Справа № 755/11394/17 Головуючий у 1 інстанції: Арапіна Н.Є.
Провадження № 22-ц/796/11079/2017 Доповідач: Шебуєва В.А.
08 листопада 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,
суддів Оніщука М.І., Українець Л.Д.,
секретар Майданець К.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та на утримання дружини,-
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та на утримання дружини задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання двох малолітніх дітей: доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 11 квітня 2017 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дружини ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11 квітня 2017 року і до 23 березня 2019 року.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1280,00 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дружини ОСОБА_3 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення аліментів на її утримання. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Відповідач не має можливості сплачувати аліменти на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку. Він надав суду докази, що не має на праві власності нерухомого майна та не працює.
В апеляційній інстанції ОСОБА_2 та його представник підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити.
Позивач ОСОБА_3 та її представник просять відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 вересня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб (а .с. 7).
Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8, 9).
11 квітня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей в розмірі 1/2 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з даним позовом і до досягнення дітьми повноліття, а також аліментів на своє утримання до досягнення дітьми трирічного віку в розмірі 1/4 частини від видів його заробітку (доходу) щомісячно.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнив частково. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання двох малолітніх дітей в розмірі 1/3 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 11 квітня 2017 року і до досягнення дітьми повноліття, а також стягнув з ОСОБА_2 аліменти на утримання дружини ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11 квітня 2017 року і до 23 березня 2019 року.
Розглядаючи справу в межах апеляційної скарги ОСОБА_2, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення аліментів на своє утримання до досягнення дітьми трирічного віку.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
ОСОБА_2 не довів наявність обставин неможливості сплачувати аліменти на утримання дружини ОСОБА_3 до досягнення дітьми трирічного віку.
Той факт, що ОСОБА_2 не працює, не звільняє його від обов'язку надання відповідного забезпечення дружині до досягнення дітьми трирічного віку. Як пояснив суду ОСОБА_2, він не є непрацездатним, на обліку у Київському міському центрі зайнятості не перебуває, звільнився з попереднього місця роботі за згодою сторін та більше не працевлаштовувався. Посилаючись на те, що не працює, ОСОБА_2 не зазначив за рахунок чого він забезпечує свої власні потреби та не надав будь-яких доказів на підтвердження відповідних обставин. Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта про те, що відповідач не має будь-яких доходів. В апеляційній скарзі представник відповідача зазначає, що він забезпечує своїх дітей продуктами харчування, одягом та всім необхідним для їх розвитку. Відсутність нерухомого майна на праві власності у відповідача не доводить факт скрутного матеріального становища відповідача та не є передбаченою законодавством підставою для звільнення від обов'язку надавати відповідну матеріальну допомогу дружині, яка перебуває у відпусті по догляду за дітьми.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка наявним у матеріалах справи доказам, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей сторонами не оскаржене.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, відхилити, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді