Справа № 755/24608/14-ц
"27" жовтня 2017 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н. О.
при секретарі Грінкевич А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві подання старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управлінняу місті Києві Шеремет Юлії Михайлівни про тимчасове обмеження права виїзду ОСОБА_2 за межі України,
Старший державний виконавець звернувся до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон гр. ОСОБА_2, (місце проживання: АДРЕСА_3) посилаючись на те, що у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області на виконанні перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 755/24608/14 від 10.02.2015 виданого Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софоклеус і партнери Консалтінг» заборгованість за договором про надання юридичних послуг №1308 від 24.10.2013 року у розмірі 111220 (сто одинадцять тисяч двісті двадцять) грн. 00 коп. (ВП № 54703502). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софоклеус і партнери Консалтінг» 1112 грн. 20 коп. судового збору. (ВП № 50693200). Виконавче провадження № 53431808 виданого на підставі виконавчого листа № 2-3090/11 виданого 27.11.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райфайзен банк Аваль» боргу в сумі 2116094 грн. 66 коп.. Виконавче провадження № 54537615 заведено на підставі постанови № 0695/100000/16 від 06.04.2017 року Київської міської митниці ЖФС про стягнення з ОСОБА_2 на користь Київської міської митниці ДФС боргу в сумі 803802 грн. 72 коп.. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно довідки Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві за боржником на праві власності зареєстровані транспортні засоби, які у відповідності до постанови державного виконавця від 13.09.2017 оголошено в розшук. Виконавцем неодноразово на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_2 на виклики не з'явився, про причини неявки не повідомив виконавця. Враховуючи той фат, що рішення станом на теперішній час не виконано Головний державний виконавець просив суд тимчасово обмежити у праві виїзду на кордон ОСОБА_2, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 року, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього, відповідно до вказаних виконавчих документів.
До судового засідання державний виконавець не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності.
У відповідності до ч. 2 ст. 277-1 ЦПК України, боржник та стягувач не викликались.
Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі за текстом - відділ) перебуває зведене виконавче провадження № 54703522 від 04.03.2014 року на підставі виконавчих листів № 755/24608/14 виданого 10.02.2015 року, 2-3090/11 виданого 27.11.2013 року, № 0695/100000/16 від 06.04.217 на загальну суму 3 032 230 грн. 58 коп..
Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», старшим державним виконавцем 04.04.2016 року, 17.02.2017 року, 17.05.2016 року та 19.08.2017 року винесено ряд постанов про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
Дійсно, саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постановах про відкриття виконавчого провадження, може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішеннями суду, повинен вже відбутися і бути об'єктом наявним та вбачатися з матеріалів справи виконавчого провадження.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що старшим державним виконавцем було проведено ряд заходів з примусового виконання рішення, а саме: винесена постанова про розшук майна боржника, здійснено ряд запитів до банківських установ.
Також, старшим державним виконавцем встановлено, що згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби Украйни вих. № 0.64-26778/0/15-17 від 22.08.2017 боржник ОСОБА_2 на протязі 2012 - 2017 років багаторазово перетинав кордон України. Очевидним є те, що такі поїздки пов'язані з витрачанням грошових коштів у значному розмірі.
Слід зазначити, що ОСОБА_2 є особою, якій на підставі закону може бути відмовлено у виїзді за кордон і відповідні органи прикордонної служби України, за умови наявності в них відповідної інформації, мають право відмовити такій особі у виїзді за кордон.
Станом на момент подачі вказаного подання відсутні докази того, що ОСОБА_2 вчиняв будь-які дії щодо виконання судових рішень. Разом з тим, відсутні докази наявності об'єктивних причин, наприклад тривалого відрядження, важкої хвороби тощо, що унеможливлюють виконання боржником рішень суду, хоч в будь-якій їх частині.
Зазначене свідчить про свідоме ухилення ОСОБА_2 від виконання рішень судів, маючи фінансову можливість, боргу стягувачам не сплатив.
Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У своєму Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя. Конституційний Суд України вважає, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошував, що право на звернення до суду, гарантовані статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції. Невиконання судових рішень негативно впливає на авторитет судової влади, оскільки в цьому разі не досягається кінцева мета правосуддя. Це призводить до ситуації, несумісної з принципом верховенства права.
Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що боржник зобов'язаний:
1. утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;
2. надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах;
3. своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця;
4. письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв'язання спорів у цій сфері регулює Закон України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України".
Положеннями статті 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 8, 12, 14 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57, при наявності обмежуючих обставин, за яких громадянину може бути тимчасово відмовлено у виїзді з України, а саме, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - паспорт може бути у громадянина тимчасово затримано або вилучено службовою особою КПП.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про ухилення ОСОБА_4 від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, що є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.
На підставі ст.33 Конституції України, ст.1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст. 293, 377-1 ЦПК України, суд ,
Подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шеремет Юлії Михайлівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України - задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України для виїзду з кордон серії НОМЕР_2 виданого 30.04.2008 року, РНОКПП НОМЕР_1 (місце проживання: Київ, АДРЕСА_2) до виконання ним зобов'язань, покладених по виконавчому провадженні № 54703522 від 13.09.2017 року.
До суду може бути подана апеляційна скарга на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні при її проголошенні протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Н. О. Яровенко