Справа № 761/24986/17
Провадження № 2-а/761/599/2017
20 жовтня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Рибака М.А.,
за участю секретаря Яриновської Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення та проведення виплат пенсії з обмеженням її максимального розміру; зобов'язати головне управління пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 червня 2016 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення визначених уповноваженим органом ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та виплачувати призначену (перераховану) йому пенсійну виплату без обмеження максимального розміру пенсії; зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою йому та отриманою ним пенсією за період з 01 червня 2016 року по день , з якого почнеться виплата ОСОБА_1 перерахованої йому у п. 2 пенсії за вислугу років, без обмеження її максимальним розміром.
Свої вимоги обґрунтував тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві безпідставно зменшило йому основний розмір пенсії за вислугу років під час перерахунку з 90% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення та провели виплату пенсії з обмеженням її максимального розміру.
Вважає такі дії протиправними, у зв'язку з чим просив позов задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суддя приходить до наступних висновків.
Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як звільнений з посади колишнього заступника Міністра оборони України - командувача Військово-Повітряних Сил України.
У зв'язку із черговим підвищенням заробітної плати, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із вимогою перерахувати йому пенсію з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 та постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №718, а також виплатити різницю між перерахованою та отриманою пенсією.
Листом від 23.06.2017 року №14832/03/А-213/1 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про те, що у червні 2017 року позивачу було проведено перерахунок пенсії згідно із постаново Кабінету Міністрів від 27.07.2016 №493 на підставі довідки від 06.06.2017 №ВСЗ/985/2 про розмір грошового забезпечення в сумі 38650,00 грн. за нормами, чинними з 01.05.2016 року, з урахуванням посадового окладу 14000,00 грн. Для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 враховано 36250,00 грн. (максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на 01.05.2016 року). Підсумок пенсії після перерахунку (з надбавками) - 25743,00 грн. З урахуванням статті 2 і пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI сума пенсії до виплати - 1174650 грн. (розмір пенсійної виплати за вересень 2011 року). Оскільки розмір пенсійної виплати позивача не змінився, кошти до виплати після проведення перерахунку відсутні. Окрім цього, Головне управління Пенсійного фонду України повідомило ОСОБА_1 , що при проведенні перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2016 №493 розмір пенсії обчислювався виходячи з 70% сум грошового забезпечення за посадою позивача відповідно до редакції Закону, чинної на час проведення перерахунку.
Відповідно до ч.3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно ст. 43 Закону,пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393») для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію; щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах «С», у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром «Байконур», якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 р. для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.
Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
При цьому, при перерахунку позивачу пенсії відповідачем було застосовано положення с. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України №718 від 19.10.2016 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу».
Так, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011, до статті 43 пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» внесено нову норму, згідно з якою Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 70 відсотків місячного заробітку.
Таким чином внесені зміни до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закон набрав чинності з 1 жовтня 2011 року) обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
З огляду на вищенаведене, необхідно дійти до висновку, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 10.12.2013 у справах: № 21-420а13 та №21-348а13, а у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятий за результатами розгляду справи з підстав, передбачений пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Вирішуючи питання про застосування наведеного Закону в часі, необхідно виходити з того, що згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Крім того, згідно ст.ст. 22,64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Згідно із ст. 124 Конституції України, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 Конституції України з питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а відтак перерахунок пенсії повинен проводитись на умовах і в порядку, що існували на час призначення пенсії позивачу.
Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а13 та №21-420а13) та від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13).
Крім того, згідно п.19 постанови Пленуму Верховного суду України від 13.06.2007 року за №8 «Про незалежність судової влади» роз'яснив, що згідно статтей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України та чинним законами прав і свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Враховуючи викладене, суд вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 , - неправомірною.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії, починаючи з 01.06.2016р.
Відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі викладеного, прихожу до висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу є протиправними, а позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 8, 19, 22, 58, 64, 124, 150Конституції України, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та керуючись ст.ст. 2, 6-10, 14, 17, 69, 71, 104, 105, 158-162, КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення та проведення виплат пенсії з обмеженням її максимального розміру.
Зобов'язати головне управління пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 червня 2016 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення визначених уповноваженим органом ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та виплачувати призначену (перераховану) йому пенсійну виплату без обмеження максимального розміру пенсії.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою йому та отриманою ним пенсією за період з 01 червня 2016 року по день, з якого почнеться виплата ОСОБА_1 перерахованої йому у п. 2 пенсії за вислугу років, без обмеження її максимальним розміром.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя М.А. Рибак