02 листопада 2017 р.Справа № 820/10622/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідачів ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2017р. по справі № 820/10622/15
за позовом ОСОБА_3
до Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області , Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області
про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3М.) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Харківського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі по тексту - відповідач -1, ХМУ ГУ МВС), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі по тексту - відповідач-2, ГУ МВС), в якому (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 31 липня 2017 року) просила суд:
визнати незаконним та скасувати наказ ГУ МВС України у Харківській області від 04 вересня 2015 року № 459 о/с про звільнення у запас Збройних сил позивачки, одинокої матері дитини до 14 (чотирнадцяти) років, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3, з органів внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України за пунктом 64 “Є” (за порушення дисципліни - прогул);
поновити, старшого лейтенанта міліції, ОСОБА_3 на службі в ОВС МВС України на посаді інженера групи зв'язку та спецтехніки полку патрульної служби;
зобов'язати відповідачів виплатити їй суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу по день винесення судового рішення;
стягнути з відповідачів судові витрати;
стягнути з відповідачів на користь позивача компенсацію моральної шкоди, причиненої їй неправомірними діями у сумі 50 000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2017 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в частині стягнення з відповідачів на користь позивача компенсацію моральної шкоди у сумі 50 000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2017 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Харківського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку відмовлено в повному обсязі.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставина справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачів подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебувала на службі в органах внутрішніх справ України з 11 січня 2010 року, де працювала на посаді інженера групи зв'язку та спеціальної техніки полку патрульної служби ХМУ ГУ МВС України в Харківській області.
31 березня 2015 року ОСОБА_3 отримала листа від керівництва полку патрульної служби ХМУ ГУ МВС України в Харківській області від 27 березня 2015 року № 87/510, в якому її повідомлено про те, що згідно наказу ГУ МВС України в Харківській області “Про організаційно-штатні зміни по ГУМВС України в Харківській області” від 27 березня 2015 року № 380 було оголошено перелік змін у штатах, відповідно до яких ряд посад у підрозділі, в тому числі й посада, яку вона обіймає, скорочено. Позивача одночасно проінформовано, що згідно із Законом України “Про зайнятість населення” у разі її не перепризначення на іншу посаду протягом двохмісячного терміну її буде звільнено.
Отримання вказаного листа 31.03.2015 р. підтверджується позивачем у позові до якого також нею було додано копію зазначеного листа та поштового конверта (а.с. 19 т.1), копією рапорту ОСОБА_3 на ім'я начальника ГУ МВС ОСОБА_4 від 12.05.2015 року (а.с. 27 т.1), копією рапорту ОСОБА_3 на ім'я начальника ГУ МВС ОСОБА_4 від 29.05.2015 року (а.с. 21, 22 т.1).
Згідно Переліку змін у штатах МВС України, затвердженому наказом МВС України від 13 травня 2015 року № 260 та оголошеному наказом ГУ МВС України в Харківській області від 27 березня 2015 року №380, у групі зв'язку та спеціальної техніки підрозділу міліції громадської безпеки полку патрульної служби ХМУ ГУ МВС України в Харківській області було скорочено одну посаду інженера.
5 травня 2015 року ОСОБА_3 прибула до ГУ МВС України в Харківській області де у присутності інспекторів відділу комплектування та проходження служби управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в Харківській області підполковника міліції ОСОБА_5, майора міліції ОСОБА_6, капітана міліції ОСОБА_7 її було ознайомлено з довідкою некомплекту посад у підрозділах ХМУ ГУ МВС України та ГУ МВС України в Харківській області. ОСОБА_3 від написання рапорту про призначення на будь-яку із запропонованих посад відмовилася, про що було складено акт (а.с. 83 т.1).
12 травня 2015 року позивач звернулась із рапортом до начальника ГУ МВС України в Харківський області про її звільнення з органів внутрішніх справ з 13 травня 2015 року за скороченням штату на підставі наказу ГУ МВС України в Харківській області від 27 березня 2015 року № 380 (а.с. 84 т.1).
Листом ГУ МВС України в Харківській області від 15 травня 2015 року № 7/5763 на зазначений рапорт позивачу було надано відповідь, що згідно з вимогами чинного законодавства звільнення за скороченням штату або чисельності працівників не допускається у період їхньої тимчасової непрацездатності. Крім того, позивачу було запропоновано терміново прибути до підрозділу кадрового забезпечення полку патрульної служби ХМУ ГУ МВС України в Харківській області для вирішення питання щодо подальшого проходження служби. Зазначено, що при собі мати документи, які підтверджують, що вона не перебуває на лікарняному (а.с. 85 т.1).
