Справа № 645/4288/17
Провадження № 1-кп/645/511/17
Іменем України
09 листопада 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_2 ,
потерпілого - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харковакримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
Ухвалою суду від 22 вересня 2017 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 19 листопада 2017 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Таким чином, на виконання вимог вказаної частини ст. 331 КПК України, на обговорення учасників судового провадження поставлено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, які існували під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зникли.
Потерпілий підтримав думку прокурора.
Обвинувачений не заперечував щодо продовження строку тримання під вартою.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 372 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05 січня 2018 року.
Копію ухвали направити до Харківської установи виконання покарань (№ 27) для відома.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя -