір штрафних санкцій за 31 незаїзд на автостанції складає 3100,00 гривень. Загальний розмір штрафних санкційза розрахунками позивача складає 294750,00 гривень.
На підтвердження фактів порушення відповідачем договірних зобовязань, за які нараховано санкції, що є предметом даного спору подано звіти із диспетчерського журналу позивача про порушення договірних зобов'язань відповідачем, із якого вбачається, що за період з 07.07.2016 по 15.08.2017 року включно, відповідачем, всупереч вимог Договору було вчинено 5 833 зривів рейсів та 31 незаїздів на автостанції на загальну суму 294750,00 гривень. Диспетчерський журнал позивачем ведеться у електронному вигляді, за допомогою автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями «Автостанція», зареєстрованої на підставі Свідоцтва Міністерства освіти і науки України ВР№00124, яка використовується на підставі договору про передачу науково-технічної продукції №17/2010-86 від 11 жовтня 2010 року та введена в роботу ВАТ «Закарпатавтотранс» наказом №383 від 21 жовтня 2010 року. Також до матеріалів справи позивачем долучено договори із організатором перевезень та розкладами руху рейсових автобусів відповідача, якими визначено маршрути та графіки руху автобусів, та квитково-касові документи (чеки) на повернення коштів пасажирам по рейсам, що були зірвані відповідачем упродовж спірного періоду.
У зв"язку з наведеним, 29.08.2017 року позивачем скеровано до відповідача письмову вимогу про сплату штрафних санкцій №1087/07-04, передбачених п.п.4.2.1 та 4.2.2 Договору на рахунок позивача, яка залишилась відповідачем без реагування.
Згідно ст. 1 розділу 1 Закону України „Про автомобільний транспорт: автобусний маршрут шлях проходження автобуса між початковим та кінцевим пунктами з визначеними місцями на дорозі для посадки (висадки) пасажирів; автобусний маршрут загального користування автобусний маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення; графік руху відомості про час і послідовність виконання рейсу; автостанція споруда або комплекс будівель, споруд, стоянок та під'їздів для прийняття, відправлення, управління рухом автобусів та обслуговування пасажирів; рейс рух транспортного засобу від початкового до кінцевого пункту маршруту; оборотний рейс рух автобуса від початкової до кінцевої зупинки маршруту і у зворотному напрямку до початкової зупинки.
З огляду на наведене визначення терміну „рейс, зірваний рейс, в тому числі і оборотний це той рейс, який не відбувся.
При цьому, незаїздом належить визнати невиконання перевізником обов'язку щодо прибуття автобусів відповідно до розкладу руху на проміжні автостанції згідно затвердженого маршруту, оскільки згідно п. 2.3.1. перевізник зобовязаний здійснювати відправлення свого транспорту виключно з автовокзалів, автостанцій та диспетчерських пунктів, передбачених розкладом руху за певним маршрутом.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Приписами ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Заявлені до стягнення санкції ґрунтуються на умовах договору сторін, що відповідає положенням вищевказаних норм Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
З огляду на наведене, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими матеріалами справи, не спростованими відповідачем, підлягають задоволенню в повному обсязі. Стягненню з відповідача підлягає сума 294750,00 гривень (двісті дев'яносто чотири тисячі сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) штрафних санкцій, з яких 291650,00 грн. штрафні санкцій за 5833 зривів рейсів та 3100,00 грн. - штрафні санкції за 31 незаїзд на автостанції.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, про те, що кожен випадок зриву чи незаїзд на автостанції, якщо такий відбувався з технічних причин або у зв"язку з форс - мажорними обставинами, диспетчер "Перевізника" повідомляв "Власника"- позивача засобами зв"язку, у спосіб, визначений умовами договору ( п.2.3.4), не підтверджені відповідними доказами, а тому судом не взяті до уваги.
Заява відповідача про застосування строку позовної давності відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, судом відхилена, оскільки сторони в п. 4 додаткової угоди №10 від 07.07.2016 до Договору про надання послуг автостанцією перевізникові №07-06/2 від 18.03.2013 р. встановили строк позовної давності щодо усіх вимог, які можуть випливати із умов договору №07-06/2 від 18.03.2013 р. три роки, а отже відсутні підстави для застосування судом позовної давності.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати позивача по оплаті судового збору в розмірі 6117,00 грн. суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Іршавське АТП 12143" (90100, Закарпатська область, Іршавський район, м. Іршава, вул. Федорова, 33, код ЄДРПОУ 38056369) на користь приватного акціонерного товариства "Закарпатавтотранс" (88015, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Перемоги, 102, код ЄДРПОУ 03113934) суму 294750,00 гривень (двісті дев'яносто чотири тисячі сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) штрафних санкцій ( з яких 291650,00 грн. штрафні санкцій за 5833 зривів рейсів та 3100,00 грн. - штрафні санкції за 31 незаїзд на автостанції) та 6117,00 грн. ( шість тисяч сто сімнадцять грн. 00 коп.) відшкодування витрат позивача по сплаті судового збору. Видати наказ
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.
Вступну та резолютивну частини рішення проголошено 06.11.2017 року.
Повне рішення складено 10.11.2017 року.
Суддя Бобрик Г.Й.