про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
09 листопада 2017 р. Справа № 802/2018/17-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро"
до: Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області
про: визнання протиправною та скасування податкової вимоги
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро" до Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.
Частиною 1 статті 107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ст. 104 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. При цьому адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 106 КАС України.
Норми статті 106 КАС України не містять виключень і поширюють на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цієї статті свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Частиною третьою статті 106 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, починаючи з 01.01.2017 року для юридичних осіб ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1600,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги, заявлені товариством з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро", мають характер майнового спору, а саме позивач просить скасувати вимогу №2218-17 від 01.09.2017 про нарахування податкового боргу у розмірі 4922334,28 грн. Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з такими вимогами становить 73835, 01 грн.
Одночасно з позовною заявою позивач подав клопотання про відстрочку сплати судового збору в обґрунтування якого зазначив, що його майновий стан не дозволяє сплатити суму судового збору.
Так, відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства в Україні визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься і у статті 10 КАС України.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 15.08.2008 року у справі "Надточій проти України" Суд зазначив, що принцип рівності сторін є одним із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду та передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (п. 26). Аналогічні висновки містяться і в рішеннях Суду від 07.06.2001 року у справі "Кресс проти Франції", від 28.08.1991 року у справі "Ф.С.Б. проти Італії", від 12.10.1992 року у справі "Т. проти Італії" та від 08.06.2006 року у справі "Кайя проти Австрії".
Принцип рівності перед законом і судом є проявом загального принципу рівності, він забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.
Крім того, відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною першою статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
У той час позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би доводив зазначений ним тяжкий майновий стан та неможливість сплати судового збору під час подачі позову.
Приймаючи до уваги викладене, вважаю, що відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 106 КАС України, позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро" слід залишити без руху з наданням особі, яка її подала, строку для усунення виявлених судом недоліків.
Керуючись ст. ст. 105, 106, 108, 165, 185, 186, 254 КАС України, -
В задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро" про відстрочку сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро" до Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Копію ухвали надіслати позивачу - для відома та виконання.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Комар Павло Анатолійович