26 травня 2015 року начальником сектору комплектування та проходження служби відділу кадрового забезпечення (далі - СКПС ВКЗ) ХМУ ГУ МВС України в Харківській області складено висновок щодо призначення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 на посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Дзержинського районного відділу (далі - СДІМ Дзержинського РВ) ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, який 27 травня 2015 року був затверджений начальником ГУ МВС України в Харківській області (а.с. 87-89 т.1).
Наказом ГУ МВС України в Харківській області “По особовому складу” від 27 травня 2015 року № 236 о/с відповідно до пункту 21 Положення ОСОБА_3 призначено на посаду дільничного інспектора міліції СДІМ ВМ (м.Харків) Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області зі звільненням з посади інженера групи зв'язку та спеціальної техніки полку патрульної служби ХМУ ГУ МВС України в Харківській області (а.с. 91 т.1).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується текстом позовної заяви позивача 29.05.2015 р. їй в усному порядку від інспектора ВКЗ ОСОБА_8 стало відомо, що з 27.05.2015 р. наказом по ГУ МВС України в Харківський області, згідно ст. 21 Положення про проходження служби, її було переведено на іншу посаду, що також підтверджується рапортом ОСОБА_9 від 29.05.2015 р. (вх. №А-374-ск від 02.06.2015 р.) (а.с. 92-93 т.1).
Вищезазначений наказ від 27.05.2015 року №236 о/с разом із листом ХМУ ГУМВСУ від 27.05.2015 року №30/751 було направлено позивачу. Проте, вказане поштове відправлення було надіслано на невірну адресу, а саме: АДРЕСА_1.
Відповідно до акту , складеного 29 травня 2015 року о 11 год. 00 хв. в кабінеті 324 СКПС ВКЗ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області (м. Харків, вул. Ярославського, 1/29) інспекторами СКПС ВКЗ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області майором міліції ОСОБА_10Ю, майором міліції ОСОБА_11 та майором міліції ОСОБА_12, старшому лейтенанту міліції ОСОБА_3 та її представнику ОСОБА_13 було повідомлено, що відповідно до пункту 21 Положення та наказу ГУ МВС України в Харківській області від 27 березня 2015 року № 380 ОСОБА_3 з 27 травня 2015 року наказом ГУ МВС України в Харківській області від 27 травня 2015 року №236 о/с призначена на посаду дільничного інспектора міліції СДІМ ВМ (м.Харків) Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області. Також позивачу було роз'яснено про необхідність негайного прибуття до зазначеного підрозділу та приступити до виконання службових обов'язків за посадою (а.с. 86 т.1).
Цього ж дня, 29 травня 2015 року позивач знову звернулася з рапортом (вх. №А-374-ск від 02.06.2015 р.) до начальника ГУ МВС України в Харківській області з проханням звільнити її за скороченням штатів (а.с. 92-93 т.1).
Листом ГУ МВС України в Харківській області від 30 червня 2015 року за №30/1097 на рапорт позивача від 29 травня 2015 року позивачу повідомлено, що згідно зі статтею 184 Кодексу законів про працю України звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років не допускається, а також запропоновано прибути до керівництва відділу кадрового забезпечення ХМУ ГУ МВС України в Харківській області з метою вирішення питання щодо подальшого проходження нею служби в органах внутрішніх справ. Цей лист був отриманий представником позивача ОСОБА_1 2 липня 2015 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 94 т.1).
Позивач не прибула до ХМУ ГУ МВС України в Харківській області для продовження проходження служби, що підтверджується копіями рапортів співробітників Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_14, ОСОБА_15 (а.с. 101-132 т.1) та копіями письмових пояснень співробітників Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,ОСОБА_22, ОСОБА_23 (а.с. 133-138 т.1).
На підставі рапорту тимчасово виконуючого обов'язки начальника СДІМ Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області про те, що 17 липня 2015 року дільничний інспектор СДІМ Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області старший лейтенант міліції ОСОБА_3 була відсутня на робочому місці, про свою відсутність нікого не повідомила, зв'язок з нею відсутній, місцезнаходження її невідоме, начальником Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області було видано наказ “Про призначення службового розслідування” від 17 липня 2015 року № 243 (а.с. 98-99 т.1).
Дзержинський РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області звертався з письмовими запитами 28.07.2015 року: до голови Харківської міської ради ОСОБА_24, до головного управління охорони здоров'я ОДА, до головного лікаря міської поліклініки №6, та від 10.08.2015 року до поліклініки ГУ МВС У в Харківській області, отримання яких підтверджується копіями відповідних штампів, із письмовими запитами про те, що у зв'язку із стурбованістю відсутністю тривалого часу працівника ОСОБА_3 просять повідомити про звернення останньої за медичною допомогою (а.с. 139-142 т.1).
Згідно листів на вищезазначені запити позивачка за наданням медичної допомоги не зверталася (а.с. 139, 140 звор. стор).
