Постанова від 09.11.2017 по справі 141/853/17

Справа № 141/853/17

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року смт. Оратів

Суддя Оратівського суду Вінницької області Лисак О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли з Оратівського ВП Гайсинського відділу ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого трактористом СФГ «Ескіт», до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП протягом року не притягувався,

за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Оратівського районного суду Вінницької області перебуває адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 , ч.1 ст. 130 КУпАП.

Автоматизованою системою документообігу суду головуючим у вказаній справі є суддя Лисак О.І.

09.11.2017 року ОСОБА_1 заявив відвід головуючому судді Лисаку О.І., мотивуючи його тим, що оскільки огляд на стан визначення його сп'яніння проводився лікарем Оратівської ЦРЛ ОСОБА_2, а ОСОБА_3, яка працює помічником судді Лисака О.І. є його дружиною, що в свою чергу може вплинути на об'єктивність розгляду справи. Тому вважає, що суддя Лисак О.І. не може брати участі в розгляді даної справи, оскільки існують обставини, що викликають сумніви безсторонності, об'єктивності та неупередженості судді.

Суд, вивчивши клопотання ОСОБА_1, вважає, що воно підлягає задоволенню на підставі слідуючого.

У відповідності з ч. 1 та ч.2 ст. 48 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно вимог ст.246 КУпАП України порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Статтею 3 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня стаття, яка б передбачала самовідвід судді. Проте діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України мають відповідні статті про відвід (самовідвід) судді, а тому, при розгляді даної заяви про самовідвід, слід застосувати аналогію права.

Статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, гарантовано, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним, неупередженим та безстороннім судом.

Вимога "неупередженості", згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Білуха проти України", "Салов проти України", "Мироненко проти України", "Фельдман проти України") характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя) повинні бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об'єктивно безстороннім тобто, суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Довіра це суб'єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв'язку з цим викликають недовіру до суду. При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обгрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.

З метою виключення сумніву щодо об'єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, приходжу до висновку, що відвід слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 246, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Лисака О.І. у розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 , ч.1 ст. 130 КУпАП - задовольнити.

Справу повернути до канцелярії суду для проведення її автоматизованого перерозподілу іншому судді.

Постанова оскарженню не підлягає.

СУДДЯ О.І. Лисак

Попередній документ
70116161
Наступний документ
70116163
Інформація про рішення:
№ рішення: 70116162
№ справи: 141/853/17
Дата рішення: 09.11.2017
Дата публікації: 13.11.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Оратівський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції