08 листопада 2017 р.Справа № 640/10591/17
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Яковенка М.М.
суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Київського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2017 року по справі № 640/10591/17 за позовом ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дії неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова в якому просив визнати неправомірними дії Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно пункту "а" ч.1 ст.13 Закону України " Про пенсійне забезпечення" та зобов'язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 з 06.03.2017 року відповідно до пункту "а" ч.1 ст.13 Закону України" Про пенсійне забезпечення", а також стягнути судові витрати.
За наслідками розгляду справи в порядкуст.183-2 КАС України, постановою Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова задоволено позов.
Визнано неправомірними дії Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно пункту "а" ч.1 ст.13 Закону України " Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язано Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 з 06.03.2017 року відповідно до пункту "а" ч.1 ст.13 Закону України" Про пенсійне забезпечення".
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 41-43). Апелянт наголошує на тому, що оскільки у ОСОБА_1 відсутній необхідний пільговий стаж роботи - 25 років на підземних роботах згідно ст.. 14 закону України «Про пенсійне забезпечення» управлінням було правомірно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії.
Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів183-2, п.3 ч.1 ст.197 КАС України. Від сторони позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що позивач працював понад 25 років шахтарем на шахтах Донецької області, на тій частині, яка нині є тимчасово окупованою територією. Відповідно до довідки від 13 лютого 2017 року № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою. Позивач звернувся до пенсійного фонду із заявою про призначення йому пільгової пенсії 06.03.2017 року, проте відповідач рішенням від 15.03.2017р. відмовив позивачу в призначення пенсії у зв'язку з тим, що зарахувати період роботи до пільгового стажу відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі того, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування даними можливо зарахувати до пільгового стажу лише періоди роботи (спец, стаж) 10.01.2005 по 07.02.2005р., з 01.01.2009 р. по 31.10.2014р. - пільговий стаж ці періоди становить 6 років 9 місяців 12 днів. В той же час, відповідачем не зарахований до пільгового стажу періоди з 01.01.1992 року по 31.12.2003 року, в зв'язку з відсутністю довідок про наявність або відсутність простоїв на підприємствах.
Проте пільговий стаж ОСОБА_1 підтверджується записами у трудовій книжці та довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Здійснюючи апеляційний перегляд колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Відповідно до п. 16 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 p.N1058-IV, положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» яка діяла на час звернення до відповідача, тобто на час виникнення правовідносин, право на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи мають:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки-після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст.12 цього Закону (60 років), на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам...».
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.93 р., передбачено також, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядком №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як вбачається з трудової книжки позивача, його загальний трудовий стаж ставити 25 років 4 місяці та 23 дні в період з 21.02.1991 року по 05.09.1991 року повний робочий день працював на посаді учень електрослюсар підземний, з 05.09.1991 року по 01.06.1992 року повний робочий день працював на посаді електрослюсар підземний, з 09.08.1993 року по 02.02.1996 року повний робочий день працював на посаді електрослюсар підземний 5 розряд, з 02.02.1996 року по 06.05.1997 року повний робочий день працював на посаді заступник механіка підземний, з 06.05.1997 року по 15.10 .1997 року повний робочий день працював на посаді електрослюсар підземний 5 розряд, з 15.10.1997 року по 24.03.1998 року повний робочий день працював на посаді заступник механіка підземний, з 24.03.1998 року по 01.03.2000 року повний робочий день працював на посаді електрослюсар підземний 5 розряд, з 24.03.1998 року по 28.02.2001 року повний робочий день працював на посаді механік підземний , з 05.03.2001 року по 27.12.2004 року працював повний робочій день на посаді механіка підземного, з 10.01.2005 року по 07.02.2005 року повний робочий день працював на посаді механік ділянки підземного та 14.02.2005 року по 15.08.2016 року повний робочий день працював на посаді механіка підземного.
Дані обставини підтверджується довідками №175 від 29.05.2017р., виданими відокремленим виробничим підрозділом «шахта імені ОСОБА_2» та «шахта «Чайкино», від 22.05.2017 р. №02/02-35 ПАТ «Донбасшахтобуд»
Відповідно до наказу ДП «Макєєвуголь» №305 були затверджені результати атестації робочих місць за умовами праці на підземних роботах відповідно до ст..13 Закону «Про пенсійне забезпечення», до якої увійшла посада позивача.
Таким чином, рішення відповідача стосовно відмови позивачу в призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 за Списком № 1 відповідно пункту "а" ч.1 ст.13 Закону України " Про пенсійне забезпечення" є неправомірним.
Сукупність наявний в матеріалах справи документів, та довідок виданих підприємствами, що у повній мірі підтверджують дані, що зафіксовані у трудовій книжці позивача, повністю підтверджують право позивача на отримання пенсії на пільгових умовах. Доводи відповідача стосовно відсутності даних, що б підтверджували відсутність простою на підприємствах, є безпідставними та спростовуються документально.
Колегія суддів, з урахуванням фактичних обставин справи погоджується з висновками суду першої інстанції у повному обсязі.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2017 року по справі № 640/10591/17 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, з урахуванням ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5