19 жовтня 2017 року о 15 год. 15 хв.Справа № 808/2513/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області
про: визнання протиправними дій та скасування рішення № 34507864 від 29.03.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1П.) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (надалі - суд) із адміністративним позовом до Відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_2 щодо винесення рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34507864 від 29 березня 2017 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34507864 від 29 березня 2017 року, яким було зареєстровано арешт на житловий будинок за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Долинське, вул. Гагаріна, 46 (номер запису про обтяження 19692721 від 28.03.2017).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач проігнорував вимоги ст.ст. 10, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та не перевірив інформацію про наявність зареєстрованих прав на вказане домоволодіння. Вказує, що особа, майно/права якої обтяжуються є ОСОБА_3, який немає жодного відношення до вищенаведеного майна. У зв'язку з цим просить позов задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився надавши клопотання про розгляд справи без його участі (вх.№28397 від 19.10.2017). Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився. 07.09.2017 на адресу суду надійшла заява (вх. №24557), в якій представник відповідача позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить розглянути справу без його участі. Щодо суті справи пояснив, що на адресу Мелітопольської районної державної адміністрації надійшла ухвала Мелітопольського міськрайонного суду від 03.03.2017 у справі №320/1405/17-ц, якою накладено арешт на житловий будинок №46 по вул. Гагаріна в с. Долинське Мелітопольського району Запорізької області, що належить ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. ОСОБА_2 не перевірено данні права власності на нерухоме майно, яке на той момент належало ОСОБА_1 на підставі договорів дарування та у зв'язку з цим накладено арешт на вищевказане майно. Вказує, що розпорядженням голови Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області №98-К від 20.06.2017 ОСОБА_2 звільнено з посади державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації райдержадміністрації.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи подані клопотання представників сторін, відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю виходячи із наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що 10.03.2017 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір дарування частини житлового будинку, за умовами якого дарувальник (ОСОБА_3В.) передає, а обдаровувана (ОСОБА_1П.) приймає в дар належну дарувальнику на праві приватної власності 1/2 частину житлового будинку №46, який знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, с. Долинське Мелітопольського району Запорізької області. Договір посвідчено приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №688 (а.с.11-12).
Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 82170348 від 10.03.2017 (а.с.13).
Також, 14.03.2017 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір дарування частини житлового будинку, за умовами якого дарувальник (ОСОБА_3В.) передає, а обдаровувана (ОСОБА_1П.) приймає в дар належну дарувальнику на праві приватної власності 1/2 частину житлового будинку №46, який знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, с. Долинське Мелітопольського району Запорізької області. Договір посвідчено приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №719 (а.с.14-15).
Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 82332549 від 14.03.2017 (а.с.16).
Отже, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить будинок №46, який знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, с. Долинське Мелітопольського району Запорізької області.
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 95072279 від 19.08.2017, 28.03.2017 державним реєстратором Відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_2 внесено до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №19692721 про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна - будинку №46, який знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, с. Долинське Мелітопольського району Запорізької області. Підстава виникнення обтяження: ухвала суду, серія та номер: 320/1405/17-2, видавник: Мелітопольський міськрайсуд. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34507864 від 29.03.2017 10:14:24, ОСОБА_2, Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області, Запорізька обл. Вид обтяження: арешт нерухомого майна. Відомості про суб'єктів обтяження: обтяжував: Мелітопольський міськрайсуд, код ЄДРПОУ 36969096, країна реєстрації: Україна; особа майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3. Опис предмета обтяження: житловий будинок (а.с.16-18).
Вважаючи дії державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_2 щодо винесення рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34507864 від 29.03.2017, протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 (надалі - Закон №1952-IV).
За визначенням пункту першого частини першої статті другої Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом п'ятим частини першої статті другої Закону №1952-IV визначено, що обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.
Статтею 4 Закону №1952-IV визначено, що державній реєстрації прав підлягають:
1) право власності;
2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону;
3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва;
4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Пунктом 2 частини 1 статті 6 Закону №1952-IV до суб'єктів державної реєстрації прав віднесено виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону №1952-IV до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав віднесено, в тому числі, забезпечення проведення державної реєстрації прав.
Державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав (п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону №1952-IV).
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV, державний реєстратор:
встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
Отже, за вимогами п. 1ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV державний реєстратор повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, в тому числі, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах.
Пунктом п'ятим частини першої статті 24 Закону №1952-IV передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Крім того, пунктом 7 частини першої ст. 24 Закону №1952-IV встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі якщо заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем.
Як свідчать матеріали справи, на момент прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту нерухомого майна щодо попереднього правонабувача ОСОБА_3, індексний номер 34507864 від 29 березня 2017 року, право власності на об'єкт нерухомості - будинок №46, який знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, с. Долинське Мелітопольського району Запорізької області вже було зареєстровано за ОСОБА_1, тобто за за новим правонабувачем.
Між тим, державний реєстратор при прийнятті оскаржуваного рішення не перевірив наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах, чим порушив вимоги п.1 ч.3 ст.10 Закону №1952-IV, та не відмовив у державній реєстрації обтяжень нерухомого майна, чим порушив вимоги п.5 та п 7 ч.1 ст.24 Закону №1952-IV.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону №1952-IV, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).
При розгляді даної справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 51 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на визнання відповідачем адміністративного позову, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_2 щодо винесення рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34507864 від 29 березня 2017 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34507864 від 29 березня 2017 року, яким було зареєстровано арешт на житловий будинок за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Долинське, вул. Гагаріна, 46 (номер запису про обтяження 19692721 від 28.03.2017).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 280 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В. Стрельнікова