10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
іменем України
"08" листопада 2017 р. Справа № 806/1672/17
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кузьменко Л.В.
суддів: Іваненко Т.В.
ОСОБА_2,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "30" серпня 2017 р. у справі за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" про стягнення 14934,88 грн. ,
Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" на свою користь адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 14934,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми №10-ПІ, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу працюючих у Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" за 2016 рік складала 13 осіб. Вказує, що відповідач від числа середньооблікової кількості штатних працівників, що складає 13 осіб, повинен був працевлаштувати 1 особу з інвалідністю - штатного працівника. За твердженнями позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" не виконало норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю-штатних працівників облікового складу за 2016 рік, передбачений статтею 19 Закону України "Про основи соціальної інвалідів в Україні" у кількості одного робочого місця, внаслідок чого відповідачу нараховано адміністративно-господарські санкції на загальну суму 14934,88 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції, Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2017 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" є юридичною особою - працедавцем, який, відповідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", зобов'язаний створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.
У лютому 2017 року відповідач подав до Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік (за формою №10-ПІ), згідно якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача впродовж 2016 року становила 13 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - одна особа, кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", - 1 особа. Середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 29192 грн. (а.с. 8).
Відповідно до щомісячних звітів середньооблікова кількість штатних працівників становить з січня по березень 2 особи, з квітня по липень - 7 осіб, в серпні 8 осіб, в вересні - 9 осіб, з жовтня по грудень - 34 особи. Підприємством з вересня 2016 року за договором цивільно-правового характеру, а з жовтня прийнято на роботу працівника, якому відповідно до законодавства встановлено інвалідність (а.с. 65-76).
22 травня 2017 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" позивачем було направлено претензію №41/17 за невиконання нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю у 2016 році від 22.05.2017 вих. №04-67/649, відповідно до якої відповідач зобов'язаний сплатити на користь Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі 14794,72 грн. (а.с. 11).
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, підприємству у зв'язку із несплатою нарахованої суми адміністративно-господарських санкцій - 14596,16 грн. в строки, визначені законодавством, нараховано пеню в сумі 338, 72 грн. (а.с. 10).
Таким чином, загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" перед Житомирським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів складає 14934,88 грн.
У зв'язку з тим, що відповідачем сума адміністративно-господарської санкції не сплачено, позивач звернувся до суду про її стягнення разом з пенею.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що штатна чисельність працівників Товариства, яка відповідно до Закону породжує для останнього обов"язок створити спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів збільшилась лише у вересні 2016 року, відтак, доводи позивача щодо допущення відповідачем помилки при заповненні звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів ф.№10-ПІ не узгоджуються з приписами чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 (далі Закон № 875-XII), Законом України "Про зайнятість населення".
Частинами першою, другої статті 17 Закону № 875-XII встановлено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Приписами частини третьої статті 17 Закону № 875-XII визначено, що відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 18 Закону № 875-XII, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В силу приписів статті 18 Закону № 875-XII на відповідача, як працедавця, покладено обов'язок створити робочі місця і умови для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.
Приписами частини першої, другої статті 19 Закону № 875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно з частинами першою та другою статті 20 Закону №875-XII, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Судами встановлено, матеріалами справи підтверджено, що штатна чисельність працівників у відповідача збільшилась до 13 осіб лише у вересні 2016 року, відтак підстав для встановлення на підприємстві нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, як то передбачено частинами першою та другою статті 19 Закону №875-XII до 30.09.2016 року у відповідача не було.
Колегія суддів не погоджується з доводами позивача, що відпрацьований період 4 повних місяці особою з інвалідністю не може бути зарахований до середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.
Твердження позивача, щодо помилки відповідача при заповненні звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів ф.№10-ПІ не підтверджуються нормами чинного законодавства.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не обґрунтував суду жодного факту щодо наявності підстав для нарахування та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" адміністративно-господарських санкцій та пені.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "30" серпня 2017 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В. Кузьменко
судді: Т.В. Іваненко
ОСОБА_2
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу: Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів вул.Домбровського, 38,м.Житомир,10029
3- відповідачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" вул.Житній Базар,8,м. Житомир,10008
- ,