06.11.2017 Справа № 904/2850/17
За заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
У справі
За позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпро
до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", м. Дніпро
відповідача-2 фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Чаплинка Лисянського району Черка
про стягнення 3 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 5 858,00 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 8 534,32 грн. пені, 3 484,80 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання - Гриценко І.О.
Представники:
від позивача - представник не з'явився
від відповідача-1- представник не з'явився
від відповідача -2 - представник не з'явився
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017 позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" та відповідача -2 фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 20 877,12 грн. за договором банківського обслуговування задоволено частково.
09.06.2017 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області видано накази.
19.10.2017 від фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 надійшла заява про визнання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2017 по справі № 904/2850/17 таким, що не підлягає виконанню.
У зв'язку з перебуванням судді Бондарєва Е.М. у відпустці, автоматизованою системою діловодства спеціалізованого суду, згідно з розпорядженням № 878 від 23.10.2017 заяву передано для розгляду судді Назаренко Н.Г.
25.10.2017 суд звернувся з запитом про надання справи для розгляду зазначеної заяви.
26.10.2017 справу було надано.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017, заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню прийнята судом до розгляду в судовому засіданні на 06.11.2017.
Заява обґрунтована тим, що 09.06.2017 року Господарський суд Дніпропетровської області на виконання рішення суду від 25.05.2017 у справі №904/2850/17 видав наказ про примусове виконання. 15.09.2017 р. державний виконавець Лисянського районного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області Колотило С.В. відкрив виконавче провадження №54721981. 26.09.2017 р. головний державний виконавець Лисянського районного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області Вдовиченко Н. М. прийняла постанову про арешт майна боржника. 09.10.2017 р. головний державний виконавець Лисянського районного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області Вдовиченко Н. М. прийняла постанову про арешт коштів
боржника. 09.10.2017 р. мій представник, ОСОБА_4, отримав у Лисянському районному відділі ДВС ГТУЮ у Черкаській області копію наказу від 09.06.2017 р. Господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання у справі №904/2850/17. Так, заявник зазначає, що Господарський суд Дніпропетровської області встановив, що рішення суду від 25.05.2017 р. у справі №904/2850/17 набрало законної сили 09.06.2017 р. 25.05.2017 суд проголосив вступну і резолютивну частину рішення, 29.05.2017р. виготовлений повний текст рішення. 01.06.2017 рішення оприлюднено в ЄДРСР. Апеляційна скарга подана 07.06.2017 рекомендованим листом 1930100586793. Господарський суд Дніпропетровської області отримав апеляційну скаргу 13.06.2017. 20.06.2017 р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд прийняв ухвалу про повернення апеляційної скарги. 31.07.2017 р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалив прийняти до розгляду апеляційну скаргу. 16.08.2017 р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалив прийняти апеляційну скаргу до свого провадження. 16.08.2017 р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалив розгляд апеляційної скарги відкласти на 20.09.2017 р. 20.09.2017 р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалив прийняти апеляційну скаргу до свого провадження.
На підставі вищевикладеного, заявник вважає, що наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2017 у справі №904/2850/17 прийнятий помилково, і має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню.
06.11.2017 представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Заявник (ФОП ОСОБА_1) надіслав на електронну пошту суду клопотання про розгляд справи без участі його та його представника.
Частиною 3 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017 року у справі № 904/2850/17 (суддя Бондарєв Е.М. ) позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитом у сумі 3 000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 5 858,00 грн., пеню у сумі 4 000,00 грн., комісію за користування кредитом у сумі 3 484,80 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" судовий збір у сумі 800,00 грн.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" судовий збір у сумі 800,00 грн.
09.06.2017 на примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2017 видано накази.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.09.2017, апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишена без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017 року у справі №904/2850/17 залишено без змін.
Отже, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017 року у справі №904/2850/17 набрало законної сили 20.09.2017.
Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Частиною 1 ст. 116 ГПК України унормовано, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до виконання в установленому законодавством порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Частиною 4 ст. 117 ГПК України встановлено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Пунктом 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що ч. 4 ст. 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:
- якщо його видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Рішення суду, на підставі якого було видано наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2017, набрало законної сили та не скасовано Дніпропетровським апеляційним господарським судом за результатами апеляційного оскарження.
Враховуючи викладене, обставини, на які посилається заявник, не є обставинами для визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
З огляду на зазначене ухвала суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перепоною у завершенні судового провадження і в реалізації громадянином його гарантованого Конвенцією «права на суд», а оскільки така ухвала унеможливлює виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора, тому перешкоджає подальшому розгляду та провадженню у справі (постанова ВСУ від 24 червня 2015 року у справі № 6-608цс15).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обставини на які посилається заявник, не спричиняють такого наслідку, як визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2017 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Щодо вимог заявника зупинити стягнення за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2017 у справі №904/2850/17, такі вимоги також не можуть бути задоволені судом, оскільки відповідно до ч.3 ст. 117 ГПК України зупинення стягнення за наказом та витребування наказу до розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, є правом господарського суду, а не обов'язком.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Керуючись ст. ст. 67, 86, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2017 у справі №904/2850/17 таким, що не підлягає виконанню.
Суддя Н.Г. Назаренко