06 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/10276/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Сапіги В.П.,
суддів: Обрізка І.М., Яворського І.О.,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Монастириського районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправним рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - Управління) в якому просить визнати протиправним рішення Управління від 31.03.2017 №07/02 про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачу та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок (призначення) ОСОБА_2 пенсії у зв'язку з переходом на інший вид пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції від 16.12.1993 як особі, яка має більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, з дня подання заяви, 27 березня 2017 року.
Постановою Монастириського районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржило Управління, яке покликаючись на те, що прийнятті рішення суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, тому просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, відповідно до якого в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби, визначаються Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 «Про затвердження порядку обчислення стажу державної служби». Даний Порядок містить вичерпний перелік посад, час перебування на яких зараховується до стажу державної служби. Із записів трудової книжки позивача йому до стажу державної служби зараховується період в 15 років 19 днів. У зв'язку з тим, що у позивача відсутній необхідний стаж на посадах державної служби, в Управління відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії (перехід з виду на вид) відповідно до ЗУ «Про державну службу» №889-VІІ від 10.12.2015.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.07.2014 згідно поданої заяви.
27 березня 2017 року позивач звернувся до Бучацького ОУПФУ Тернопільської області з заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» згідно поданої довідки №55 від 27.03.2017, виданої Монастириською районною державною адміністрацією про заробітну плату на посаді заступника голови - начальника управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації станом на 28.03.2017.
Рішенням Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області за №07/02 від 31.03.2017 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії.
Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вік та стаж державної служби позивача дає підстави для визнання протиправним оскаржуваного рішення відповідача та зобов'язання його здійснити перерахунок (призначення) позивачу пенсію у зв'язку з переходом на інший вид пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції від 16 грудня 1993 року, як особі, яка має більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, з дня подання заяви.
Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами апеляційний суд виходить з наступних міркувань.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особі, яка має право на різні види пенсій (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначають один з цих видів пенсій за її вибором. Виплати ж спеціальних видів пенсій (наукових, військових, пенсій чорнобильцям тощо) регулюються окремими спеціальними законами.
Частиною 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VІІ від 10.12.2015 (далі Закон №889-VІІ) та постанови Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016 (далі - Порядок №622), передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІ на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі - Закон №3723-ХІІ) мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889-VІІ: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Як визначено п. 3 Порядку №622, право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого п. 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом №889-VІІ не призначалася пенсія відповідно до Закону №3723-ХІІ, мають чоловіки, які досягли віку 62 роки.
Судом встановлено, що позивачу з 27 липня 2014 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а 27.03.2017 він звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ.
Рішенням №07/02 від 31.03.2017 Бучацьке об'єднане управління пенсійного фонду України Тернопільської області відмовило позивачу в задоволенні заяви з тих підстав, що відповідно до записів трудової книжки позивача до стажу державної служби йому враховуються тільки періоди роботи з 01.06.1992 по 04.07.2002 роки та з 29.03.2005 по 13.09.2010 роки, що становить 15 років 06 місяців 19 днів.
Досліджуючи трудову діяльність позивача, колегія суддів бере до уваги наступне.
Відповідно до ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Такі ж приписи кореспондуються із ст. 62 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якими основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_2 працював на посадах: з 02.01.1986 по 01.03.1986 головним спеціалістом відділу механізації і електрифікації; з 01.03.1986 по 01.09.1991 заступником голови-начальник відділу механізації і електрифікації районного агропромислового об'єднання; з 01.09.1991 по 01.06.1992 головним інженером відділу механізації та електрифікації охорони праці і пожежної безпеки.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені періоди роботи відповідача відносяться до стажу державної служби з огляду на таке.
Пунктом 8 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІІІ та пунктом 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VІІІ обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
До набрання чинності Законом №889-VІІІ обчислення стажу державної служби здійснювалося відповідно до Закону №3723-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.1994 №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» із відповідними змінами та доповненнями (далі - Порядок 283) та додатку до нього.
Згідно додатку до Порядку 283 до стажу державної служби зараховуються періоди роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів у місцевих органах державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР.
За період з 1962 року відбулося ряд змін у структурі управління сільським господарством колишнього УРСР.
Так, постановою ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від березня 1962 року «Про перебудову управління сільським господарством Української РСР» були створені територіальні виробничі колгоспно-радгоспні (радгоспно-колгоспні) управління по керівництву сільськогосподарським виробництвом, які підпорядковувались обласним управлінням і Міністерству виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів.
