Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 листопада 2017 р. Справа №805/2872/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 12 год. 25 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бабаш Г.П.,
при секретарі - Кочетові В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Донецькій області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління МВС України в Донецькій області (відповідач 1) про визнання бездіяльності по не нарахуванню та невиплаті винагороди у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний місяць участі в антитерористичній операції незаконною, зобов'язання нарахувати та виплатити заборгованість.
Ухвалою суду від 10.10.2017 року залучено в якості співвідповідача по справі Головне управління Національної поліції в Донецькій області (відповідач 2).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу в органах внутрішніх справ, в період з 28.07.2014 року по 06.11.2015 року та з 07.11.2015 року по 13.09.2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Донецької області. Позивач зазначає, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичної операції» (що діяла до 20.01.2016 року) він має право на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції відповідно до отриманого ним грошового забезпечення. Так, позивач вказує на те, що виплати у розмірі 26286,59грн. йому до цього часу не здійснені. У зв'язку з цим, позивач просить визнати незаконною бездіяльність відповідача по не нарахуванню та не виплати йому винагороди у розмірі 100 % місячного грошового забезпечення за кожний місяць участі в антитерористичній операції та зобов'язати останнього нарахувати та виплатити таку винагороду.
В матеріалах справи наявні заперечення відповідача 1, які вмотивовані тим, що згідно витягу з наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 02.02.2015 року №33 капітана міліції ОСОБА_1 було введено до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань з 28.07.2014 року. Відповідно до наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 13.09.2016 року №347 позивача виключено зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Відповідач 1 зазначає, що відповідно до вимог діючого законодавства ОСОБА_1 була виплачена винагорода за участь в антитерористичній операції за період грудень 2014 року, січень 2015 року, травень - липень 2014 року, вересень - листопад 2015 року, лютий - червень 2016 року. Таким чином, відповідач 1 зазначає, що заборгованість по виплаті ОСОБА_2 винагороди за участь в АТО відсутня, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач 2 також позовні вимоги не визнав, надав до суду заперечення, аналогічні запереченням відповідача 1, в яких поміж іншого зазначив, що за період з 14.04.2014 року по 30.11.2014 року відсутні підтверджуючі документи щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, у зв'язку з чим винагорода за безпосередню участь в таких заходах за вказаний період ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась. Відповідач 2 просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Позивач та його представник, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, надали заяву про здійснення розгляду справи без їхньої участі.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, що беруть участь у справі, відповідно до приписів ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, в органах поліції. Останнє присвоєне за період служби спеціальне звання - капітан поліції.
Відповідно до Рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 15 квітня 2016 року № 6/І/V/6 позивачу наданий статус учасника бойових дій.
ОСОБА_1 в період з 28.07.2014 року по 06.11.2015 року та з 07.11.2015 року по 13.09.2016 року був зарахований до складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області, що підтверджується довідкою Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 20.10.2016 року №3047/12/03-2016.
Так, наказом Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 02.02.2015 року №33 позивача введено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.
Відповідно до наказу Першого заступника керівника Антитерористчного центру при службі безпеки України від 13.09.2016 року №347 ОСОБА_1 виключено зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Зазначені обставини не є спірними між сторонами.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про боротьбу з тероризмом від 20.03.2003 року № 638-VI, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (зі змінами та доповненнями), затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року №114, Постановою Кабінету Міністрів України № 158 від 04.06.2014 року Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету, постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 року №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій», наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 року №49 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій», наказом МВС України від 03.02.2015 року №123.
Законом України “Про боротьбу з тероризмом” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) № 638-VI встановлено, що антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою.
Згідно ст. 5 вказаного Закону Міністерство внутрішніх справ України здійснює боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції органів внутрішніх справ; надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 158 від 04.06.2014 року “Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету” (що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 р. виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
У відповідності до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 року №24 “Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій” (чинної до 21.01.2016 року) установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.
Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.
Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).
Згідно п. 2 даної постанови військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам виплачуються додаткові винагороди за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
Пунктом 3 вказаної постанови затверджено розмір винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 1; розмір додаткових винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 2.
Відповідно до п.6 постанови визнано таким, що втратив чинність, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2014 р. № 158 “Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету” у частині виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш як 3 тис. гривень, у розрахунку на місяць.
Наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 року №49 “Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій” затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (був чинний до 18.03.2016 року).
Згідно п. 6 розділу 1 даного Порядку виплата винагород військовослужбовцям здійснюється за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, визначених додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 “Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій”.
Пунктами 1, 2, 3, 7 розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.
Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов'язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень.
Винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).
Безпосередня участь у відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою підтверджується:
журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);
бойовим донесенням (підсумковим, терміновим та позатерміновим), рапортом керівника підрозділу, який виконував завдання.
Крім того, підтвердними документами є:
бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об'єктів (несення служби на блокпостах, звільнення об'єктів, які захоплені, тощо), письмовий наказ командира військової частини, який виконував завдання;
запис у книзі прикордонної служби підрозділу охорони державного кордону про виконання завдань прикордонними нарядами щодо відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
постова відомість під час охорони об'єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначені особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань, книга служби нарядів та подій, що відбувалися.
03.02.2015 року МВС України видано наказ №123 “Про деякі питання відрядження до зони АТО”, яким передбачено, зокрема, начальникам головних управлінь, управлінь МВС України в областях, місті Києві, на залізницях, ДНДЕКЦ, ДДАІ, ДНДІ, ректорам вищих навчальних закладів, керівникам структурних підрозділів апарату МВС та підпорядкованих підрозділів під час підготовки наказів про відрядження до зони проведення антитерористичних операцій чітко визначати перелік завдань відповідно до зазначеного вище Закону, що покладаються на відряджену особу або відряджаються на підконтрольну Україні територію для виконання завдань відповідно до покладених на осбу функціональних обов'язків (п. 1).
Відповідно до п. 3 даного наказу начальникам головних управлінь, управлінь МВС України в областях, місті Києві, на залізницях, ДНДЕКЦ, ДДАІ, ДНДІ, ректорам вищих навчальних закладів, керівникам структурних підрозділів апарату МВС та підпорядкованих підрозділів до 05 числа надавати до ДФЗБО МВС списик осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій.
Згідно п. 4 наказу Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС визначено забезпечити нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу апарату Міністерства, головних управлінь, управлінь МВС України в областях, місті Києві, на залізницях, ДНДЕКЦ, ДДАІ, ДНДІ, ректорам вищих навчальних закладів та підпорядкованих МВС відповідно до наданих списків; виплату грошової винагороди здійснювати за наказами міністра внутрішніх справ або особи, яка його заміщує, начальників головних управлінь, управлінь МВС України в областях, місті Києві, на залізницях, ректорів вищих навчальних закладів на підставі вмотивованих рапортів керівників підрозділів, погоджених керівником або заступником керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, із зазначенням конкретних місць несення служби (населений пункт, блокпост) та бойових зіткнень.
З аналізу наведених норм вбачається, що зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. Потім, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, Головним управлінням МВС України в області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень. Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
Пунктом 2 даної постанови визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 р. № 24 “Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій”.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №259 затверджено Інструкцію про розміри та умови виплати винагороди поліцейським в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій (далі Інструкція №259), а також визначено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року №18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських».
Постанова №18 набрала чинності 21.01.2016 року внаслідок чого Інструкція №59 застосовується до спірних правовідносин з 21.01.2016 року.
Пунктом 1 розділу І цієї Інструкції передбачено, що ця Інструкція визначає умови та розміри виплати винагороди поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах, під час проведення антитерористичних операцій та інших заходах в умовах особливого періоду (далі - АТО).
Відповідно до п. 2 цього розділу виплата винагороди здійснюється за місцем проходження служби поліцейського на підставі наказів про виплату такої винагороди.
Розміри винагороди в наказах зазначаються в гривнях.
Згідно пункту 1 розділу ІІІ Інструкції № 259 поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах, під час проведення АТО та інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода:
1) за час перебування в межах визначеної зони (району) проведення воєнного конфлікту чи АТО, інших заходів в умовах особливого періоду в розмірі 1200 гривень, у розрахунку на місяць;
2) у разі безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту), потрапляння під обстріли, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються поліцейськими, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою в розмірі 4200 гривень, у розрахунку на місяць.
Обрахунок проводиться шляхом ділення розміру винагороди на кількість календарних днів у місяці та множення на кількість днів безпосередньої участі (пункт 2 розділу ІІІ Інструкції № 259).
За приписами п. 1 розділу ІІ Інструкції №259 винагорода виплачується поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах під час проведення АТО та інших заходах в умовах особливого періоду.
Згідно п. 3 розділу ІІ даної Інструкції винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі поліцейських у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було виплачено винагороду за участь в антитерористичній операції: за грудень 2014 року в сумі 4771,38грн. за 31 добу (наказ ГУМВС України в Донецькій області від 19.03.2015 року №590), за січень 2015 року - 3871,44грн. за 31 добу (наказ ГУМВС України в Донецькій області від 19.03.2015 року №589), за травень 2015 року - 4160,00грн. за 31 добу (наказ ГУМВС України в Донецькій області від 06.07.2015 року №1496), за червень 2015 року - 1565,00грн. за 11 діб (наказ ГУМВС України в Донецькій області від 18.08.2015 року №1786), за липень 2015 року - 1235,00грн. за 9 діб (наказ ГУМВС України в Донецькій області від 16.09.2015 року №2013), за вересень 2015 року - 951,00грн. за 7 діб (наказ ГУМВС України в Донецькій області від 06.11.2015 року №2456), за жовтень 2015 року - 3720,00 грн. за 21 добу (наказ ГУМВС України в Донецькій області від 06.11.2015 року №2457), за листопад 2015 року - 488,00грн. за 3 доби (наказ ГУМВС України в Донецькій області від 06.11.2015 року №2434).
Також, згідно наданої відповідачами інформації, позивачу у 2016 році також було виплачена премію за участь в антитерористичній операції: за лютий 2016 року в сумі 413,79грн. за 10 діб, за березень 2016 року - 774,19грн. за 20 діб, за квітень 2016 року - 400,00грн. за 10 діб, за травень 2016 року - 1200,00грн. за 31 добу, за червень 2016 року - 1200,00грн. за 30 діб (наказ Головного управління Національної поліції від 23.06.2016 року №957).
Позивач фактично не оспорює факту здійснених на його користь виплат.
В своїй позовній заяві позивач вказує на обставини ненарахування та невиплати на його користь винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції в сумі 26286,59грн. за період липень 2014 року - грудень 2014 року включно.
При цьому, позивач зазначає, що вказана сума складається з сум його грошового забезпечення за липень 2014 року - 4618,59грн., серпень 2014 року - 3895,52грн., вересень 2014 року - 4160,10грн., жовтень 2014 року - 3820,50грн., листопад 2014 року - 3820,50грн., грудень 2014 року - 5971,38грн.
Наданою позивачем розрахунково-платіжною відомістю його грошового забезпечення за видами оплат за період липень 2014 року - листопад 2015 року підтверджено нарахування ОСОБА_1 зазначених сум в якості грошового забезпечення.
З огляду на зазначене, суд критично ставиться до посилань позивача на визначення ним загального періоду своєї участі в антитерористичній операції з дати його зарахування до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, оскільки проміжок часу з 28.07.2014 року по 06.11.2015 року є загальним періодом, що визначає участь позивача в проведенні антитерористичної операції. Наразі безпосереднє залучення ОСОБА_1 до проведення антитерористичної операції здійснювалось на підставі відповідних рапортів керівництва структурного підрозділу ГУМВС в Донецькій області, в якому проходив службу позивач в даний період, за якими і проводилось нарахування та виплата винагороди позивачу за таку участь. Натомість, згідно наданих відповідачами пояснень за період з 14.04.2014 року по 30.11.2014 року відсутні підтверджуючі документи щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, у зв'язку з чим винагорода за безпосередню участь в таких заходах за вказаний період ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась
Будь-яких належних доказів, які б підтверджували участь позивача у проведенні антитерористичної операції в зазначений період позивачем до суду не надано, як і не зазначено про їх існування.
Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАСУ судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Донецькій області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 07 листопада 2017 року .
Повний текст постанови складено 09 листопада 2017 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Бабаш Г.П.