Копіями рапорту від 26.08.2015 року і акту від 27.08.2015 року зафіксовано факт виїзду співробітників Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області за місцем мешкання позивача.
У рапорті начальника СКЗ Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_25 та акті від 27.08.2015 року зазначено, що при виїзді за адресою АДРЕСА_2, жінці, що представилася матір'ю позивачки було повідомлено про те, що ОСОБА_3 відсутня протягом двох місяців у зв'язку з чим її можливо буде звільнено за результатами службового розслідування, покликати ОСОБА_3 матір відмовилася (а.с. 143, 145 т.1).
Згідно з висновком за результатами службового розслідування за фактом відсутності на службі дільничного інспектора СДІМ Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3, затвердженим 02 вересня 2015 року начальником Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, було підтверджено факт відсутності старшого лейтенанта ОСОБА_3 на службі з 27 травня 2015 року до моменту закінчення службового розслідування без поважних причин, тобто скоєння нею прогулів (а.с. 148-149 т. 1).
Наказом ГУ МВС України в Харківській області “Про покарання дільничного інспектора СДІМ ВМ (м. Харків) Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3М.” від 03 вересня 2015 року № 725 за порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності на службі без поважних причин з 27 травня 2015 року, тобто скоєння прогулів, позивача було звільнено з органів внутрішніх справ України (а.с. 150 т. 1).
Наказом ГУ МВС України в Харківській області від 04 вересня 2015 року № 459 о/с позивача було звільнено у запас Збройних Сил України за пунктом 64 “є” (за порушення дисципліни) Положення (а.с. 151 т. 1).
Підставою для прийняття наказу від 04 вересня 2015 року № 459 о/с є наказ ГУ від 03 вересня 2015 року № 725.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для його задоволення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначено Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114.
Пунктом 64 зазначеного Положення передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):
а) за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 7 цього Положення. Крім того, за віком можуть бути звільнені особи середнього начальницького складу, які мають вислугу 20 і більше років (у пільговому обчисленні), і яким до досягнення встановленого віку перебування на службі залишилося 3 роки і менше, а за їх бажанням при досягненні цього віку - незалежно від наявності вислуги років;
б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії;
в) через обмежений стан здоров'я - у разі визнання їх придатними до військової служби поза строєм у мирний час (у військовий час обмежено придатними 1-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії при неможливості використання їх на службі у зв'язку з відсутністю відповідних вакантних посад;
г) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі;
д) через службову невідповідність;
є) за порушення дисципліни;
ж) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків;
з) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації;
и) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
і) у зв'язку з непроходженням випробування в період іспитового строку;
ї) у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;
й) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення.
Отже, з аналізу наведеної норми слідує, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас за порушення дисципліни.
Згідно п. 23 вказаного Положення особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ” від 22.02.2006 року (далі - Статут), зазначено, що дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 7 Статуту передбачені обов'язки осіб рядового і начальницького складу, серед яких, зокрема, обов'язок дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.
Стаття 12 Статуту закріплює перелік видів дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, серед яких, поряд з іншими, зазначений такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладання дисциплінарного стягнення регулюється ст. 14 Статуту.
Так, згідно приписів вказаної статті, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Згідно ч. 5 ст. 18 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Висновком, складеним за результатами службового розслідування за фактом відсутності на службі дільничного інспектора СДІМ Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3, затвердженим 02 вересня 2015 року начальником Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, було визнано таким, що знайшов своє підтвердження факт відсутності старшого лейтенанта ОСОБА_3 на службі з 27 травня 2015 року до моменту закінчення службового розслідування без поважних причин, тобто скоєння нею прогулів (а.с. 148-149 т. 1).
На підставі зазначеного висновку наказом ГУ МВС України в Харківській області “Про покарання дільничного інспектора СДІМ ВМ (м. Харків) Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3М.” від 03 вересня 2015 року № 725 за порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності на службі без поважних причин з 27 травня 2015 року, тобто скоєння прогулів, на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення позивача з органів внутрішніх справ України (а.с. 150 т. 1).
З метою виконання наказу ГУ МВС України в Харківській області “Про покарання дільничного інспектора СДІМ ВМ (м. Харків) Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3М.” від 03 вересня 2015 року № 725 ГУ МВС України в Харківській області було видано наказ від 04 вересня 2015 року № 459 о/с про звільнення позивача у запас Збройних Сил України за пунктом 64 “є” (за порушення дисципліни) Положення (а.с. 151 т. 1).
Враховуючи приписи ч.5 ст.18 Дисциплінарного статуту колегія суддів зазначає, що наказ ГУ МВС України в Харківській області від 04 вересня 2015 року № 459 о/с виданий на виконання наказу ГУ МВС України в Харківській області “Про покарання дільничного інспектора СДІМ ВМ (м. Харків) Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3М.” від 03 вересня 2015 року № 725.