Згідно з постановою ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 03.04.1965 №334 «Про заходи по поліпшенню керівництва сільським господарством республіки» обласні управління виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів реорганізовані в обласні управління сільського господарства, а в районах - у районні виробничі управління сільського господарства.
Постановою ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 30.01.1970 районні виробничі управління сільського господарства перетворені в управління сільського господарства райвиконкому.
Відповідно до постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 10.12.1985 №429 «Про дальше удосконалення управління агропромисловим комплексом Української РСР» були створені обласні агропромислові комітети і районні агропромислові об'єднання під керівництвом обласних і районних Рад народних депутатів як самостійні суб'єкти господарювання.
Положеннями постанови Ради Міністрів УРСР від 16.10.1989 №253 «Про вдосконалення управління в агропромисловому комплексі республіки визначено заходи щодо дальшого поширення нових організаційних форм промислової інтеграції та кооперування, створення на добровільній основі агропромислових об'єднань, агрокомбінатів, агрофірм, виробничих об'єднань та інших формувань.
Для оперативного виконання функцій управління цими формуваннями на районному рівні обиралась рада і утворювався апарат - робочий орган ради. В області замість агропромислових комітетів обиралась рада агропромислових формувань і утворювався робочий орган.
На підставі Закону України «Про перелік міністерств та інші центральні органи державного управління Української РСР» від 13.05.1991 та постанови Кабінету Міністрів УРСР від 24.05.1991 №12 «Про порядок реалізації Закону України «Про перелік міністерств та інші центральні органи державного управління Української РСР» створено Міністерство сільського господарства і продовольства та відповідні обласні і районні управління.
Враховуючи зміни у структурі управління сільським господарством, що проводились відповідно до постанови Уряду, періоди роботи керівних працівників і спеціалістів у вищезазначених органах управління підлягають зарахуванню до стажу державної служби, за винятком роботи в агропромислових об'єднаннях, агрокомбінатах, агрофірмах, виробничих об'єднань та інших формуваннях, які реорганізовані в управління сільського господарства райвиконкомів відповідних місцевих рад народних депутатів.
Рішенням восьмої сесії двадцять першого скликання Монастириської районної ради народних депутатів від 21.06.1991 припинено діяльність ради агропромислових формувань та утворено Монастириське управління сільського господарства виконкому районної ради народних депутатів.
З урахуванням наведеного, зазначені вище періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до стажу державної служби, так як Монастириське районне агропромислове об'єднання у 1991 році реорганізовано в Монастириське управління сільського господарства.
Вказане також підтверджується інформацією, що зазначена в довідці, наданій Департаментом агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації від 23.05.2017 №01-525/1.2.
Крім того, як видно з довідки, виданої відділом управління персоналом апарату Монастириської районної державної адміністрації Тернопільської області від 16.05.2017 №13/08-34 та від 13.06.2017 №16/08-34 ОСОБА_2 з 29.03.2005 по 02.10.2005 працював на посаді заступника голови районної державної адміністрації, з 03.10.2005 по 13.09.2010 - заступник голови, начальник управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації.
Відповідно до п.п.21 п.2 Розділу ІІ Типового положення про службу управління персоналом державного органу, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 №47, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.03.2016 за №438/28568, служба управління персоналом відповідно до покладених на неї обов'язків обчислює стаж роботи та державної служби. У кожному конкретному випадку, служба управління персоналом на підставі чинного законодавства, вивчення записів трудової книжки, відповідних довідок чи архівних документів має самостійно прийняти рішення щодо зарахування окремих періодів роботи до стажу державної служби.
Як встановлено судом, відділом управління персоналом апарату районної державної адміністрації встановлено, що станом на дату звільнення 13.09.2010 стаж державної служби заступника голови, начальника управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації ОСОБА_2 становив 24 роки 10 днів, у зв'язку з чим йому за приписами ст. 33 Закону №3723-ХІІ виплачувалося 25% до посадового окладу.
Колегія суддів відхиляє решта доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають; представлені позивачем докази є належними і допустимими, а відтак останні правомірно прийняті судом першої інстанції до уваги.
Враховуючи викладене, на переконання апеляційного суду відповідач протиправно оскаржуваним рішенням відмовив позивачу в призначенні (переведенні) на пенсію державного службовця відповідно до Закону №3723-ХІІ, а тому позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення.
Постанову Монастириського районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2017 року у справі № 603/348/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_3
судді ОСОБА_4
ОСОБА_5
Повний текст виготовлено 09.11.2017.