04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
09.11.2017 Справа №925/686/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Остапенка О.М.
Сотнікова С.В.
розглянувши заяву про самовідвід судді Верховця А.А.,
за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Пічугіна І.В.
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.10.2017 (суддя Хабазня Ю.А.)
за заявою Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України"
до селянського (фермерського) господарства "Аграрій"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.10.2017 у справі № 925/686/13 заяву ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Пічугіна І.В. від 22.09.2017 №01-21/65 (вх.суду №20392/17 від 25.09.2017) задоволено. Звільнено арбітражного керуючого Пічугіна І.В. від виконання повноважень ліквідатора банкрута. Клопотання ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Пічугіна І.В. від 12.10.2017 вх.суду №21946/17 задоволено. Затверджено погоджений (схвалений) комітетом кредиторів (протоколи №6 від 25.05.2016 та №7 від 08.09.2017) звіт ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Пічугіна І.В. про нарахування грошової винагороди і здійснення витрат на суму 143183,66 грн. У задоволенні клопотання ліквідатора банкрута Пічугіна І.В. від 22.09.2017 №01-21/66 (вх.суду №20425/17 від 25.09.2017) про пропорційне стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого з кредиторів боржника, відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, арбітражний керуючий Пічугін І.В. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.10.2017 по справі №925/686/13 в частині відмовлення у задоволенні клопотання від 22.09.2017 №01-21/66 (вх.суду №20425/17 від 25.09.2017). Просить суд прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання ліквідатора від 22.09.2017 р. (вх.суду №20425/17 від 25.09.2017) про покладення обов'язку оплати послуг ліквідатора на всіх виявлених кредиторів у справі, пропорційно визнаним кредиторським вимогам.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 06.11.2017 для розгляду апеляційної скарги арбітражного керуючого Пічугіна І.В. сформовано склад колегії суддів: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В.
Під час попередньої підготовки справи до розгляду, колегією суду, яка сформована згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 06.11.2017 встановлено обставини, які виключають можливість участі судді Верховець А.А. у розгляді даної справи.
В зв'язку з чим, головуючим суддею - Верховцем А.А. заявлено заяву про самовідвід від розгляду справи № 925/686/13, яка мотивована наявністю обставин, які виключають можливість участі судді у розгляді даної справи, а також з огляду на наступне.
При дослідженні матеріалів справи №925/686/13 встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2013 у справі № 925/686/13 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 у даній справі (у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гарник Л.Л., судді: Верховець А.А., Доманська М.Л.) за заявою Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" до селянського (фермерського) господарства "Аграрій"про банкрутство.
Так, постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2013 у справі № 925/686/13 задоволено касаційну скаргу Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України"; скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30.04.2013 у справі № 925/686/13; справу № 925/686/13 передано до Господарського суду Черкаської області.
Згідно ст. 20 ГПК України суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.
За змістом положень статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VІ: "Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.".
Згідно зі ст. 2-1 ГПК України у господарських судах функціонує автоматизована система документообігу, що забезпечує, зокрема, об'єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та рівної кількості справ для кожного судді.
Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.
Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
У відповідності до ст.ст. 2-1, 20 ГПК України визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебуває у провадженні судді, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, з урахуванням спеціалізації суддів. Порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ч. 3 ст. 2-1 ГПК України, є підставою для відводу судді.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
У рішенні у справі "Занд проти Австрії" Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".
Фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на склад колегії у кожній справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (заява №21722/11).
З наведеного вище вбачається, що склад колегії було визначено із застосування автоматизованої системи документообігу за принципом вірогідності. Однак, передача апеляційної скарги арбітражного керуючого Пічугіна І.В. на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Верховця А.А., суддів: Остапенка О.М., Сотнікова С.В. У зв'язку з помилково визначеним складом колегії суду (суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю), порушує зазначений принцип, що в свою чергу порушує вимоги щодо розгляду справи судом, встановлені законом.
В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
З метою недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо правильності визначення складу колегії і неупередженості колегії суддів апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади України, дана спарва підлягає повторному автоматизованому розподілу.
Враховуючи викладене, головуючий у даній справі суддя Верховець А.А. просив здійснити повторний автоматизований розподіл справи № 925/686/13 у зв'язку з забороною брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення.
Розглянувши подану суддею Верховцем А.А. заяву про самовідвід, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню, із врахуванням наступного.
Так, частина 2 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що за наявності підстав, викладених у ч. 1 вказаної статті, суддя повинен заявити самовідвід.
Самовідвід - особиста заява судді про усунення себе від участі у розгляді даної справи. Заявлення самовідводу є обов'язком судді, який він має виконати, як тільки йому стають відомі обставини, що є підставою для відводу, зазначені у ч. 1 даної статті.
Питання про відвід судді вирішується судом у нарадчій кімнаті. У такому ж порядку вирішується питання про самовідвід суддів. У разі колегіального розгляду справи винесенню ухвали може передувати відповідна письмова заява судді з наведенням мотивів самовідводу.
Форми заявлення самовідводу судді процесуальним законом не передбачені. Отже, достатнім є зазначення про це у відповідній ухвалі, винесеній згідно з частиною п'ятою статті 20 ГПК України та з урахуванням вимог статті 86 названого Кодексу.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Фельдман проти України", no. 76556/01 та 38779/04, від 08.04.2010, констатує, що Суд визнає, що у певних сферах може бути важко формулювати закони з високою чіткістю, а певний рівень гнучкості навіть може бути бажаним, щоб дати національним судам змогу застосовувати право у світлі своєї оцінки того, які заходи необхідні за конкретних обставин кожної справи. Логічним наслідком принципу загального застосування законів є те, що законодавчі акти не завжди є чітко сформульованими. Необхідність уникати надмірної жорсткості у формулюваннях та відповідати обставинам, що змінюються, означає, що багато законів неминуче мають більшою або меншою мірою нечіткі формулювання. Тлумачення та застосування таких актів залежить від практики.
У рішеннях Суду у справі "Шульга проти України", no. 16652/04 від 02.12.2010 та у рішенні Суду у справі "Білий проти України" no. 14475/03 від 21.10.2010 зазначено, що Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок, швидкими та ефективними.
А також, у рішенні Суду у справі "Олександр Волков проти України", no. 21722/11, від 09.01.2013, наголошено, що "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 ГПК України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному з суддів або всьому складу суду справа розглядається в тому самому господарському суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 2-1 цього Кодексу.
Розглянувши подану головуючим суддею Верховцем А.А. заяву про самовідвід з підстав зазначених вище, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню, оскільки вищенаведене унеможливлює подальший розгляд справи № 925/686/13 у даному складі суддів.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 ГПК України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному з суддів або всьому складу суду справа розглядається в тому самому господарському суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 2-1 цього Кодексу.
1. Заяву судді Верховця А.А. про самовідвід у справі № 925/686/13 задовольнити.
2. Матеріали справи № 925/686/13 передати для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.А. Верховець
Судді О.М. Остапенко
С.В. Сотніков