06 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/10285/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Макарика В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними,-
ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в якому просила визнати неправомірними дії та зобов'язати відповідача здійснити впорядкування (перерахунок) призначеної їй пенсії за віком згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент призначення пенсії) з розрахунку 80 відсотків від суми заробітної плати з урахуванням усіх сум виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиний внесок) та які не були включені до розрахунку заробітної плати при призначенні пенсії, а саме: дорахувавши до заробітної плати для обчислення пенсії суми надбавки за високі досягнення, виплаченої заробітної плати за невідпрацьований час (оплата основних та додаткових відпусток), лікарняних, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати з проведенням індексації пенсії згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» без зміни базового місяця для обчислення індексації, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 28.10.2013 року.
Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено частково, визнано неправомірними дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду У краї; Івано-Франківської області щодо невключення до заробітку ОСОБА_1 при призначенні пенсії сум усіх отриманих нею виплат, на які були фактично нараховані та сплаче страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при обчисленні заробітної плати, а саме: відпускних, лікарняних, матеріальної допомоги на оздоровлення, надбавки за високі досягнення та індексації. Зобов'язано Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити впорядкування (перерахунок) призначеної ОСОБА_1 пенсії за віко згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент призначенню пенсії) з розрахунку 80 відсотків від суми заробітної плати з урахуванням усіх сум виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиний внесок) та які не були включені до розрахунку заробітної плати при призначенні пенсії, а саме: дорахувавши до заробітної плати для обчислення пенсії суми надбавки за високі досягнення, виплаченої заробітної плати за невідпрацьований час (оплата основних та додаткових відпусток), лікарняних, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати з проведенням індексації пенсії згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» без зміни базового місяця для обчислення індексації, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 12.07.2016 року. Позовні вимоги за період з 28.10.2013 року по 11.07.2016 року включно залишено без розгляду.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що позивачем додано довідку про нараховані виплати за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2011 р. за № 56 від 01.06.2017 р. видана, як інформаційна, оскільки на ній не містяться реквізити щодо того, яким нормативним актом вона затверджена. Крім цього, форма довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 р. № 5-1. на виконання постанови окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2010 №2а-4753/09/2670 .
ОСОБА_2 довідки суттєво відрізняється від тієї, яка подана позивачем. Так затвердженою довідкою не передбачено зазначення посадового окладу, відпускних, вислуги років, лікарняних тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу», у редакції чинній на момент призначення пенсії, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до вимоги пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії, визначено, що посадовий оклад, надбавки за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років при призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», враховуються у розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи , що дає право на відповідний вид пенсії.
Під час призначення пенсії позивачу було враховано відповідні суми посадового окладу, надбавку за ранг та надбавку за вислугу років станом на день звільнення із державної служби. Крім цього, позивачу вже враховано суми виплат, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №865 від 31.05.2000 року.
Безпідставним є і зобов'язання управління включити до заробітку для обчислення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги, суми виплаченої заробітної плати за невідпрацьований час (оплата основних та додаткових відпусток).
Так, ч. 5 ст. 37згаданого Закону встановлено, що визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 2 ст. 33 цього Закону заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Матеріальна допомога (допомога на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань) - це одноразова виплата, яка провадиться в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати і не є постійною виплатою, оскільки залежить від фонду оплати праці.
З огляду на зазначене, обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону здійснюється з урахуванням вищезазначених складових заробітної плати державного службовця. Такі види виплат, як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» визначено механізм обчислення розміру заробітної плати державного службовця. Якою не передбачено включення до заробітної плати з якої обчислюється пенсія державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно Інструкції про статистику заробітної плати, матеріальна допомога, яка носить системний характер і надається всім або більшості робітників - входить в склад фонду оплати праці. Згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 р. «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів», керівникам надано право у межах установленого фонду оплати праці встановлювати спеціалістам і службовцям надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 50 % посадового окладу та надавати працівникам матеріальну допомогу на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати. Тобто, така допомога є одноразовою виплатою, яка надається на розсуд керівника в мажах встановленого фонду оплати праці. Матеріальна допомога, що надавалась позивачці, не мала системного характеру, а тому не може бути врахована при перерахунку пенсії.
Посилання на Закони України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та «Про оплату праці» є безпідставним, оскільки вони є загальними, щодо визначення складових заробітної плати та сплати внесків із заробітної плати в той же час Закон України «Про державну службу» є спеціальним, оскільки його дія поширюється тільки на державних службовців, і відповідно складові заробітної плати, які враховується для обчислення пенсії беруться ті, які передбачені статтею 33 Закону України «Про державну службу».
Апелянт також вважає безпідставним рішення суду в частині зобов'язання проведення індексації пенсії згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» без зміни базового місяця, оскільки таке зобов'язання призвело до порушення судом норм процесуального права, оскільки судом при вирішенні питання про задоволення позовних вимог в цій частині, фактично визначив порядок, як управління діятиме при виконанні судового рішення та захистив ще не порушені права та свободи позивача та порушив норму частини 2 статті 5 КАС України.
