пр. № 1-кп/759/70/17
ун. № 303/5800/14-к
09 листопада 2017 року Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12014070040000282 відносно ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,
сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
12.07.2016 р. обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні надійшов до Святошинського районного суду м.Києва.
19 вересня 2017 року строк утримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 Святошинським районним судом м. Києва продовжено до 17 листопада 2017 року.
В зв'язку з закінченням строків утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 під час розгляду кримінального провадження по суті, суд поставив на обговорення питання про продовження строку утримання під вартою останнього.Крім цього захисники ОСОБА_5 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заявили письмове клопотання до суду , в якому просять змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Заслухавши думку учасників процесу, а саме прокурора, який просив суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ,оскільки ризики, які були на досудовому слідстві не відпали, та якого підтримала представник потерпілої ОСОБА_7 , а також захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які просили змінити їх підзахисному міру запобіжного заходу на особисте зобов'язання,оскільки їх підзахисний має постійне місце проживання, працював , тільки позитивно характеризується, а також прокурор не навів нових підстав та ризиків для продовження тримання під вартою обвинуваченого, суд вирішив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При визначенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, суд враховує тяжкість та обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , який є особливо тяжким злочином та тяжким злочином (ст. 12 КК України) і щодо яких є обгрунтоване органами досудового розслідування обвинувачення, тяжкість покарання, яке може бути призначено у разі доведення його винуватості у вчиненні злочинів, а тому суд, приймаючи до уваги стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження про не можливість перебування його під вартою, дані про особу обвинуваченого, його сімейний стан, вважає за необхідне продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України,в тому числі і особисте зобов'язання, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, його належну поведінку. Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, обставини, за яких обвинувачений вчинив дії, що ставляться йому в провину, відтак наявний ризик його можливого впливу на очевидців подій. Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). Доводи обвинуваченого та його захисників про те, що під час досудового розслідування не здобуто доказів вини ОСОБА_5 в ікриминованих злочинах, суд не бере до уваги, оскільки на цій стадії суд не досліджував в повному обсязі докази та позбавлений можливості оцінювати докази винуватості чи не винуватості дій обвинуваченого на даній стадії. Так само суд не бере до уваги доводи обвинуваченого, що він не зможе впливати на показання свідків, оскільки всі свідки на його думку вже були допитано, а заявлені та не допитані стороною обвинувачення свідки нічого пояснити по вбивству не зможуть, так як будь-які обставини цього їм не відомі та сторона обвинувачення має намір заявити клопотання ,щоб їх не допитували в суді.
Продовжуючи тримання обвинуваченому ОСОБА_5 під вартою, суд вважає таку міру виправданою, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи( рішення ЄСПЛ у справі « Лабіта проти Італії»).
Поряд з цим відповідно до п.2 ч.4 п. ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_5 інкриминовано злочин, який спричинив загибель людини.
Враховуючи вищенаведене,приймаючи до уваги, що строки тримання під вартою обвинуваченого закінчуються , а розгляд кримінального провадження не завершено, керуючись ст.ст.177,178,183,331 КПК України,суд
В задоволенні клопотаня захисника ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на особисте зобов'язання , відмовити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гребінки Васильківського району Київської області, зареєстрованому в АДРЕСА_1 , що мешкає в АДРЕСА_2 , не судимого, у виді триманні під вартою у Державні установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України продовжити строком на 60 днів, а саме до 7 січня 2018 року включно.
Ухвалу передати на виконання до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: