про залишення позовної заяви без руху
03 листопада 2017 рокум. Ужгород№ 807/1391/17
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Експериментальний механічний завод" про визнання дій протиправними та скасування реєстраційної дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа - Публічне акціонерне товариство «Експериментальний механічний завод» (далі - третя особа), яким просить: 1) визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 при прийнятті рішення про державну реєстрації прав на нерухоме майно індексний номер 31071341 від 23 серпня 2016 року та при внесенні записів за цим рішенням до державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 2) скасувати державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 806528980000) площею 8016,1 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Кирилівська, 69.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;
5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
П. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України надає визнанчення поняттю "позивач", у відповідності до якого, таким є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Ч. 1 та 2 ст. 56 КАС України передбачено, що сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 48 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Ч. 1 ст. 58 КАС України передбачено, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю.
Однак, в супереч зазначеним вище вимогам, із поданої ОСОБА_1 позовної заяви (позивачем жодного іншого документа, аніж позовна заява не подано) не можливо встановити чи позивач має адміністративну процесуальну дієздатність та повноваження на ведення даної справи в суді.
Крім того, згідно з вимогами ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Подана позовна заява не відповідає вимогам ч.3 ст.106 КАС України, оскільки позивачем не сплачено судовий збір для звернення до суду із зазначеним позовом.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року за № 3674-VІ (набрав чинності з 01 листопада 2011 року, далі - Закон 3674).
Так, ч. 1 ст. 3 Закону передбачено, що судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлено позовні вимоги, зокрема, щодо визнання протиправними дій при прийнятті рішення про державну реєстрації прав на нерухоме майно та скасування відповідної державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна. Зі змісту даних позовних вимог вбачається, що вони носять немайновий характер та одна вимога випливає з іншої.
У відповідності до вимог абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Однак, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" зазначає, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Таким чином, враховуючи наведене, позивачеві слід сплатити судовий збір за позов немайнового характеру в сумі 640,00 грн. та надати суду доказ такої сплати (оригінал квитанції чи платіжного доручення).
Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлено наступні платіжні реквізити: отримувач коштів: УК у м. Ужгороді, 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38015610, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Закарпатській області; код банку отримувача (МФО) 812016; рахунок отримувача: 31210206784002; код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;_______________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (заповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назви установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду де розглядається справа).
Крім того, згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Як вбачається із поданої позовної заяви, позивач оскаржує дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, які полягали у прийняті 23 серпня 2016 року рішення про державну реєстрацію прав на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 806528980000) площею 8016,1 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 69.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 99 КАС України, дміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Ч. 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із позовної заяви рішення про державну реєстрацію прав на об'єкт нерухомого майна прийнято відповідачем 23 серпня 2016 року, а позовну заяву подано позивачем 26 жовтня 2017 року, що підтверджується відтиском штемпелю Закарпатського окружного адміністративного суду, тобто через чотирнадцять місяців після вчинення реєстраційної дії, з пропущенням строку встановленого ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду.
Таким чином, для усунення вищезазначеного недоліку позовної заяви позивачу необхідно обґрунтувати причини пропуску такого строку, у разі їх поважності.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Ч. 2 ст. 106 КАС України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Однак, в супереч вищеперерахованим вимогам, позивачем не надано жодного доказу в підтвердження обставин даної справи, також не вказано причин неможливості надання таких доказів, зокрема і не вказано, яким чином порушено право позивача вчиненими діями приватного нотаріуса. Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що він є акціонером Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» з 2004 року та членом Наглядової ради товариства у відповідності до протоколу засідання Наглядової ради № 27/04 від 27 квітня 2015 року та продовжує членство в Наглядовій раді згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 28 лютого 2017 року. Проте, жодного доказу в підтвердження вищезазначених обставин позивачем суду не надано.
У відповідності до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За наведених обставин, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 640,00 грн., доказів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності та повноважень позивача, клопотання, яким позивач обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, та доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги із зазначенням суті порушеного права позивача чи причин неможливості надання таких доказів, а також доказів, які підтверджують статус позивача, як акціонера та члена Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 106, 108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_2, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Експериментальний механічний завод» про визнання дій протиправними та скасування реєстраційної дії - залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк до 17 листопада 2017 року для усунення вищезазначених недоліків.
3. Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню заявнику.
4. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подачі в пятиденний строк з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя ОСОБА_3