Наказ ГУ МВС України в Харківській області “Про покарання дільничного інспектора СДІМ ВМ (м. Харків) Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3М.” від 03 вересня 2015 року № 725, що став підставою для винесення наказу № від 04 вересня 2015 року № 459 о/с, позивачем не оскаржений.
31.07.2017 року позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог у якій позивач просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ МВС України у Харківській області від 04 вересня 2015 року № 459 о/с про звільнення у запас Збройних сил позивачки, одинокої матері дитини до 14 (чотирнадцяти) років, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3, з органів внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України за пунктом 64 “Є” (за порушення дисципліни - прогул);
-поновити, старшого лейтенанта міліції, ОСОБА_3 на службі в ОВС МВС України на посаді інженера групи зв'язку та спецтехніки полку патрульної служби;
-зобов'язати відповідачів виплатити їй суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу по день винесення судового рішення;
-стягнути з відповідачів судові витрати;
-стягнути з відповідачів на користь позивача компенсацію моральної шкоди, причиненої їй неправомірними діями у сумі 50 000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень).
Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 КАС України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.
Згідно з ч.4 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Враховуючи, що позивач реалізуючи надане йому ч.1 ст.51 КАС України право зменшив позовні вимоги і заявив тільки вимогу про незаконність наказу від 04.09.2015 р. № 459 о/с, то вимога про визнання незаконним та скасування наказу ГУ МВС України в Харківській області від 03 вересня 2015 року № 725 позивачем в суді першої інстанції заявлена не була, а тому суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу ГУ МВС України в Харківській області від 03 вересня 2015 року № 725.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтвердив, що позивачем оскаржується лише наказ ГУ МВС України в Харківській області від 04 вересня 2015 року № 459 о/с.
Враховуючи, що позивачем не було оскаржено наказ ГУ МВС України в Харківській області “Про покарання дільничного інспектора СДІМ ВМ (м. Харків) Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3М.” від 03 вересня 2015 року № 725, то колегія суддів не може перевіряти наказ ГУ МВС України в Харківській області “Про покарання дільничного інспектора СДІМ ВМ (м. Харків) Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3М.” від 03 вересня 2015 року № 725 на його відповідність критеріям визначеним у ч. 3 ст. 2 КАС України.
Враховуючи чинність наказу ГУ МВС України в Харківській області “Про покарання дільничного інспектора СДІМ ВМ (м. Харків) Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3М.” від 03 вересня 2015 року № 725, що став підставою для винесення наказу від 04 вересня 2015 року № 459 о/с, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ було прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та у межах компетенції ГУ МВС України в Харківський області.
Також колегія суддів зазначає, що вимоги позивача про поновлення ОСОБА_3 на службі в ОВС МВС України на посаді інженера групи зв'язку та спецтехніки полку патрульної служби задоволенню не підлягають, оскільки наказом ГУ МВС України в Харківській області “По особовому складу” від 27 травня 2015 року № 236 о/с ОСОБА_3 призначено на посаду дільничного інспектора міліції СДІМ ВМ (м.Харків) Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області та звільнено з посади інженера групи зв'язку та спеціальної техніки полку патрульної служби ХМУ ГУ МВС України в Харківській області (а.с. 91 т.1).
Наказ ГУ МВС України в Харківській області “По особовому складу” від 27 травня 2015 року № 236 о/с позивачем не оскаржений.
Отже, на час звільнення позивача у запас Збройних Сил України за порушення дисципліни на підставі наказу від 04 вересня 2015 року № 459 о/с позивач посаду інженера групи зв'язку та спецтехніки полку патрульної служби не обіймала, а тому вимоги щодо поновлення позивача на вказаній посаді є необґрунтованими.
Враховуючи, що наказ від 04 вересня 2015 року № 459 о/с про звільнення позивача у запас Збройних Сил України за порушення дисципліни було прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та у межах компетенції ГУ МВС України в Харківський області, то колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності підстав для поновлення позивача на службі та виплати їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Посилання позивача на неврахування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення приписів ч. 3 ст. 184 КЗпП України колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки наказ ГУ МВС України в Харківській області від 03.09.2015 року № 725, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення позивачем не оскаржено, а наказ ГУ МВС України в Харківській області від 04 вересня 2015 року № 459 о/с виданий на виконання наказу ГУ МВС України в Харківській області “Про покарання дільничного інспектора СДІМ ВМ (м. Харків) Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3М.” від 03 вересня 2015 року № 725.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Головне управління МВС України в Харківський області при прийнятті оскаржуваного наказу, діяло на підставі та у спосіб, що передбачені вимогами чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2017р. по справі № 820/10622/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_26
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_27 ОСОБА_28
Повний текст ухвали виготовлений 07.11.2017 р.