На підставі наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та провадження у справі закрити.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 28.10.2013 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». 12.01.2017 року позивач зверталася до Долинського об'єднаного управління ПФУ про надання інформації з проханням повідомити з урахуванням яких виплат та за який період їй здійснено розрахунок та нарахування пенсії й у випадку неврахування при розрахунку та призначенні їй пенсії всіх виплат провести перерахунок призначеної їй пенсії з моменту її призначення з урахуванням сум усіх виплат, на які були нараховані та сплачені страхові внески. Листом №9/Я-13 від 25.01.2017 року Долинське об'єднане управління ПФУ Івано-Франківської області надало відповідь, в якій зазначено, що в розрахунок для призначення пенсії включені всі суми за 60 календарних місяців з 01.10.2008 року по 30.09.2013 року.
Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Ст. 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати. Зокрема, додаткова заробітна плата визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 33 Закону України «Про державну службу» (в ред.1993 року) заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні положення містяться й в п.п. 2.2.2 п.2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, де вказано, що у склад фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, в тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, а відповідно до п.п. 2.3.3 п. 2 цієї інструкції матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом), що входить до складу фонду оплати праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплат праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що виплачені суми матеріальної допомоги, виплачена заробітна плата за невідпрацьований час (оплата основних та додаткових відпусток), оплата днів тимчасової непрацездатності, премії, надбавки та інші, вказані вище виплати, входять до системи оплати праці державного службовця.
Судом першої інстанції також з'ясовано, що згідно довідок №11 від 03.01.2017 року та за №56 від 01.06.2017 року в структуру заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.10.2008 року по 30.09.2013 року входили: посадовий оклад, надбавки за ранг, за вислугу років та за високі досягнення, середньомісячний розмір премії, відпускні, лікарняні, матеріальна допомога на оздоровлення, середньомісячний розмір індексації заробітної плати. Відповідно до розрахунку заробітної плати при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» позивача заробітна плата для обчислення пенсії складає: посадовий оклад, доплата за ранг, надбавка за вислугу років 15 % та середня сума премій.
Суд вірно вважав, що пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, з урахуванням виплачених їй відпускних, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, та інших виплат, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При розгляді справи суд вірно врахував, що ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено проведення індексації пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що індексацію пенсії позивачу слід провести без зміни базового місяця для проведення індексації, оскільки перерахунок пенсії, в даному випадку, є відновленням її порушеного права на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом, і не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та встановлення нового базового місяця. Перерахований розмір пенсії буде таким, що підлягав виплаті при призначенні та перерахунку пенсії, але внаслідок протиправних дій відповідача не був нарахований та виплачений в належному розмірі, тому базовий місяць для проведення індексації її пенсії має бути залишений без змін, оскільки п. 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003 року передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які набули право на її призначення, здійснюється починаючи з місяця, в якому їх призначено. По призначених пенсіях обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій здійснюється починаючи з місяця призначення.
Однак розглядаючи спір суд першої інстанції не вірно застосував ч. 2 ст. 99 КАС України згідно якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчисляється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а згідно ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом (09.06.2017 року), відсутність заяви та поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині з 28.10.2013 року по 08.12.2016 року включно слід залишити без розгляду.
Щодо дати з якої слід перерахувати пенсію, то суд апеляційної інстанції зазаначає, що згідно ч. 3, 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Оскільки позивач звернулася із заявою до Пенсійного фонду 12.01.2017 року, то пенсія позивачу підлягає перерахунку, починаючи з 01.01.2017 року, а тому в задоволенні позовних вимог з 09.12.2016 року по 31.12.2016 року слід відмовити.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, бо така винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - задовольнити частково, скасувати постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2017 року по справі № 343/989/17
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо невключення до заробітку ОСОБА_1 при призначенні пенсії сум усіх отриманих нею виплат, на які були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при обчисленні заробітної плати, а саме: відпускних, лікарняних, матеріальної допомоги на оздоровлення, надбавки за високі досягнення та індексації.
Зобов'язати Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити впорядкування (перерахунок) призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент призначення пенсії) з розрахунку 80 відсотків від суми заробітної плати з урахуванням усіх сум виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиний внесок) та які не були включені до розрахунку заробітної плати при призначенні пенсії, а саме: дорахувавши до заробітної плати для обчислення пенсії суми надбавки за високі досягнення, виплаченої заробітної плати за невідпрацьований час (оплата основних та додаткових відпусток), лікарняних, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати з проведенням індексації пенсії згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» без зміни базового місяця для обчислення індексації, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.01.2017 року.
Позовні вимоги за період з 28.10.2013 року по 08.12.2016 року включно залишити без розгляду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
ОСОБА_3
Повний текст виготовлений 09.11.2017 року