Справа № 759/3120/17 Головуючий у 1 інстанції: Ул'яновська О.В.
Провадження № 22-ц/796/10559/2017 Доповідач: Шебуєва В.А.
08 листопада 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,
суддів Оніщука М.І., Українець Л.Д.,
секретар Майданець К.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Кредитної спілки «ЗаРаЗ» на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року про відмову в задоволенні заяви Кредитної спілки «ЗаРаЗ» про забезпечення її позову до ОСОБА_1 про стягнення збитків,-
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви Кредитної спілки «ЗаРаЗ» (далі - КС «ЗаРаЗ») про забезпечення її позову до ОСОБА_1 про стягнення збитків.
В апеляційній скарзі КС «ЗаРаЗ» просить скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову про забезпечення позову КС «ЗаРаЗ» шляхом накладення арешту на ј частку квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 Посилається на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Апелянт вважає помилковим висновок суду про недоведеність факту, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також неспівмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. До заяви про забезпечення позову КС "ЗаРаЗ" надала докази належності відповідачці на праві власності ј частки квартири АДРЕСА_2, а також того, що вказана частка квартири була виставлена ОСОБА_1 на продаж. Відповідно до заявлених вимог КС просила стягнути з відповідачки 225 916,47 грн., середня ринкова вартість ј частки подібних квартир становить від 180 250 грн. до 206 000 грн.
В судове засідання представник КС "ЗаРаЗ не з'явився, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у відсутність апелянта.
ОСОБА_1 та її представник просять відхилити подану апеляційну скаргу, а ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 лютого 2017 року КС «ЗаРаЗ» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків в розмірі 225 916,48 грн.
22 серпня 2017 року КС «ЗаРаЗ» звернулася до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме, на ј частку квартири АДРЕСА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 73424180000, зареєстрованому в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 червня 2013 року, з метою перешкоджання його відчуження до ухвалення в справі рішення.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року у задоволенні заяви КС «ЗаРаЗ» про забезпечення позову відмовлено. За висновком суду КС «ЗаРаЗ» не надала доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також з того, що заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами.
Колегія суддів не може погодитись з ухвалою суду першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до п. п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Забезпечення позову спрямоване насамперед проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову КС «ЗаРаЗ» надало інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 22 серпня 2017 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 є власником ј частки двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 47,40 кв.м, житловою площею 30 кв.м.
З наданої суду роздруківки з мережі Інтернет вбачається, що на сайті продажу нерухомого майна наявне оголошення про продаж ОСОБА_1 кімнати у вказаній квартирі (а. с. 23-24, 25-28).
На вказане суд першої інстанції увагу не звернув та безпідставно відмовив у задоволенні заяви КС «ЗаРаЗ» про забезпечення її позову шляхом накладення арешту на ј частку квартири АДРЕСА_1.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд також зазначив, що заходи, які просить вжити позивач, неспівмірні із заявленими вимогами, оскільки вартість квартири значно перевищу ціну позову.
Разом з тим, суд неправильно розтлумачив поняття співмірності заходів забезпечення позову.
В порядку забезпечення позову може бути накладено арешт на майно, яке за своєю вартістю перевищує ціну позову. При цьому треба враховувати наявність іншого майна у відповідача, на яке може бути накладено арешт. Таким чином, дотримання принципу співмірності полягає в тому, що за наявності відповідної інформації арешт накладається на те майно, яке за своєю вартість найбільш відповідає ціні позову.
Відповідно до наданої суду Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданої, у відповідачки відсутнє інше нерухоме майно. В матеріалах справи відсутня оцінка вартості 1/4 частки квартири АДРЕСА_4.
Відтак, суд дійшов безпідставного висновку про неспівмірність заходів забезпечення позову, які просить вжити позивач, заявленим вимогам.
Враховуючи викладене, ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення заяви КС «ЗаРаЗ» про забезпечення її позову шляхом накладення арешту на ј частку квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Кредитної спілки «ЗаРаЗ» задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу.
Задовольнити заяву Кредитної спілки «ЗаРаЗ» про забезпечення її позову до ОСОБА_1 про стягнення збитків.
Накласти арешт на ј частку квартири АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 73424180000 зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 червня 2013 року, загальною площею 47,40 кв.м, житловою площею 30 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1.
Стягувач: Кредитна спілка «ЗаРаЗ» (вул. В.Забіли, 5 м. Київ, 03039; код ЄДРПОУ 37716197).
Боржник: ОСОБА_1 (АДРЕСА_5, 03134, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер картки платника податків: НОМЕР_1).
Ухвала набирає законної сила з дня її постановлення та підлягає негайному виконанню.
Строк пред'явлення ухвали до виконання: протягом трьох років з наступного дня після набрання законної сили - до 08 листопада 2020 року.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді